76.Особистісне зростання.

Важливо відрізняти особистісне зростання від широко поширеного поняття «гармонійне розвиток людини », під яким розуміється звичайно придбання людиною деякої суми знань і вмінь, засвоєння морально-етичних норм і правил поведінки. При особистісному зростанні відбуваються зміни як у внутрішній світ людини, так і в його взаєминах із зовнішнім світом. Процес особистісного зростання неперервний. Він може бути більш повільним у спокійні періоди життя, коли неприхід вирішувати складних життєвих завдань і спілкування не дуже інтенсивно. Людина, особистість якого зростає, прагне не просто до спілкування, а до взаємодії, в контактах з іншими він стає все більш відкритим і природним, але при цьому - більш реалістичним, гнучким, здатним компетентно розв'язувати міжособистісні протиріччя. Особистісне зростання сприяє формуванню цілісної особистості, у якої немає нерозв'язних протиріч між прагненнями, бажаннями та можливостями, междутребованіямі життя і моралі, між реальністю і планамиВін може бути більш інтенсивним в періоди життєвих криз та/або при інтенсивному спілкуванні - взаємодії з іншими людьми. Для особистісного зростання важливий сам факт руху. Процес особистісного зростання цілісний, взаємопов'язаний, і зростання в одному «особистісному вимірі» сприяє просуванню в інших. Відкриття та набуття себе дають можливість людині ставати все більш вільним і відповідальним, доброзичливим і відкритим, сильним і творчим і, в кінцевому підсумку, - більш зрілим і здатним сприймати світ (зовнішній і внутрішній) не як загрозу, а як умови для свого життя.

77.Понятя про темперамент.

Темперамент-це вроджені форми поведінки,які виявляються в динаміці,тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи. Відомо, що емоційні прояви і вчинки людей в різних ситуаціях життя не є однаковими. Одні миттєво приймають найважливіші рішення, другі довго вагаються перед тим як здійснити той чи інший вчинок. Одна людина зберігає спокій в усіх ситуаціях, а інша навіть від незначної неприємності може впасти у відчай. Такі відмінності значною мірою можна пояснити темпераментом конкретної людини. Темперамент можна визначити як природну особливість поведінки, типову для даного індивіда, яка виявляється в динаміці, темпі, швидкості, ритмі та інтенсивності його реакцій на життєві впливи. Якщо спостерігати за людьми,то можна побачити,що вони різняться своєю поведінкою:по-різному виявляють свої почуття,неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так,одні вирізняються врівноваженістю поведінки,діють помірковано,не показують зовні свої почуття,інші нервують,емоційно збуджуються та вибухають. Одні комунікабельні,легко вступають в контакт з людьми,життєрадісні,інші,навпаки,стримані. Є люди,які легко переходять від одних життєвих умов до інших,легко пристосовуються ,інші ж будь-які зміни переживають дуже гостро і з великими труднощами пристосовуються до умов. Різним буває й індивідуальний темп перебігу психічної діяльності:швидкий,повільний,млявий. Ці особливості людей виявляються в їх розумовій та практичній діяльності.