Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
3.43 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

Зміст емфітевзису

 

 

 

 

 

 

 

 

Обєкт

 

Сторони емфітевзису

Права та обовязки сторін

право

 

 

 

власник земельної

власник земельної ділянки

 

 

 

 

ділянки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

користування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

земельною ділянкою

 

 

 

 

 

 

 

має

право

вимагати

сільськогосподарськ

 

фізична

 

 

особа

 

 

 

використання

землі

за

ого призначення, яка

(лише

громадянин

призначенням,

 

 

 

на

праві

власності

України

 

відповідно

 

 

 

 

обумовленим у договорі

належить будь-якому

ч.4 ст.22 ЗК України)

(ч.1 ст.409 ЦК)

 

 

 

суб’єктові

 

 

та

юридична

особа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цивільного

 

права

національного права,

має право отримувати

(сільськогосподарськ

держава

 

Україна,

 

плату

за

 

передачу

і

угіддя,

 

рілля,

територіальна

 

 

 

 

 

 

земельної

ділянки

у

багаторічні

 

 

громада,

 

 

 

інші

 

 

 

 

 

користування

 

іншій

насадження,

 

суб’єкти

 

 

права

 

 

 

 

особі (ч.2 ст.409 ЦК)

 

сіножаті, пасовища)

власності,

 

 

крім

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іноземних

 

 

 

має право скористатися

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

переважним

правом

на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

придбання

емфітевзису

 

 

 

 

 

 

землекористувач

при

 

його

відчуженні

 

 

 

 

 

 

землекористувачем

 

(ч.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ст.411 ЦК), а при відмові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

від

нього

одержати

 

фізична

особа

(громадянин

України,

відсотки

від

ціни

 

продажу,

встановлені

 

іноземець,

особа

без

громадянства)

або

договором

 

 

 

 

 

юридична особа приватного чи публічного

 

 

 

 

 

 

 

 

права, незалежно від форми власності

 

 

землекористувач

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

права

 

 

 

 

 

 

 

обов’язки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

володіння

та

користування

 

 

ефективно користуватися ділянкою відповідно

чужою землею (ч.1 ст.410 ЦК)

 

 

доїїцільовогопризначення(ч.3 ст.410 ЦК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розпорядження

шляхом

 

 

сплачувати власниковівинагороду(ч.2 ст.10 ЦК)

емфітевзисом

 

 

 

 

 

 

 

 

укладання

 

 

цивільних

 

 

 

 

 

 

 

правочинів,

спрямованих на

 

 

письмово

повідомити власника

земельної

 

 

відчуження

 

та

передачу

 

 

ділянки про продаж права користування нею

емфітевзису

 

у

порядку

 

 

та за інших рівних умов задовольнити

спадкування (ч.2 ст.407 ЦК)

 

 

переважне

право

власника

на

придбання

 

 

емфітевзису; а у випадку продажу емфітевзису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сторонній особі –

відшкодувати власникові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відсотки від ціни продажу (ч.5

ст.411 ЦК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

241

Зміст суперфіцію

 

 

Обєкт

 

 

Сторони суперфіцію

 

 

 

 

Права та обовязки сторін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

власник земельної

 

 

 

 

 

власник земельної ділянки

 

право

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ділянки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

користування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

земельною ділянкою,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фізична

 

 

особа

 

 

 

має право на одержання

яка належить

до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(громадянин

України,

 

 

 

плати

за запровадження

категорії

 

земель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іноземець,

особа

 

без

 

 

 

суперфіцію

 

 

 

 

 

житлової

 

 

та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

громадянства),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

громадської

 

 

 

 

 

юридична

 

 

особа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має право на одержання

забудови та на праві

 

 

 

національного

права

чи

 

 

 

 

 

 

 

 

частини

прибутку

від

власності

належить

 

 

 

іноземна незалежно

від

 

 

 

 

 

 

 

 

 

діяльності

промислового

 

 

її організаційно-правової

 

 

 

будь-якому

суб’єкту

 

 

 

 

 

 

об’єкта,

 

збудованого

 

 

форми,

територіальна

 

 

 

 

цивільного

 

права

 

 

 

 

 

 

землекористувачем на його

 

 

 

громада, держава

 

 

 

 

 

 

 

(фізичній,

юридичні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ділянці (ч.1 ст.414 ЦК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

особі, територіальній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

громаді, державі)

 

 

 

 

 

землекористувач

 

 

 

 

 

 

має

 

право

володіти,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

користуватися

власною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

земельною

ділянкою

 

в

 

особа, яка виявила бажання користуватися чужою

 

 

 

обсязі,

 

встановленому

 

земельною ділянкою для забудови (фізична особа

 

 

 

договором

 

 

 

 

з

 

