23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах
.pdfСоціальний склад козацтва
Козацтво
Реєстрове |
|
|
Запорозьке |
|
|
|
Низове |
|
|
|
|
(товариство) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сімейні |
|
|
|
Заможні, |
|
|
|
|
Козаки, |
які |
|
|
|||
|
|
|
|
|
("городові") |
|
|
||||
привілейовані |
|
|
проживали |
у |
|
|
|
||||
|
|
|
козаки, |
що |
|||||||
козаки, |
які |
|
|
пониззі Дніпра |
|
||||||
|
|
|
вважалися |
|
|
||||||
перебували |
на |
|
|
в |
межах |
|
|
|
|||
|
|
|
підданними |
|
|
||||||
службі у Речі |
|
|
військово- |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
січовиків, |
|
|
|||||
Посполитої |
|
|
|
політичної |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
проживали |
на |
|||||
|
|
|
|
організації |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Брацлавщині і |
|||||
|
|
|
|
Запорозька |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Київщині |
|
|
|||
|
|
|
|
Січі |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Старшина |
|
|
|
Заможні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рядові |
|
|
|
Бідні |
|
|
|
|
|
|
("сиромашня") |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Остаточно реєстрове козацтво було сформовано в 1578 р. за рахунок "кращих козаків", що проживали в королівських маєтках на чолі з запорозьким гетьманом Б.Ружинським. Король Стефан Баторій своїм універсалом вписав до реєстру 500 козаків, яким під час війни сплачували 15 злотих на рік. Реєстровці підпорядковувалися черкаському і канівському старості М.Вишневецькому, а козацьким гетьманом призначався Я.Оришковський
111
Організаційно-управлінська структура Запорозької Січі |
|||||||
|
|
|
|
Рада Січі |
|
|
|
|
Кошовий отаман |
|
Військова старшина |
|
|||
Хорунжий |
|
Військовий |
Булавничий |
Обозний |
Військовий |
Військовий |
|
|
|
суддя |
|
|
|
писар |
осавул |
Військові |
|
|
|
|
|
|
|
чиновники |
Пушкар |
|
Довбиш |
Товмач |
Кантаржій |
Шафарі |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Бунчужний |
|
|
Рада паланки |
|
|
|
Рада куреня |
|
|
Полковники |
|
Полкова |
Курінні отамани |
||||
|
|
|
|
старшина |
|
|
|
Сход поселення |
|
|
1775 |
р. - ліквідація |
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Запорозької Січі |
|
Громадський отаман
Запорозька Січ мала свої символи: печатку-герб, на якій був зображений козак з мушкетом на плечі та шаблею при боці; січовий прапор малинового кольору із зображенням святого Архангела Михаїла з білим хрестом. Це також свідчило, що Запорозька Січ перетворилась на своєрідну демократичну та військово-адміністративну організацію – державне утворення
112
Формування української державності в роки визвольної війни
Ознаки Української козацької держави
Органи публічної влади
Територія
Загальновійськова |
|
Гетьман |
рада |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Генеральний уряд |
|
|
|
Державні межі козацької території з
Польщею - Яруга –Чернівці – Мурафа-Красне – Вінниця – Прилуки –Семгородок – Паволоч – Калиноброд – Макарів – Чорнобиль – Каржелівка; з Росією – традиційним кордоном; з Туреччиною, Кримом – через так зване “дике поле”
Політико- |
|
Замість воєводств і повітів була створена |
||
адміністративний |
|
полкова – сотенна система |
||
устрій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Замість станових судів вводяться полкові і |
||
|
|
|||
|
|
сотенні. Гетьман створює нову налогову |
||
|
|
систему. Після визвольної війни була |
||
Наявність свого |
|
запроваджена посада – генерального підскарбія. |
||
|
Фінанси поповнювались з основних джерел: |
|||
судочинства, |
|
|||
|
− |
земельного фонда; |
||
фінансової і налогової |
|
|||
|
− |
доходів від промислів; |
||
системи |
|
|||
|
|
податки і оренда. |
||
|
|
− |
||
|
|
При Б. Хмельницькому карбувалась власна |
||
|
|
монета |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Військо Б. Хмельницького налічувало біля |
|
|
Військо |
|
300 тис. чоловік. |
|
|
|
|
Гетьман мав на меті створити мобільну |
|
|
|
|
регулярну армію за європейським зразком |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соціальна стркутура |
|
Козацтво – привілійований стан |
|
|
населення |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Міжнародні відносини |
|
Міжнародне признання Української держави. |
||
|
|
Гетьман мав дипломатичні відносини з |
||
|
|
Австрією, Кримом, Молдовою, Польщею і |
||
|
|
іншими державами. |
||
|
|
|||
|
|
|
|
|
113
Вищі органи державної влади сер. ХVІІ ст
|
Загальна військова рада |
|
Старшинська рада |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Генеральна старшина |
|
|
Генеральний уряд |
|
|
Гетьман |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Генеральний обозний |
|
|
|
|
Збройні сили |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Генеральний осавули |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Генеральний хорунжий |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Генеральні судді |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Генеральний підскарбій |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Генеральний писар |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Генеральний бунчужний |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
114
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно- територіальний устрій
Площа 200 тис. кв. км
Населення - 1,4-1,6 млн. чол.
Українська козацька держава
Полки
1649 р. – 16 полків
1650 р. – 20 полків
Запорозька Січ |
Сотні |
|
Курені
Територія за Зборівським договором (1649 р.) охоплювала Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства.
За Білоцерківським договором (1651 р.) - Київське воєводство.
