Принципи виборів
Основні принципи виборів
Принцип рівності всіх партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу
Свобода передвиборчої агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової
інформації
Принцип політичного плюралізму
Принцип вільного і рівноправного висування кандидатів
Принцип гласності і відкритості
Неупередженості партій (блоків), кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій
Основні засади Конституційного ладу
Основні засади Конституційного ладу
Україна є суверенною Державою
Суверенітет дає можливість самостійно здійснювати функції стосовно формування і реалізаціїяквнутрішньоїтакізовнішньоїполітики
Україна є незалежною Державою
Незалежною може бути суверенна держава,
яка має право самостійно вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання в них будь-якої іншої держави.
Україна є демократичною Державою
Україна
проголошена соціальною Державою
Характеризується тим, що ВРУ, Президент
України, місцеві ради обираються громадянами України на принципах періодичних, конкурентних, вільних виборів.
Людина, її життя і здоров’є, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Україна проголошена правовою Державою
В ній характерні: верховенство права, закону,
Конституції; визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина; демократична форма правління тощо.
Україна є унітарною Державою
Унітарна держава має єдину конституцію,
єдиний уряд, єдине законодавство тощо. До складу може входити автономна одиниця (в Україні такою є АРК).
Україна є цілісною і недоторканою Державою
Єдиним джерелом влади в Україні є народ
Під цілісністю означає заборонунасильницького
поділу держави, під недоторканістю – інші держави зобов’язані утримуватись від будь-яких зазіханьнатериторіюсуверенноїдержави.
Народ здійснює владу як безпосередньо
(референдуми, вибори, інші форми), так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
Система гарантій Конституційного ладу
Система гарантій Конституційного ладу
Народ України
Є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, має право змінювати Конституційний лад в Україні.
Конституція і закони
Полягає у встановленні нею свого власного статусу – статусу Конституції і відповідних статусів тих інститутів, які вона закріплює.
Верховна Рада України
Випливає з її головної функції, а саме - законодавчої
Президент України
Головна роль у гарантуванні Конституції відводиться саме Президенту України. Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України тощо.
Конституційний Суд України
Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів і дає офіційне тлумачення Конституції.
Кабінет міністрів України
Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України тощо.
Принципи засад Конституційного ладу
Принципи засад Конституційного ладу
Народовладдя і державний суверенітет
Політична, економічна, та ідеологічна багатоманітність.
Верховенство права
Пріоритет прав і свобод людини і громадянина
Поділ влади
Унітаризм
Суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова
держава.
Рівність перед законом, право на рівний захист з боку закону.
Принцип забезпечення своїх національних інтересів і безпеки шляхом співробітництва з зарубіжними країнами.
Cудова система України
Судова система – це сукупність діючих в Україні судів, що функціонують на єдиних конституційних засадах.
Конституційний Суд України
Судова система
Система загальних судів
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Касаційний суд
Апеляційний суд
Місцеві суди
Розділ 4.
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА СІМЕЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ Цивільне право України
Цивільне право України
Галузь права |
|
Наука |
|
Навчальна |
|
|
|
|
дисципліна |
|
|
|
|
|
Cукупність норм, що |
|
Cистема |
понять, |
|
Cистемне |
регулюють |
товарно– |
|
поглядів, |
висновків |
|
викладення наукових |
грошові відносини |
та |
|
та суджень про |
|
положень та приписів |
особисті |
немайнові |
|
цивільно– |
правові |
|
законодавства |
відносини |
за участю |
|
явища |
|
|
|
громадян, |
підприємств, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
організацій, установ |
та |
|
|
|
|
|
громадських об’єднань з |
|
|
|
|
|
метою |
задоволення |
|
|
|
|
|
матеріальних |
та |
|
|
|
|
|
духовних потреб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Предмет, метод та система цивільного права України
Цивільне право України
Предмет
правового
регулювання
Майнові та особисті немайнові відносини, що виникають між учасниками цивільних правовідносин
Структура
Цивільно-правові норми - правові приписи, які регулюють особисті немайнові і майнові відносини їх учасників
Субінститут - складова
цивільно-правового інституту, яка є групою цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини у межах певного інституту
Цивільно-правовий інститут - це певні групи цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини
Підгалузь цивільного права - сукупність
юридичних інститутів, які регулюють однорідні відносини
Метод
правового
регулювання
Закріплені у нормах цивільного права способи та прийоми впливу на майнові та особисті немайнові відносини
Функції цивільного права – основні напрями впливу цивільно– правових норм, що визначаються специфікою його предмету, методу та задач (цілей), що перед ним стоять.
Функції цивільного права
Регулятивна - охоплює відносини, які виникають з актів правомірної, дозволеної діяльності суб'єктів цивільного права. Іі реалізація здійснюється за рахунок позитивного регулювання відповідних правових відносин шляхом встановлення загальних правил, що створюють правові підстави для можливості здійснення відповідних дій, спрямованих на правомірне досягнення певних юридичних результатів
Охоронна - забезпечення поновлення майнових та особистих немайнових відносин у випадках їх порушення або посягання на них. Забезпечує юридичну можливість захисту порушених суб'єктивних майнових чи особистих прав і сприяє їх певній
нормалізації
Компенсаційна - зобов’язує осіб, що порушили майнові та особисті немайнові відносини, відшкодувати завдану шкоду (збитки), повернути майно, поновити добре ім’я фізичної або юридичної особи, здійснити інші, необхідні дії з виправлення
становища
Попереджувально-виховна - стимулювання особи утримуватись від певних правопорушень, від посягань на суб'єктивні права інших
осіб