Тимцуник В.І.

Публічне адміністрування

Навчальний посібник

КИЇВ 2013

Рекомендовано до друку

Укладач:

Тимцуник В.І. – доктор наук з державного управління, професор

Рецензенти :

ЗМІСТ

ВСТУП 7

Тема 1. Публічне адміністрування як системне суспільне явище 13

1.1. Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція 13

1.2. Предмет та методологічна основа публічного адміністрування (співвідношення понять «управління» та «публічне адміністрування») 18

1.3. Формування та розвиток ідей управління суспільством 20

1.4. Поняття соціально-інженерного та гуманітарного підходу управління суспільством 28

Тема 2. Громадське суспільство як суб’єкт формування цілей публічного адміністрування 34

2.1. Етапи формування громадянського суспільства 34

2.2. Основа і інститути громадянського суспільства 37

2.3. Функції громадянського суспільства при здійсненні управління державою 39

2.4. Види громадянського суспільства 40

2.5. Громадське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин в державі 41

Тема 3. Публічне адміністрування та влада 46

3.1. Поняття «феномену влади» 46

3.2. Публічна влада та публічне адміністрування 48

3.3. Влада як основний засіб публічного адміністрування 48

3.4. Держава як суб’єкт політичної влади. поняття економічної влади 50

3.5. Поняття «лобізму» 54

Тема 4. Публічне адміністрування та муніципальна влада 57

4.1. Поняття публічної муніципальної влади 57

4.2. Поняття місцевого самоврядування. Основні фактори його формування 59

4.3. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування 61

4.4. Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування 62

4.5. Посадові особи місцевого самоврядування 65

Тема 5. Закони та принципи публічного адміністрування 68

5.1. Головне призначення публічного адміністрування 68

5.2. Загальний закон соціального управління 71

5.3. Загальносистемні принципи публічного адміністрування 73

5.4. Закон централізації та децентралізації влади 75

Тема 6. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень 78

6.1. Управління як визначальна функція публічного адміністрування 78

6.2. Система управління. Об’єкти та суб’єкти управління 79

6.3. Поняття управлінського рішення та цілей в публічному адмініструванні 81

6.4. Послідовність прийняття управлінських рішень 83

Тема 7. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування 87

7.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування 87

7.2. Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування 90

7.3. Форми організації публічного адміністрування 94

7.4. Методи публічного адміністрування 96

7.6. Стилі публічного адміністрування 99

Тема 8. Бюрократія в системі публічного адміністрування 103

8.1. Бюрократія як наукова категорія 103

8.2. Теорія бюрократії М. Вебера 106

8.3. Сучасні підходи в оцінюванні бюрократії 112

8.4. Публічна служба 113

Тема 9. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування 118

9.1. Поняття корупції та корупційних дій 118

9.2. Нормативно-правова база антикорупційної діяльності 120

9.3. Зони підвищеного ризику прояву корупції 121

9.4. Фактори запобігання проявам корупції 122

Тема 10. Результативність та ефективність публічного адміністрування 126

10.1. Поняття результативності та ефективності публічного адміністрування 126

10.2. Критерії результативності публічного адміністрування 126

10.3. Критерії ефективності публічного адміністрування 128

10.4. Фактори результативності та ефективності публічного адміністрування 131

Тема 11. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері 133

11.1. Держава як гарант соціальної спрямованості ринкової економіки 133

11.2. Основні види соціальної допомоги держави 134

11.3. Забезпечення державою соціальної безпеки людини, громадянина та населення 136

11.4. Принципи оцінювання ефективності реалізації соціальної політики 138

Тема 12. Публічне адміністрування та економіка 143

12.1. Основні напрями формування та розвитку сучасної економічної системи 143

12.2. Основні ознаки ринкової соціально орієнтованої економіки 144

12.3. Від економіки індустріального типу індустріального типу до постіндустріальної економіки 145

12.4. Основні характеристики сучасної економічної системи 147

Тема 13. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки 149

13.1. Загальна характеристика взаємовідносин суспільства та економіки 149

13.2. Держава як гарант забезпечення умов для підприємницької діяльності 152

13.3. Нові тенденції у взаємовідносинах суспільства та бізнесу 154

13.4. Управління власністю в умовах демократичної правової держави 157

13.5. Забезпечення цивілізованих засад конкуренції 160

Тема 14. Відповідальність у публічному адмініструванні 164

14.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування 164

14.2. Відповідальність органів державної влади в сфері публічного адміністрування 166

14.3. Відповідальність органів і осіб, які не перебувають на держаній службі у сфері публічного адміністрування 170

14.4. Правопорушення та відповідальність при здійснені міжнародної публічної діяльності 173