(громадянин

України,

іноземець,

особа

 

без

 

 

 

землекористувачем,

 

а

 

 

 

 

 

також

 

розпорядитися

 

громадянства),

юридична

 

особа

 

приватного

чи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нею на

власний

розсуд

 

публічного

права, незалежно від

 

її

організаційно-

 

 

 

 

 

 

 

 

(ч.2 ст.414 ЦК)

 

 

 

 

 

правової форми чи територіальна громада, держава)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

землекористувач

 

 

 

 

 

 

 

права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обов’язки

 

 

 

 

 

володіти та користуватися

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чужою ділянкою в обсязі,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

необхідному

для забудови

 

 

 

забудувати

 

чужу

 

земельну

 

ділянку

з

 

 

та

обслуговування

 

 

дотриманням будівельних правил та стандартів,

 

 

нерухомості (ч.1 ст.415 ЦК)

 

 

адже невикористання суперфіцію протягом трьох

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

років підряд є підставою для його припинення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розпоряджатися суперфіцієм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сплачувати

власникові плату за

 

користування

 

 

будь-яким

з

незаборонених

 

 

 

 

 

 

 

 

ділянкою,

а

також

сплачувати

інші

платежі,

 

 

законом способів, в тому числі

 

 

 

 

 

 

встановлені законом (ч.4 ст.415 ЦК)

 

 

 

 

 

 

 

шляхом передачі у спадщину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ч.2 ст.413 ЦК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

увипадку будівництва на чужій землі

промислового об’єкта, сплачувати власникові право власності на зведену частину доходу від його діяльності (ч.1 ст.414 ЦК)

споруду (ч.2 ст.415 ЦК)

дотримувати цільового призначення земельної ділянки та

підтримувати її господарський стан (ч.5 ст.415 ЦК)

звільнити ділянку при припиненні терміну права забудови

242

Підстави виникнення і припинення емфітевзису та суперфіцію

 

 

 

Емфітевзис

 

 

Суперфіцій

 

Підстави

1)

договір

між

власником

1)

договір

між

власником

виникнення

земельної

 

ділянки

та

земельної

 

ділянки

та

прав

землекористувачем

 

 

землекористувачем;

 

 

 

 

 

 

 

 

2) заповіт

 

 

 

 

Підстави

1) поєднання в одній особі

1)

поєднання

в

одній

особі

припинення

власника

земельної

ділянки та

власника земельної ділянки та

прав

землекористувача,

 

 

землекористувача;

 

 

2) сплив строку, на який було

2)

сплив

 

строку

права

 

надане право,

 

 

 

користування;

 

 

 

 

3)

викуп

земельної

ділянки у

3)

відмова

землекористувача

 

зв’язку

із

суспільною

від права користування;

 

 

необхідністю;

 

 

 

4)

невикористання земельної

 

4) рішення суду, в інших

ділянки

для

забудови

 

випадках,

 

передбачених

протягом 3-х років підряд,

 

законом,

 

зокрема,

при

5)

інші випадки,

встановлені

 

використанні

земельної

ділянки

законом (знищення земельної

 

не за її цільовим призначенням.

ділянки внаслідок стихійних

 

 

 

 

 

 

 

сил природи

або впливу

 

 

 

 

 

 

 

людської діяльності, яке не

 

 

 

 

 

 

 

дозволяє використовувати її

 

 

 

 

 

 

 

за

цільовим

призначенням;

 

 

 

 

 

 

 

визнання недійсним заповіту,

 

 

 

 

 

 

 

на

підставі

 

якого

був

 

 

 

 

 

 

 

встановлений суперфіцій).

243

Засоби захисту права власності та інших речових прав на чуже майно

Під захистом права власності та інших речових прав розуміють сукупність передбачених цивільним законодавством засобів, що застосовуються у зв’язку з порушенням даних прав та спрямовуються на їх відновлення або захист майнових інтересів їх носіїв.

Засоби захисту

Речово-правові засоби захисту

віндикаційний позов (позов про витребування майна з чужого незаконного володіння) – це позов неволодіючого власника до володіючого невласника про витребування індивідуально-

визначеного майна в натурі

негаторний позов (позов про усунення порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння) – це позов власника чи титульного володільця, що володіє річчю, пред’явлений до третьої особи з вимогою усунення перешкод у здійсненні правомочностей володіння, користування і розпорядження майном

позов про визнання права власності– це позов власника чи титульного володільця майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує право власності

Зобовязально-правові засоби захисту

позов про відшкодування заподіяної власникові шкоди

позов про повернення безпідставно набутого майна

позов про повернення речей, наданих у користування за

договором та інші.

