23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах
.pdf
Форма державного устрою Форма державного устрою – спосіб поділу держави на певні складові
частини та розподіл влади між нею та цими
Види
Унітарна держава - єдина централізована держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних 
прав. Унітарна держава – це проста форма державного устрою (Україна, Польща, Велика Британія, Швеція, Греція, Португалія,
Китай, Японія та ін.)
Федерація - складова союзна держава, частинами якої є державні 
утворення, що мають суверенні права (США, Росія, Австрія,
Швейцарія, Канада, Індія та ін.)
Конфедерація — тимчасовий союз суверенних держав, які об‘- єдналися для досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, 
митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях повної самостійності. Через етап конфедерації пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, Сенегамбія - (1981 –
1989рр.)
Імперія - це примусово утворена, зазвичай через завоювання 
одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади (Російська імперія, імперія Габсбургів,
Австро-Угорська імперія).
Унія – об‘єднання двох і більше монархічних держав (Річ Посполита).
Співдружності – аморфне об‘єднання. В основу співдружності, як і при конфедерації, покладені міждержавний договір, статут, декларація, угоди, інші юридичні акти. Цілі, висунуті при створенні співдружності, можуть бути найрізноманітні — економічні, культурні та ін. Співдружність може мати перехідний характер: розвитися в конфедерацію і навіть у федерацію або, навпаки, призвести до дезінтеграції, роз'єднання (СНД, ЄС).
21
Форма державного режиму Форма державного (політичного) режиму - порядок здійснення
державної влади у певні способи певними методами і засобами.
Форма державного режиму
Демократичний режим
характерний для правової держави, а його способи і методи здійснення державної влади реально забезпечують вільний розвиток людини; участь у здійсненні державної влади; свободу в економічній діяльності; захищеність прав і законних інтересів; врахування інтересів більшості і меншостей (меншин); легальна дія опозиційних партій.
Антидемократичний (недемократичний) - порядок (стан)
державного (політичного) життя суспільства, при якому не реалізується принцип “поділу влади”, звужується або порушуються політичні права громадян, припиняється їх вплив на управління державою, забороняється діяльність опозиційних партій і організацій, застосовуються політичні репресії, а влада зосереджується в руках однієї чи групи осіб, неконтрольованих народом.
Види
Демократично-ліберальний
Демократично-радикальний
Демократично-консервативний
Види
Авторитарний порядок (стан) державного
(політичного) життя суспільства, при якому не реалізується принцип “поділу влади”, звужуються або порушуються політичні права громадян, припиняється їх вплив на управління державою, забороняється
діяльність опозиційних партій і організацій, застосовуються політичні репресії, а влада зосереджується в руках однієї чи групи осіб, неконтрольованих народом. Може бути
революційним або стабілізаційним.
Тоталітарний який характеризується
повним пануванням держави над людиною і суспільством, одержавленням усіх легальних громадських організацій, не обмеженими законом повноваження влад, забороною демократичних організацій, фактичною ліквідацією конституційних прав і свобод; тотальним контролем за діяльністю громадян і громадських організацій, політичною цензурою і відсутністю гласності, мілітаризацією суспільного життя; прагненням до зовнішньої експансії.
22
Механізм і апарат держави Механізм держави цілісна ієрархічна система державних органів, що
здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.
Апарат держави юридично оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.
|
|
|
|
|
|
|
Механізм держави |
|
|
|
|
Організаційні |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та фінансові |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кошти. |
|
|
|
Державний апарат складається із |
|
Державні підприємства |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
державних органів, що мають владні |
|
і установи |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
повноваження. Він містить у собі два |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
важливих структурних елементи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
державні установи |
|
державні |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
це |
державні |
|
підприємства – |
це |
|||||
апарат |
|
|
апарат управління, |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
організації, |
на |
які |
|
державні структури, |
які |
||||||||||||
примусу |
– |
|
що |
складається |
з |
|
|
|||||||||||||
|
|
покладено завдання з |
|
безпосередньо |
|
|
||||||||||||||
армія, поліція, |
|
чиновників |
|
– |
|
|
|
|
||||||||||||
розвідка |
і |
|
державнихслужбовців, |
|
реалізації |
функцій |
|
реалізують |
функції |
та |
||||||||||
контррозвідка, |
|
які |
|
спеціально |
|
держави |
у |
сфері |
|
завдання |
держави |
у |
||||||||
митниця, |
|
|
займаються |
|
|
|
нематеріального |
|
|
сфері |
матеріального |
|||||||||
тюрми, |
|
|
управлінням |
|
|
виробництва |
|
|
виробництва |
|
|
|||||||||
виправні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
закладитаін. |
|
|
|
|
Апарат держави |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
Принципи діяльності: демократизм, національна рівноправність, законність, |
||||||||||||||||||
|
|
суверенність, |
поділ |
влади, |
соціальна |
справедливість, |
гуманізм, |
поєднання |
||||||||||||
переконання і примусу, гласність, відкритість та ін.
