23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах
.pdf
Сутність держави Сутність держави – це внутрішній зміст її діяльності, який виражає
єдність загальносоціальних і вузько-класових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, незалежно від форми, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство.
Сутність держави
класовий аспект – захист інтересів економічно панівного класу, здійснення організованого примусу
загальносоціальний аспект – захист інтересів усього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, забезпечення засобами транспорту й зв‘язку, будівництво доріг, боротьба з епідеміями, злочинністю, вживання заходів задля забезпечення миру та ін.
Держава
держава є організацією правопорядку (Цицерон, Г.Кельззен)
держава є сукупністю людей, території та суверенної влади (Л.Дюгі, Г.Еллінек, Г.Шершенєвич, М.Грушевський)
держава – форма співжиття людей, певний психічний зв'язок між ними (Л.Петражицький, Ф.Кокошкін)
держава – машина для придушення одного класу іншим (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін)
держава – це велика сім’я (Конфуцій, Р.Фільмер)
держава – це живий організм (І.Солсберійський, Г.Спенсер)
Держава – суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, 
групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на
легальний примус.
11
Типологія держав Історичний тип держави – це сукупність найбільш суттєвих ознак, які
проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, відображають відповідний рівень їх розвитку на певному історичному етапі. Типологія – це теорія про типи.
Види
Формаційний підхід (К. Маркс). В основу |
|
Цивілізаційний підхід (Г.Кельзен, Коркунов, |
||||||||||
формаційного підходу покладено |
|
поняття |
|
А.Тойнбі). В основу типології держав |
||||||||
суспільно-економічної |
формації |
– |
|
прихильниками |
цивілізаційного |
підходу |
||||||
історичноготипусуспільства, щоґрунтується |
|
покладено духовно-моральні й культурні |
||||||||||
на певному способі виробництва. Перехід від |
|
чинники суспільного розвитку, а не тільки |
||||||||||
однієї суспільно-економічної формації до |
|
соціально-економічніумовижиттясуспільства. |
||||||||||
іншої відбувається внаслідок зміни таких, що |
|
На основі ступеня розвиту духовності народу, |
||||||||||
віджили, типів виробничих відносин і зміни |
|
культури, ідеології, національного характеру, |
||||||||||
їхновимекономічнимладом. |
|
|
|
|
менталітету, географічного середовища та інших |
|||||||
Поняття |
історичного |
типу |
держави |
|
чинників розрізняють первинні й вторинні |
|||||||
пов‘язується із встановленням закономірної |
|
цивілізації. |
|
|
|
|||||||
залежності класової сутності держави від |
|
Первинні це ті, яким була притаманна |
||||||||||
домінуючих |
у суспільстві економічних |
|
командно-адміністративна |
система |
влади |
|||||||
відносин. |
|
|
|
|
|
|
(Єгипет, Персія, Спарта, Афіни). Вторинні – |
|||||
Відповідно до такого підходу виділяють |
|
держави Західної Європи, Північної Америки, |
||||||||||
наступніісторичні |
|
|
|
|
|
Сідної Європи, Латинської Америки тобто |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
сучасні держави, які характеризуються передусім |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
правовоюорганізацієювлади. |
|
|
||
|
типи держави |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
типицивілізацій |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
рабовласницький
первинні - місто- вторинні - західна; православна;
феодальний держава; єгипетська; слов’янська; далекосхідна; степова китайська; цивілізація (вторинні). А.Тойнбі нараховує 21
Межиріччя(Вавилон) цивілізацію
буржуазний
(капіталістичний)
Кожний із двох підходів має свої переваги і недоліки,
тоталітарний оскільки акцентує увагу на одних і недооцінює інші чинники державності.
соціалістичний |
|
Типи держав |
|
|
|
|
|
|
|||||
(комуністичний) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
за способом набуття влади |
|
за рівнем захисту прав і свобод людини і громадянина |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
легітимні |
|
нелегітимні |
|
|
не |
правові, |
або |
|
|
правові – держави |
|||
(законне |
|
(набуття влади |
|
держави |
з |
режимом |
|
із |
режимом |
||||
набуття |
|
здійснено |
|
|
беззаконня чи |
режимом |
|
конституційної |
|||||
влади) |
|
незаконним |
|
|
революційної законності |
|
законності |
||||||
|
шляхом) типи. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12
Основні причини зміни типів держави
Розвиток |
|
|
Зміна |
соціальної |
продуктивних сил і |
|
структури |
суспільства; |
|
відповідна |
зміна |
|
зміна панівного в економіці |
|
виробничих |
|
|
класу, виникнення нового |
|
відносин. |
|
|
співвідношення |
класових |
|
|
|
та інших соціальних сил. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Перехід державної влади до представників іншого класу або іншої соціальної групи, а отже зміна соціальної сутності держави.