115
Українська гетьманська держава (друга половина ХVІІ – кінець ХVІІІст.) Центральні органи влади
Органи Росії для управління Україною
Російський цар
Малоросійський приказ 1663-1722 рр.
Сенат 1722-1727 рр.
Колегія іноземних справ 1727-1734, 1750-1764 рр.
Гетьман
Загально Старшинські військова ради
рада
Рада гетьмана з колегією генеральної старшини
Збори генеральної старшини
Збори генеральної старшини з участю полковників
З’їзди старшин, в яких приймали участь усі козаки, крім рядових
Генераль |
|
Генеральна |
ний уряд |
|
військова |
|
|
канцелярія з |
|
|
1720 р. |
|
|
|
Колегіальна
канцелярія
Розпорядча
канцелярія
Генеральний
писарь
Генеральний
обозний
Генеральний
підскарбій
Генеральний
осавул
Збройні |
|
Місцеве |
сили |
|
управління |
|
|
|
Реєстрове
військо
Запорозьке
військо
116
Суспільний устрій Гетьманщини
Населення
Панівна |
Міське |
Духовенство |
Козацтво |
Селянство |
|
верства |
|
|
|
|
|
“Знатне |
Українська |
Біле |
Реєстрове |
Посполи |
|
військове |
шляхта |
||||
|
|
те |
|||
товариство |
|
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
Чорне |
Запорозьке |
|
|
|
|
|
Кріпосне |
||
Бунчукове |
|
|
|||
|
|
|
|||
товариство |
|
Рядове |
|
||
|
|
|
|
||
|
|
Купці |
|
|
Генеральна |
|
старшина |
Підпомічники |
|
Ремісники
Значкове
товариство
Підсусідники
Полкова
старшина
Військове
товариство
117
Основні риси права України-Гетьманщини Джерела права
Джерела права
Кодифікація
права
“Права, за якими судиться малоросійський народ”, 1743 р.
Збірник Ф. Чуйкевича
“Суд и розправа в правах малоросійських”,
1758 р.
Збірник В.Кондрат’єва “Книга, статут і прочі права малоросійські”,
1764р.
“Екстракт малоросійських
прав”, 1767 р.
Нормативноправові акти гетьманської влади
Універсали (загальні і спеціальні)
Ордери
Листи
Грамоти
Декрети
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Акти царської |
|
Звичаєве право |
|
|
|
||
|
|
|
|
Росії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Міжнародні |
|
|
|
Положення |
|
договори |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гетьманські |
|
|
|
|
Зводи |
статті |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конституція П. |
|
|
|
|
Інструкції |
Орлика 1710 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Норми |
|
|
|
|
|
|
Укази |
||||
Магдебурзького |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
права |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Норми |
|
|
|
|
Приписи |
церковного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
права |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Регламенти |
|
|
|
|
|
|
Духовний |
|
|
|
|
|
регламент |
|
|
|
|
|
Монастирський |
|
|
|
|
|
регламент |
|
|
|
|
|
Книга святого |
|
|
|
|
|
письма |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
118
Політичний склад українських земель у складі Російської |
|||||
та Австро-Угорської імперій (кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.) |
|||||
|
Вищі органи влади Російської імперії (ХІХ ст.) |
||||
|
|
Центральні органи |
|
|
|
|
|
Імператор |
|
|
|
|
|
Органи верховного |
Органи підпорядкованого |
||
Збройні сили |
управління |
|
управління |
||
Державна |
Комітет |
Рада |
Царська |
Синод |
|
Рада |
міністрів |
міністрів |
канцелярія |
(1721 р.) |
|
(з 1810 р.) |
(1802-1906 рр.) |
(з 1861 р.) |
|
|
|
|
|
|
Відділи |
|
Сенат |
|
Загальне зібрання |
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
І. Особисті |
|
Генерал- |
|
Департаменти |
|
доручення царя |
прокурор |
|
|
|
|
|
|
|
|
Законів |
|
ІІ. Кодифікація |
Міністерства |
|
|
|
|
|||
|
|
|
законодавства |
|
|
|
Військових |
|
ІІІ. Таємна |
|
|
|
справ |
|
|
|
|
|
|
поліція і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цивільних і |
|
жандармерія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
духовних |
|
|
|
|
|
справ |
|
ІV. Благодійні |
|
|
|
|
|
|
||
|
Державної |
|
установи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
економії |
|
Тимчасові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відділення |
|
|
|
|
119 |
|
|
Адміністративно-територіальний устрій українських земель (к.ХVІІІ-поч. ХХ ст.)
Українські землі
|
1796 р. Указ Павла І „Про |
|
|
|
З 1781 по 1796 рр. |
|
|||||
|
новий поділ держави на |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
губернії” |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Генерал-губернаторства |
|
|
Намісництва |
|
Катеринославське |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вознесенське |
|
|
|
|
Київське |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Малоросійське |
|
|
|
Округи |
|
Київське |
||
|
|
|
|
|
|
|
(згодом повіти) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Харківське |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чернігівське |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Новоросійське |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Новгород-Сіверське |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Губернії (9) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Брацлавське |
|
|
|
Повіти (85) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Подільське |
|
|
|
Волості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Стани (з 1837 р.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Волинське |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Територія Російської України, окрім зазначеного адміністративного поділу, поділялася на спеціальні округи: військові, навчальні, судові, залізничні, митні, поштово-телеграфні. Їхні межі лише в деяких випадках збігалися з межами губерній. Такий російський поділ України залишався незмінним, за винятком переходу від однієї губернії до іншої окремих повіті, до розпаду Російської імперії у 1917 р.
120