Форми діяльності це такі види здійснення функцій держави, з допомогою яких
реалізуються державні функції. Діяльність державного апарату має безпосередньо управлінські й правові форми.
Управлінські (організаційні) форми
діяльності державного апарату
представляють специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків.
організаційно – регламентуюча –
розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документівта ін.
організаційно-господарська –
бухгалтерськийоблік, статистикатаін. 
організаційно-ідеологічна –
роз‘яснення нормативних актів, формуваннягромадськоїдумкитаін.
Правові форми діяльності державного апарату –
це такі види здійснення функцій держави, з допомогою яких реалізуються державні функції. маютьюридичнийхарактер.
правотворча діяльність - форма діяльності
компетентних органів держави зі встановлення, зміниабоскасуванняправовихнорм
правозастосовна діяльність - форма діяльності
компетентних органів держави з реалізації правових норм
правоохоронна діяльність — форма діяльності
компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичноївідповідальності.
23
Орган держави частина державного апарату — група осіб або одна |
||||||||||
особа, наділених владними повноваженнями, відповідними матеріально- |
||||||||||
технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання |
||||||||||
конкретних завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для |
||||||||||
здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, |
||||||||||
завдання і функції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види |
|
|
|
|
|
|
За |
способом |
виборні |
|
призначувані |
|
що |
|
|
||
утворення |
|
|
|
|
|
|||||
|
(представницькі |
(наприклад, органи |
успадковуються |
|||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
органи) |
|
прокуратури, |
|
(спадковий |
|||
|
|
|
|
|
виконавчо- |
|
монарх) |
|
||
|
|
|
|
|
розпорядчі органи) |
|
|
|
|
|
За строком |
|
постійні — створюються |
тимчасові — створюються для |
|||||||
функціонування |
|
|||||||||
|
без обмеження строкудії |
досягнення |
короткострокових |
|||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
цілей |
|
|
|
|
За територією |
|
загальні |
(загально |
суб'єктів |
|
місцеві |
— |
|||
дії |
|
|
|
|||||||
|
|
федеральні |
|
у |
|
діють |
|
в |
||
|
|
|
|
федерації — у |
|
|||||
|
|
|
федеративній державі) |
федеративній |
адміністративно |
|||||
|
|
|
— поширюються на всю |
-територіальних |
||||||
|
|
|
державі |
|
||||||
|
|
|
територію держави |
|
|
одиницях |
||||
|
|
|
|
|
|
|||||
За характером |
|
органи спеціальної компетенції — |
|
органи |
загальної |
|||||
компетенції |
|
|
||||||||
|
міністерства тощо |
|
|
компетенції — уряд |
||||||
|
|
|
|
|
||||||
За |
порядком |
єдиноначальні |
— |
колегіальні |
— |
парламент |
||||
здійснення |
|
|||||||||
|
президент |
|
|
(Верховна Рада) |
|
|
||||
компетенції |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
За |
правовими |
правотв |
правозаст |
установчі |
контрольно |
|
правоох |
|||
формами |
|
|
||||||||
|
орчі |
осовні |
|
|
-наглядові |
|
оронні |
|||
діяльності |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
За |
принципом |
судові |
|
виконавчі |
законодавчі |
|
|
|||
поділу влади |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Захарактером |
|
контрольно- |
судові |
|
законодав |
правоохоро |
|
|
||
ізмістом |
|
|
|
виконав |
||||||
наглядові |
(суди — |
чі |
нні (міліція, |
|
||||||
діяльності |
|
чі (уряд) |
||||||||
(прокуратура, |
вищі і |
|
(парламе |
органи |
|
|||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
державніінспекції) |
місцеві |
|
нт) |
безпеки) |
|
|
||
|
|
|
|
24 |
|
|
|
|
|
|
Інститут держави Інститут держави — відносно відокремлена частина державної
структури, що користується певною автономією.