Держава соціально-демократичної орієнтації - це організація політичної влади більшості населення у суспільстві з різноманітними формами приватної та суспільної власності на засоби виробництва, яка постійно поліпшує умови для здійснення основних прав людини, прав нації та народу на загальнолюдських засадах свободи, справедливості й солідарності.
Види
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Держави, |
які існують |
|
|
Держави, які існують у країнах, що переходять від |
|
|||
у |
промислово |
|
|
авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму |
|
||||
розвинутих |
країнах |
|
|
до громадянського суспільства і перетворюються з |
|
||||
соціально |
|
|
|
організації |
тоталітаризованої |
влади |
колишньої |
|
|
орієнтованого, |
|
|
партійно-управлінської верхівки на організацію |
|
|||||
«соціалізованого» |
|
|
влади більшості населення (зокрема, колишні |
|
|||||
капіталізму. |
|
|
радянські республіки та історично аналогічні їм |
|
|||||
|
|
|
|
|
держави). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13
Функції держави Функції держави – головні напрями внутрішньої і зовнішньої
діяльності держави, обумовлені її цілями й завданнями, що характеризують її класову і загальнолюдську сутність.
Класифікація функцій держави
за територіальною спрямованістю чи об‘єктами діяльності функції
цивілізованої держави можна розділити на внутрішні й зовнішні.
за способами діяльності функції держави поділяються на: законодавчу,
виконавчу (управлінська), судову, правоохоронну, інформаційну.
за тривалістю виконання
постійні — напрямки діяльності, які відображають постійне розв’язання
державою завдань, протягом всього періоду її існування (наприклад, видання нормативно-правових актів)
тимчасові — спрямовані на розв’язання тимчасових потреб (подолання наслідків
стихійного лиха, введення надзвичайного стану тощо)
за соціальним значенням
основні функції — характеризують найбільш важливі, ключові напрямки
діяльності держави (прийняття законів, оборона країни, захист правопорядку та забезпечення законності)
додаткові — доповнюють та є допоміжними для основних (зміцнення
збройних сил, забезпечення їх озброєнням)
за сферами суспільного життя
політична |
економічна |
соціальна функція |
за характером повноважень, що здійснюються вищими органами влади
законодавчі — змістом яких є розробка та прийняття нормативно-
правових актів (державно-владних повноважень)
виконавчі — зміст яких полягає у здійсненні виконавчо-розпорядчих повноважень з метою реалізації державних рішень
судові — змістом яких є здійснення правосуддя з метою захисту та
охорони прав і свобод людини, інтересів інших суб’єктів та держави
14
Внутрішні функції
Політична вироблення внутрішньої політики держави, 
регулювання сфери політичних відносин, забезпечення
народовладдя;
Економічна регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі 
визнання й захисту різних форм власності, підприємницької
діяльності; прогнозування розвитку економіки
Культурна (духовна, ідеологічна) консолідація націй, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності всіх 
корінних народів і національних меншостей; організація утворення, сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини та
ін.
Інформаційна організація й забезпечення системи одержання, використання, поширення й зберігання інформації
Соціальна – забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їхнього права на працю, життєвий достатній рівень та ін.
Екологічна забезпечення екологічної безпеки й підтримка 
екологічної рівноваги на території держави; охорона й раціональне
використання природних ресурсів
Фіскальна оподатковування й фінансового контролю–
організаціяй забезпечення системи оподатковування й контролю над 
легальністю доходів громадян і їхніх об'єднань, а також за витратою
податків
Правоохоронна – забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності й правопорядку
Правозахисна забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина
15
Зовнішні функції
Політична (дипломатична) – встановлення й підтримка дипломатичних відносин з іноземними державами відповідно 
до загальноприйнятих норм і принципами міжнародного права
Економічна встановлення й підтримка торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового 
партнерства й співробітництва в економічній сфері з усіма
державами, інтеграція у світову економіку та ін.
Культурна(гуманітарна) підтримка і розвиток культурних і наукових зв’язків з іншими державами; державами; забезпечення збереження історичних пам’ятників та інших 
об’єктів, що мають культурну цінність; вживання заходів до повернення культурних цінностей свого народу, що
знаходяться за рубежем
Інформаційна участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних 
ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими
державами
Екологічна підтримка екологічного виживання на планеті
Оборона держави – захист державного суверенітету від 
зовнішніх зазіхань як економічними, дипломатичними, так і
військовими способами
Співробітництво з міжнародними організаціями –
підтримка інтеграційних процесів
Підтримання світового правопорядку – участь у 
врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів;
боротьба з міжнародними злочинами
16
Форми і методи здійснення функцій держави
Правові форми - пов’язані з правовим забезпеченням функцій, а також можливістю їх охорони примусовими засобами
правотворча, тобто діяльність спеціальних державних органів з розробки та прийняття нормативноправових актів, зміни, або відмінення правових норм, що регламентують процес реалізації функцій держави
правореалізуюча, тобто діяльність спеціальних державних органів з виконання нормативних приписів, які приймаються в результаті діяльності правотворчих органів
правоохоронна, тобто діяльність спеціально створених державою органів з метою забезпечення охорони норм права від правопорушень
Організаційно-правові форми - спрямованість
діяльності державних органів, підприємств та установ на роз’яснення чинного законодавства, матеріальне забезпечення виконання різних державних функцій (бухгалтерський облік, статистика, підготовка та перепідготовка кадрів тощо).
