12.3. Від економіки індустріального типу індустріального типу до постіндустріальної економіки

За цивілізаційним підходом ми можемо виділити три типи економічних систем: 1) аграрну, або традиційну; 2) індустріальну; 3) постіндустріальну.

У традиційній економіці панівним було сільське господарство та натуральний характер виробництва.

За індустріальної економіки панівною є промисловість, а загальною формою організації виробництва є товарне виробництво.

За постіндустріальної економічної системи основою є нематеріальне виробництво, інформація і знання. Очевидно, за цього типу економіки починається поступове відмирання товарно-грошових і ринкових відносин.

Індустріальному суспільству притаманні повне відокремлення від сім’ї, технологічний поділ праці, нагромадження капіталу, концентрація робітників.

Різниця між ними у формі власності на засоби виробництва і способах регулювання економіки.

Велика роль у «індустріальному суспільстві» належить державі. Технічний прогрес автоматично зумовлює необхідність планування на державному рівні, регулювання державного попиту, перерозподілу національного доходу через систему податків, сприяння розвитку науково-технічного прогресу, освіти, національної оборони.

Концепція «постіндустріального суспільства» є своєрідною проекцією «індустріального суспільства».

Система «постіндустріалізму» характеризується п’ятьма ознаками:

1. перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;

2. переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків;

3. провідна роль теоретичних знань, як основи нововведень в економіці, політиці і соціальній структурі суспільства;

4. орієнтація в майбутньому на методи контролю і оцінка можливих напрямів розвитку технології;

5. прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології».

Ці процеси уже набирають реальних життєвих форм, тоді як риси традиційного капіталізму поступово зникають.

12.4. Основні характеристики сучасної економічної системи

Економічна система - сукупність відносин між суб’єктами господарювання, що обирають способи оптимального використання обмежених ресурсів з метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб.

Антиподом централізовано-командній економіці виступає ринкова економіка.

Першим елементом ринкової економіки слід вважати формування приватного сектора. Одна із передумов існування ринкової системи — створення умов для вільного підприємництва. Взаємодія між виробниками і споживачами встановлюється як облік результатів діяльності.

Другий елемент - економічна відокремленість товаровиробників, яка обумовлена приватною або змішаними формами власності на базі корпоративного управління виробничими суб’єктами.

Третій елемент ринкової економіки — реформування державного сектору що здійснюється шляхом комерціоналізації господарської діяльності; передачі державного майна в оренду трудовим колективам; приватизації державної власності.

Четвертий елемент — формування інфраструктури ринку її складові за своїм призначенням мають сприяти ефективній організації виробництва: комерційні банки, брокерські фірми, інвестиційні компанії, біржі, підприємства оптової та роздрібної торгівлі.

П’ятим важливим елементом ринкової економіки є ціни. Вони можуть бути предметом особливого дослідження.

Питання для самостійної роботи:

1. Основні напрями державного регулювання економіки.

2. Керуюча система в період криз і спадів.

3. Концепція «постіндустріального суспільства»

4. Соціально-економічна політика країн.

Література :

1. Олійник А.Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні: монографія. – К.: Алерта: КНТ: Центр навч. літератури, 2008. – 470 с.

2. Орленко В. Еволюція прав і свобод людини // Вісник Київського національного торгівельно-економічного університету. – 2011. – № 3. – С. 89 – 100.

3. Осиновська О.В. Проблемні аспекти межі обмежень прав людини, їх співвідношення // Держава і право. – 2008. – № 41. – С. 133 – 138.

4. Пустовіт Ж.М. актуальність проблеми прав і свобод людини і громадянина в Україні: навч. посібн. – К.: КНТ, 2009. – 230 с.

5. Строган А. Політичні права особи в сучасній правовій державі: порівняльний аналіз національних і міжнародних нормативно-правових актів // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 10. – С. 82 – 85.

6. Шевчук С.В. Прецендентне право Європейського суду з прав людини та доктрина stare disisis // Судова практика. – 2011. – № 1/2. – С. 4 – 15.

7. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекций / 4-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2006. – С. 90 – 102. [Електронний ресурс].

8. Державні організації як складова механізму держави: Навч. посібник / За заг. ред. П.Н. Надолішнього; Кол. авт.: Балашов А.М., Безверхнюк Т.М., Зінкевічус В.О., Надолішній П.І. та ін. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, Optimum, 2005. – С. 49 – 88.