Види
|
|
функціональні (інститут |
референдуму, |
інститут |
|
відповідно до |
|
||||
|
адміністративного контролю, інститут державної влади) |
||||
структурно- |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
функціональног |
|
|
|
|
|
|
організаційні (інститут президента, інститут парламенту) |
||||
о принципу |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
комплексні — складаються з декількох педінститутів, |
|||
|
|
які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного |
|||
|
|
роздрібнення (інститут форми держави включає |
|||
|
|
педінститути: форми правління, форми устрою, форми |
|||
|
|
режиму; інститут-державного суверенітету: повнота і |
|||
|
|
||||
за ступенем |
|
верховенство всередині, незалежність і рівноправність |
|||
складності |
|
зовні; інститут представника держави на місцях: |
|||
|
|
губернатор, префект та ін.) |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
прості (елементні) — не можуть бути розділені на |
|||
|
|
дрібніші, інститути (інститут надзвичайного стану, |
|||
|
|
інститут адміністративного контролю, інститут |
|||
|
|
референдуму, інститут відповідальності уряду) |
|||
|
|
||||
|
|
||||
за |
|
основні (наприклад, інститут державної влади) |
|||
пріоритетністю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
положення |
|
|
|||
|
примикаючі — належать до перших (наприклад, |
||||
|
|
інститут |
державного |
суверенітету, |
інститут |
|
|
представника держави на місцях) |
|
||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
інститути виконавчої влади (монарх, президент, |
|||
|
|
уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.) |
|
||
|
|
|
|
|
|
за принципом |
|
|
|
|
|
|
законодавчої влади (парламент, референдум та ін.) |
||||
“поділу влади” |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні |
|||
|
|
||||
|
|
суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий |
|||
|
|
контроль та ін.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25
Політична система: поняття, структура, функції Політична система суспільства - це інтегрована сукупність політичної
влади суб’єктів, відносин, політичних організацій і політичної культури суспільства, яка забезпечує його соціальну стабільність, соціальний порядок і яка має певну соціально-політичну орієнтацію.
Елементи політичної системи
Суб’єкти (носії) політики — класи, нації, соціальні верстви, групи, у тому
числі й держава, громадян та об’єднання громадян (політичні партії, громадські організації та ін.). Ядром політичної системи суспільства є держава.
Політичні норми та політичні принципи: політичні норми — це основні
правила поведінки, що регулюють політичні відносини між суб’єктами політичної системи суспільства; політичні принципи — це основні вихідні положення, тенденції, ідеї, закономірності, якіпокладенівосновуполітичноїдіяльності.
Політичні відносини — це врегульовані та взяті під охорону
політичними нормами стосунки, в результаті яких у суб’єктів політичної системи з’являються права та обов’язки.
Політичний процес — це діяльність всіх суб’єктів політичних відносин,
яка спрямована на формування, зміну, перетворення, а також функціонування політичної системи суспільства.
Політичний режим — це сукупність способів (прийомів), за допомогою яких здійснюється політична влада.
Політична діяльність — це дія суб’єктів, яка спрямована на забезпечення функціонування і захист політичної влади в суспільстві.
Політична культура — це система політичних знань, досвіду,
цінностей, якими володіють суб’єкти політичної системи, їх оцінка існуючого політичного буття, та вміння застосовувати вищевказані знання в повсякденному житті та політичній діяльності.