інтерпретаційно-правова - діяльність
компетентних органів і посадових осіб, що полягає у виконанні юридично значимих дій по офіційному тлумаченню (інтерпретацій) правових норм, яка завершується прийняттям актів тлумачення (інтерпретаційних атів)
установча - діяльність, що полягає у
виконанні юридично значимих дій по формуванню, перетворенню або скасуванню органів держави, їх структурних підрозділів, посадових осіб
контрольно-наглядова - діяльність, що
полягає у виконанні юридично значимих дій по спостереженню (перевірці) за додержанням підконтрольними суб‘єктами правових норм і 
припиненню правопорушень певними організаційно-правовими засобами і здійснюється органами законодавчої,
виконавчої і судової влади – в різномуобсязі
Організаційні форми – управлінська діяльність, що позбавлена юридичної оболонки: не вимагає суворого юридичного оформлення, не пов’язані з виконанням юридично значимих дій, які тягнуть за собою правові наслідки. Правом регулюється лише загальна процедура вчинення дій
організаційно-регламентуюча розробка наукових рекомендацій підготовка наукових проектів, організація виборів та ін.
організційно-господарська – організація бухгалтерського обліку, статистики, постачання та інша оперативно-технічна і господарська робота
організаційно-контролююча – організація недержавного контролю в різних сферах суспільних відносин як об’єктах діяльності держави
організаційно-ідеологічна (інформаційна) – організація інформування про нормативні
акти, їх роз’яснення, формування суспільної думки та проведення іншої пропагандистськоїроботи
17
Методи здійснення функцій держави Методи здійснення функцій держави – це засоби, способи і прийоми,
що застосовуються при здійсненні функцій держави в межах їх форм.
Методи здійснення функцій держави
Правові методи – засоби,
способи і прийоми, за допомогою яких здійснюється нормотворча, правоохоронна, правозастосовна, установча, контрольнонаглядова, інтерпретаційноправова форми діяльності держави.
Організаційні методи - |
|
Організаційно- |
||||
засоби, |
способи |
і |
|
правові |
- |
засоби, |
прийоми, |
за допомогою |
|
способи і прийоми, |
|||
яких |
здійснюються |
|
що |
одержали |
||
відповідні |
форми |
|
закріплення |
у |
||
організаційної діяльності |
|
відповідних |
|
|||
держави. |
Можуть |
бути |
|
нормативно- |
|
|
загальними і конкретними |
|
правових актах. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
переконання —
реалізується шляхом правового виховання населення, проведення профілактичних заходів різного характеру
заохочення —
реалізується шляхом надання різних пільг і нагород колективам та особам, які не допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з правопорушниками
інформування |
|
Методи |
|
||
оповіщення |
про |
|
здійснення |
|
|
рішення, |
|
|
функцій держави |
|
|
прийняті |
|
|
|
|
|
державою |
з |
|
|
|
|
метою |
|
|
|
|
|
формування |
|
|
|
|
|
|
|
рекомендації - при наданні |
|||
суспільної думки |
|
||||
|
свободи |
вибору |
дій |
||
|
|
|
|||
|
|
|
орієнтування |
громадян |
на |
|
|
||||
|
|
|
бажаний варіант поведінки |
|
|
|
|
|
|
|
|
примус —
реалізується шляхом застосування до суб’єктів, які скоїли правопорушення, законних заходів покарання, перевиховання та власне стимулювання людей до виконання норм права
безпосереднього
управління –
здійснення виконавчорозпорядчої діяльності державних органів відповідно до їх компетенції
18
Форма держави Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної
влади в країні.