Перелік питань до іспиту з курсу «Публічне адміністрування» 177

Консультації 180

Список літератури 181

Рекомендовані інтернет-ресурси 182

ВСТУП

Вивчення курсу публічного адміністрування сьогодні набуває особливого значення у зв’язку зі змінами, що відбулися в державно-правовій системі України, закріпленням у Конституції України світових та європейських стандартів щодо прав і свобод людини і громадянина. Основоположне значення для підготовки майбутніх фахівців у галузі економіки, управління, права має вивчення публічного адміністрування, адже цей курс, з одного боку належить до циклу фундаментальних навчальних дисциплін у програмі управлінської, юридичної та економічної освіти, а з іншого – регулює суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління в процесі здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

В України відбуваються значні зміни, пов’язані зі здійсненням адміністративної реформи. Підручник з курсу «Публічне адміністрування» підготовлено з урахуванням нового законодавства України, змін і доповнень до чинного конституційного та адміністративного законодавства нашої держави.

Публічне адміністрування базується на засадах сучасної адміністративно-правової доктрини із застосуванням значного обсягу новітньої нормативної та аналітичної інформації. У пропонованих темах, окрім базових, приділяється увага таким питанням, як нові підходи в регулювання управлінських відносин, висвітлення проблем законодавчого забезпечення державного управління, ролі та місця адміністративного управління в цій сфері тощо.

Вивчення дисципліни «Публічне адміністрування» сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців в галузі права, економіки, управління, забезпечує оволодіння студентами знаннями щодо особливості правового регулювання економічної діяльності на державному/адміністративному рівні, а також основними навичками щодо застосування норм конституційного та адміністративного права на практиці, їх вірного розуміння.

Предмет публічного адміністрування – процес досягнення національних цілей та інтересів шляхом організації діяльності суб’єктів публічної сфери, у тому числі законодавчих, виконавчих і судових органів та органів місцевого самоврядування.

Ефективне державне управління є тим чинником, від якого значною мірою залежить цивілізаційний розвиток будь-якої держави. Саме державне управління є однією з фундаментальних підвалин забезпечення дієздатності і безпеки держави, економічного зростання, подолання бідності і забезпечення добробуту населення.

Публічне адміністрування — надзвичайно важлива сфера реалізації державної влади. За своїм змістом воно органічно поєднано з виконавчої гілкою державної влади.

Однією з важливих причин кризових суспільних явищ сьогодні є не тільки криза економіки, але й низька ефективність управлінського апарату, криза державного управління.

У радянський період в Україні державне управління розглядалось як вузька спеціальність у межах адміністративного права. А як наукова галузь знань державне управління почало активне формуватися лише в 90-ті роки минулого сторіччя.

Натомість, в сучасних умовах державне управління виокремлюється у відносно самостійну сферу діяльності, що регламентується окремою нормативно-правовою базою і потребує відповідного кадрового і наукового потенціалу. Здійснення державного управління є спеціальним напрямом у фундаментальних і прикладних суспільних науках. Таким чином, професіоналізація державного управління і державної служби зараз є глобальною світовою тенденцією.

Професіоналізація державного управління зумовила те, що у 1992 р. розпочав свою діяльність Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів Україні, який вперше започаткував підготовку професійних державних службовців за магістерською програмою. На його базі 30 травня 1995 р. створена Українська Академія державного управління при Президентові України – головний вищий навчальний заклад у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців в Україні. В цьому ж році діяльність розпочали її регіональні підрозділи у Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові, які в 2001 р. отримали статус регіональних інститутів державного управління УАДУ. З часу створення академії одним з головних її завдань визначено підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації у галузі науки "Державне управління." Перший прийом до аспірантури та докторантури розпочався у 1996 році. Функціонує спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора, кандидата наук зі спеціальностей: 25.00.01 – теорія та історія державного управління, 25.00.02 – механізми державного управління, 25.00.03 – державна служба, 25.00.04 – місцеве самоврядування.

Інститут державного управління створений у 2006 р. у складі Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили з метою підготовки магістрів державної служби. В Інституті функціонують кафедри державної служби і державної політики та менеджменту.

Отже, державне управління в Україні здобуло офіційного визнання як галузь науки, що є вимогою часу і відповідає міжнародній практиці. Разом з тим, досі дискусійним залишається таке просте, на перший погляд, питання як назва цієї галузі. У вітчизняних і російських публікаціях за старою радянською традицією продовжується застосовуватися термін державне управління. В західних державах зазвичай застосовується до виконавчо-організаторської діяльності держави влади термін «публічне адміністрування» («Public Administration»). В Сполучених Штатах Америки як синонім використовується «Public Affairs” – можна перекласти як громадські, суспільні справи.

Відповідно, присуджуються наукові ступені з цієї спеціальності: Master of Public Administration (MPA) – магістр державного управління, Doctor of Public Administration (DPA, PhD in Public Administration) – доктор з державного управління.