Політична свідомість — це елемент свідомості людини, який
характеризує її оцінку існуючого політичного буття й обумовлює вибір варіанту поведінки відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів
26
Основні функції політичної системи
Визначен |
|
Вироблення |
|
Мобілізація |
|
Інтеграція |
|
|
|
Легітимація |
|||
ня цілей і |
|
програм |
його |
|
ресурсів |
|
|
всіх |
|
|
– |
означає |
|
завдань |
|
життєдіяльності |
|
суспільства |
|
|
елементів |
|
|
приведення |
|
||
|
|
|
|
суспільства |
|
|
реального |
|
|||||
суспільства |
|
|
|
|
на |
їх |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
навколо |
|
|
політичного |
|
||||
|
|
|
|
|
досягнення |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
загальних |
|
|
життя |
у |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
соціально- |
|
|
відповідність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
політичних |
|
|
із |
офіційними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цілей |
і |
|
політичними |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цінностей |
|
|
нормами |
|
|
Типи політичних систем
за характером взаємовідносин політичних систем із зовнішнім середовищем
відкриті |
|
закриті |
|
|
|
за політичним режимом, тобто на основі характеру взаємодії влади, особистості та суспільства
авторитарні |
|
тоталітарні |
|
демократичні |
|
|
|
|
|
залежно від змісту і форм управління
|
ліберальні |
|
|
традиційні |
|
популістські |
|
авторитарно- |
|
комуністичні |
||||
|
демократії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
консервативні |
|
(авторитарно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-радикальні) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
за типом політичної культури |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
англо-американська |
|
|
європейсько- |
|
|
доіндустріальна |
|
тоталітарна |
||||||
політична система |
|
|
континентальна |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27
Суб’єкти політичної системи
Держава – яка посідає важливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує особливий обсяг діяльності з управління, розпоряджається 
ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Держава володіє багатьма ознаками, властивими всім інститутам політичної системи. Одночасно вона виступає базовим елементом, визначає її функціонування.
Політична партія – об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, головною метою 
яких є участь у виробленні державної політики, формування органів
влади, місцевого самоврядування і представництво в їх складі.
Громадське об’єднання – добровільне, некомерційне, самокероване формування людей, створене з їх ініціативи на основі спільності інтересів 
для спільної реалізації своїх прав і свобод, закріплених в установчих
документах.
Політичне громадське об’єднання - добровільне, некомерційне,
самокероване формування людей, створене з їх ініціативи на основі спільності інтересів для участі у громадському житті через вплив на 
розвиток політичної свободи громадян; участі у виборах в органи державної влади і місцевого самоврядування; участі в організації і
діяльності зазначених органів.
Політичні рухи політичні об’єднання громадян, більш масові і менш організовані ніж партії. Політичні рухи створюються для вирішення гострих актуальних політичних проблем, нерідко без чітко визначеного 
статуту і програми, а також без обов’язкового фіксованого членства. Вони є тимчасовими утвореннями і по досягненні мети або розпадаються, або
перетворюються на одну чи кілька політичних партій.
28
Держава в політичній системі суспільства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відіграє |
особливу |
роль як |
|
|
|
Здійснює правотворчість |
||
власник |
основних |
засобів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Характеризується |
єдністю |
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
законодавчих, |
|
управлінських, |
|
Визначає |
основні |
напрямки |
|
|||||
|
|
контрольних функцій |
||||||
розвитку суспільства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Є |
єдиною |
|
повновладною |
|
|
|
|
|||||
Виступає |
організацією всіх |
|
|
організацією в |
масштабі всієї |
|||
громадян |
|
|
|
|
країни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Має спеціальний |
апарат |
|
|
|
|
|
|
|
управління і примусу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Громадянський орган в політичній системі суспільства
Беруть участь у формуванні корпусу депутатів представницьких органів державної влади
Впливають на ефективність здійснення державних функцій
Входять до складу державних колегіальних органів як їх рівноправні члени
За рішенням держави приймають самостійні формальнообов’язкові акти
За порушення деяких юридичних норм застосовують заходи громадського впливу
Беруть обов’язкову участь у прийнятті рішень державними органами з деяких питань
29
Види політичних партій
Беручи до уваги |
|
Залежно |
від |
|
За офіційною |
|
На |
базі |
||||
ставлення |
|
|
специфіки |
|
|
концепцією |
|
ставлення |
до |
|||
конкретних |
|
|
їхньої офіційної |
|
членства |
в |
|
домінуючого у |
||||
політичних |
сил |
|
та |
фактичної |
|
партії |
щодо |
|
сучасному |
світі |
||
до |
існуючої |
|
соціально- |
|
|
ступеня |
його |
|
типу |
|
||
суспільно- |
|
|
політичної |
|
|
відкритості |
|
приватновласни |
||||
економічної |
та |
|
ідеології |
|
|
партії. |
|
|
цьких |
|
||
політичної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
суспільно- |
|
|
системи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
економічних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відносин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Взаємозв’язок держави і об’єднань громадян
співпраця
взаємодопомога
координація
керівництво
нагляд
визначення меж правового простору
30