Форма держави
Форма державного |
|
Форма |
державного |
|
Форма |
державного |
|
|||||
правління - порядок |
|
устрою - |
порядок поділу |
|
(політичного) режиму - |
|
||||||
утворення |
і |
|
території |
держави на |
|
порядок |
здійснення |
|
||||
організації |
вищих |
|
певні складові |
частини і |
|
державної влади у певні |
|
|||||
органів |
влади в |
|
співвідношення |
влади |
|
способи |
певними |
|
||||
державі. |
|
|
між ними і державою у |
|
методами і засобами. |
|
||||||
|
|
|
|
цілому. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Монархія |
|
|
|
|
|
|
|
Антидемократичний |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Унітарна держава |
|
|
|
|
|
||
|
Республіка |
|
|
|
Демократичний |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Федерація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Конфедерація |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Імперія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Співдружність |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19
Види форм державного правління
Монархія - форма державного правління, |
||||||||||
при якій державна влада зосереджена цілком |
||||||||||
або частково в руках однієї особи – монарха, |
||||||||||
передається в спадщину, не залежить від |
||||||||||
населення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Абсолютна (необмежена) |
|
|
||||||||
Влада |
|
монарха |
не |
|
обмежена |
|||||
конституцією. Він здійснює законодавчу |
||||||||||
діяльність, керує урядом, який формує |
||||||||||
сам; |
|
контролює |
правосуддя. |
В |
||||||
первозданному |
вигляді |
збереглася |
в |
|||||||
султанаті Оман. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Сучасна абсолютна монархія має, як |
||||||||||
правило, конституцію і парламент. |
||||||||||
Конституція затверджує абсолютну владу |
||||||||||
монарха, а парламенту приділяється роль |
||||||||||
консультативної |
ради |
при |
|
монарху |
||||||
(Кувейт, Саудівська Аравія) |
|
|
|
|
||||||
Конституційна (обмежена) |
|
|||||||||
Влада монарха обмежена конституцією |
||||||||||
Дуалістична |
|
Парламентська |
||||||||
Глава держави |
|
Глава |
|
держави |
||||||
(монарх) |
|
|
(монарх) не може |
|||||||
особисто |
|
|
прямо |
впливати |
на |
|||||
формує |
склад |
|
склад |
|
і |
політику |
||||
уряду, |
|
яким |
уряду, що формується |
|||||||
керує |
сам |
або |
|
виключно |
|
|
||||
через |
|
|
|
|
парламентом і лише |
|||||
призначеного |
|
йому |
|
|
підзвітний |
|||||
ним |
|
прем‘єр- |
(Англія, |
|
Данія, |
|||||
міністра). |
|
|
Швеція, Японія). |
|
||||||
Нетипові форми монархії |
|
|
|
|
||||||
теократична |
|
|
|
колективна |
||||||
(Ватикан – політична і |
|
монархія (ОАР – |
||||||||
духовна влада держави |
|
повноваження |
||||||||
зосереджені |
в |
руках |
|
монарха належать |
||||||
духовенства. |
А |
глава |
|
Раді |
емірів |
семи |
||||
церкви |
|
одночасно є |
і |
|
об’єднаних |
у |
||||
світським |
главою |
|
федерацію |
|
||||||
держави). |
|
|
|
|
еміратів) |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
Республіка |
- |
форма |
державного |
|||
правління, при якій вища державна влада |
||||||
здійснюється |
|
|
представницькими |
|||
загальнонаціональним |
органом |
влади |
||||
(парламентом), обраним населенням на |
||||||
певний строк. |
|
|
|
|
||
|
|
Президентська |
|
|||
Глава держави (президент) одноособово |
||||||
або з наступним схваленням парламенту |
||||||
формує склад уряду, яким, як правило, |
||||||
керує сам (США, Мексика, Іран, |
||||||
Швейцарія та ін.) |
|
|
|
|
||
|
|
Парламентська |
|
|||
Глава держави (президент) не може |
||||||
впливати на склад і політику уряду, |
||||||
який |
|
формується |
виключно |
|||
парламентом і підзвітний лише йому |
||||||
(Італія, ФРН) |
|
|
|
|
||
|
|
Змішана |
|
|
||
Глава держави (президент) особисто |
||||||
пропонує кандидатуру і склад уряду, |
||||||
котрий |
|
підлягає |
обов‘язковому |
|||
затвердженню |
всім |
парламентом |
||||
(Україна, Франція, Фінляндія) |
|
|||||
Нетипові форми республіки |
||||||
теократична |
|
президентська |
||||
республіка |
|
монократична |
||||
(Іран, |
|
|
республіка |
(в |
||
Афганістан) |
|
умовах |
|
|||
|
|
|
|
однопартійного |
||
|
|
|
|
політичного |
|
|
|
|
|
|
режимулідер партії |
||
виборна, |
|
яка |
|
проголошувався по |
||
|
|
життєво |
|
|||
об’єднує |
елементи |
|
|
|||
|
президентом, |
а |
||||
монархії і республіки |
|
|||||
|
парламент |
|
||||
(Малайзія |
– монарх |
|
|
|||
|
реальних |
|
||||
обирається |
|
через |
|
|
||
кожні 5 років з числа |
|
повноважень |
не |
|||
спадкових султанів 9 |
|
має – Заїр, Малаві). |
||||
штатів) |
|
|
|
|
|
|