244

Субєкти, що мають право на звернення до суду за захистом права власності та інших речових прав на чуже майно

Власник майна

Законний володілець чужим майном

право власності якого порушено або існує реальна загроза його порушення

(орендар, зберігач, заставоутримувач), який може пред'явити позов про захист свого права від порушень як з боку будь-якої особи, так і з боку власника

Добросовісний

 

який також має право захищати своє

набувач чужого

 

речове право як від сторонніх осіб, так і

майна

 

від власника майна

 

 

 

 

 

 

Субєкт, який має

 

(суб’єкт

сервітутного

права,

речове право на чуже

 

емфітевзису,

суперфіцію),

який

майно

 

наділений абсолютним захистом від

 

 

порушень свого права власником майна

 

 

 

 

або сторонньою особою

 

 

 

 

 

 

245

Поняття та джерела права інтелектуальної власності Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні – це

система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення та використання інтелектуального продукту.

Право інтелектуальної власності в суб’єктивному значенні – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.

Джерела права інтелектуальної власності

Конституція

 

у статті 54 у гарантує кожному свободу літературної,

України

 

художньої, наукової і технічної творчості, а також захист

 

інтелектуальної власності

 

 

 

 

 

Цивільний

кодекс

України

Закони

України

Книга 4 „Право інтелектуальної власності”, містить норми

щодо правового регулювання інтелектуальної власності (визначає коло її об'єктів і суб'єктів, закріплює принципи охорони прав, встановлює строки чинності виключних прав, регулює договірні відносини з приводу розпоряджання майновими правамиінтелектуальноївласності

регулюють відносини, щодо захисту окремих об’єктів права

інтелектуальної власності (про авторське право і суміжні права, про охорону прав на винаходи і корисні моделі, про охорону прав на промислові зразки, про охорону прав на знаки для товарів і послуг, про охорону прав на зазначення походження товарів, про охорону прав на сорти рослин тощо)

Підзаконні нормативно- правові акти

Договори

Міжнародні договори та конвенції

постанови Кабінету Міністрів України, накази Державного

департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, які присвячені питанням державної реєстрації інтелектуальних прав, видачі охоронних свідоцтв, встановленню мінімальнихставокавторськоївинагородитощо

укладаються між особою, яка володіє виключними правами,

та користувачем інтелектуального продукту (авторський, ліцензійний, договір комерційної концесії та ін.)

укладаються в процесі співробітництва між державами у сфері

охорони інтелектуальної власності (Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 р., Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р., Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р.; Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, які були прийняті Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.; Міжнародна конвенція про охоронуінтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення 1961 р.; Договір про патентну кооперацію від 19 червня1970 р.)

246

Система права інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності

Авторське право

інститут для охорони прав на результати художньої творчості, регулює права інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір

Суміжні права

інститут для охорони прав на об’єкти, створені з метою розповсюдження результатів художньої творчості

права на

 

виконання творів

права на

 

виробництво

 

фонограм

 

права

 

на

виробництво

 

програм

теле-

та

радіомовлення

 

Право

промислової

Інститут

засобів

власності – інститут, що

індивідуалізації

регулює

відносини

зі

учасників

цивільного

створення, використання та

обігу та їх товарів і

оформлення

прав

на

послуг

 

 

результати

науково-

 

 

 

технічної творчості

 

право

 

на

 

 

 

 

 

 

 

комерційне

 

 

право на винаходи

 

найменування

 

юридичної особи

 

 

 

право на корисні

 

право

 

на

моделі

 

географічне

 

 

 

 

 

зазначення

 

місця

право на промислові

 

походження

 

 

товару

 

 

зразки

 

 

 

 

 

 

 

право на

 

право

 

на

раціоналізаторські

 

торгівельну

 

 

пропозиції

 

марку

 

 

права на нові сорти рослин та породи тварин

право на наукове відкриття

247

Обєкти авторського права

Твори

результат творчої діяльності автора,

виражений в об’єктивній формі

 

 

 

Ознаки твору

створений в результаті творчої діяльності людини, є новим, неповторним, унікальним

існує в об’єктивній формі (письмовій, усній, звуковій, у відеозаписі)

Комп'ютерні

 

Види творів, що підлягають

 

 

 

 

програми

 

правовій охороні

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші твори,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що

 

 

 

 

 

Компіляції

даних(бази

 

 

 

 

 

 

відповідают

Літературні та художні

 

 

 

 

 

даних), якщо вони

за

 

 

 

 

ь ознакам

 

твори

 

 

добором

 

або

 

 

 

 

 

 

твору

 

 

 

 

 

упорядкуванням

їх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складових

частин

є

 

 

 

письмові (романи, поеми, статті)

 

 

 

 

 

результатом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтелектуальноїдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

усні (лекції, промови, проповіді)

 

 

 

 

 

Не є об'єктами

 

сценічні

твори

(драматичні,

 

авторського права

 

пантоміми, хореографічні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

акти органів державної влади та

 

 

 

 

музичні твори (пісні, п’єси)

 

місцевого самоврядування

(закони,

 

 

 

 

 

укази, постанови, рішення), їх офіційні

 

 

 

 

 

переклади

 

 

твори живопису, архітектури,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

скульптури та графіки

 

 

 

державні символи України, грошові

 

 

 

 

 

знаки, емблеми, затверджені органами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

державноївлади

 

фотографії;

ілюстрації,

карти,

 

 

 

 

 

плани, ескізи, що стосуються

 

 

 

 

 

 

 

 

географії, топографії, архітектури або

 

повідомлення про новини дня або

науки

 

 

 

 

інші факти,

що мають

характер

 

 

 

 

 

звичайноїпрес-інформації

 

 

 

 

 

 

переклади,

 

адаптації,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аранжування

та інші переробки

 

 

 

 

 

інші твори, встановлені законом,

літературних або художніх творів

 

 

зокрема ті, в яких відсутня хоча б одна

 

 

 

 

 

ознакаохороноспроможностітвору

 

 

 

 

збірки творів, якщо вони за

 

 

 

 

 

 

 

 

добором або

упорядкуванням їх

 

 

 

 

 

інші твори, якщо в результаті роботи

складових частин є

результатом

 

 

над ними осягнуто не творчий, а лише

інтелектуальної діяльності

 

 

 

 

технічний

результат (телефонний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

довідник, класифікатор)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

248

Субєкти авторського права Субєкти авторського права – особи, яким дане право належить на

підставі закону або договору.

Субєкти авторського права

Автор

твору

 

 

 

 

 

Упорядники

(творець) – фізична

 

 

автори

особа,

 

 

 

 

 

 

 

 

збірників, баз

інтелектуальною

 

 

даних,

інших

працею

 

якої

 

 

 

складених

створений художній

 

 

творів,

яким

або

літературний

 

 

належать

твір (незалежно від

 

 

права

на

віку, стану здоров’я,

 

 

підбір

і

соціального

 

 

 

 

розташування

походження)

 

 

 

 

матеріалів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співавтори

твору –

 

 

особи

спільною творчою

 

 

працею

яких

створений

 

 

художній

 

 

 

або

 

 

літературний твір

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правонаступники

 

Роботодавці

(фізичні та юридичні

 

та

наймані

особи),

які набули

 

працівники,

авторські

права

на

 

які створюють

твір

на

підставі

 

художні,

спадкування

(за

 

літературні

законом

або

за

 

твори,

 

заповітом)

 

 

 

виконуючі

 

 

 

 

 

трудові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обов’язки

 

 

 

 

 

 

 

Автори похідних творів –

переробники (перекладачі, сценаристи, аранжувальники), які набувають авторських прав на переробленні твори за умови дотримання прав інтелектуальної власності авторів оригінальних творів

Неподільне співавторство – твір утворює єдине ціле, його частини не мають самостійного значення, при цьому неможливо виділити творчий внесок кожного зі співавторів

(сценарій до фільму, роман, вишивка, картина)

Подільне співавторство – твір складається з частин, створених різними авторами, кожна з яких має самостійне значення і може використовуватися відокремлено від твору в цілому (пісня, яка складається зі слів і музики; підручник, що

містить декілька розділів тощо)

249

Зміст авторського права

Зміст авторського права

Особисті немайнові права

 

належать

 

виключно

авторові твору

 

 

 

не можуть бути відчужені

та передані іншим особам

 

не

мають

економічного

змісту

 

 

 

 

 

право

авторства

право

творця

на

визнання

його

автором твору

 

 

 

право вимагати зазначення імені автора при використанні

твору іншими особами

право забороняти зазначення імені автора при використанні

твору іншими особами

право обрати псевдонім – вигадане ім’я

право на недоторканість твору

протидіяти будь-якому

перекрученню, спотворенню або іншій незаконній зміні твору

Майнові права

належать автору твору або іншій особі на підставі

договору або закону

можуть переходити від однієї особи до іншої

мають економічний зміст

право на використання твору у будь-якій формі (опублікування, переклад, переробка, адаптація, аранжування, публічне виконання, імпорт)

право автора дозволяти іншій особі використовувати власний твір у будь-якій формі (шляхом укладання ліцензійного договору)

право перешкоджати неправомірному використанню твору іншою особою

право на отримання плати за використання твору іншою особою

право перешкоджати будьякому посяганню на твір, яке здатне завдати шкоди честі чи репутації автора (супроводжувати твір ілюстраціями, коментарями, передмовами тощо)

250