- •1. Предмет психології
- •2.Завдання психологічної науки
- •3.Диференціація психології на окремі науки
- •4. Основні принципи психології
- •5.Міждисциплінарні зв»язки психолоії.
- •6. Школи, напрями, концепції в психології.
- •7. Етапи становлення психології як науки.
- •9.Виникнення психіки. Розвиток механізмів психіки.
- •10.Розвиток психіки у філогенезі
- •11. Відмінність психіки людини від психіки тварин.
- •12. Виникнення і розвиток людської свідомості.
- •13. Структура свідомості. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •14. “Мова” та спілкування тварин.
- •15. Поняття про відчуття
- •16. Фізіологічні основи відчуттів.
- •17. Класифікація та види відчуттів.
- •18. Властивості відчуттів.
- •19. Загальні закономірності відчуттів.
- •20. Як пов’язані між собою відчуття та діяльність.
- •21. Понятття про сприймання
- •22. Фізіологічна основа сприймання
- •23. Різновиди сприймання
- •24. Індивідуальні особливості сприймання
- •25. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням та відчуттями
- •26. Вплив на сприймання попереднього досвіду людини
- •27. Спостереження і спостережливість
- •28. Поняття про пам’ять
- •29. Природа пам’яті. Теорії пам’яті.
- •30. Класифікація та види пам’яті
- •31. Процеси й закономірності пам’яті.
- •32. Індивідуальні особливості й типи пам’яті.
- •33. Роль пам’яті в психічному житті людини.
- •34. Мнемотехнічні засоби для покращення пам’яті людини.
- •35. Поняття про мислення. Функції мислення.
- •36. Теорії мислення. Мислення як процес.
- •37. Форми мислення.
- •39. Процеси мислення.
- •40. Класифікація та види мислення.
- •41. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.
- •42. Поняття про уяву.
- •43. Фізіологічна основа уяви.
- •44. Процес створення образів уяви.
- •45. Класифікація та види уяви.
- •46. Уява і особистість.
- •47. Зв’язок уяви з емоційно-вольовою сферою особистості.
- •48. Роль уяви в різних видах творчості.
- •49. Поняття про увагу
- •50. Природа уваги. Теорії уваги.
- •51. Різновиди уваги.
- •55 . Фізіологічні основи емоцій та почуттів.
- •56 . Вияв емоцій та почуттів.
- •57 . Форми переживання почуттів.
- •58 . Емоційні стани.
- •59 . Поняття про волю .
- •60. Довільні дії і їх особливості.
- •63.Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •64. Розвиток та виховання вольової активності людини.
- •66.Зміст і структура діяльності.
- •68.Головні відмінності людської діяльності від активності тварин.
- •69.Поняття про особистість.
- •70. Теорії особистості.
- •72. Свідоме і несвідоме в структурі особистості.
- •74. « Я- концепція» особистості.
- •75.Самосвідомість.Самооцінка. Самоповага.
- •76.Особистісне зростання.
- •77.Понятя про темперамент.
- •78. Типи темпераменту.
- •79. Головні властивості темпераменту.
- •80. Фізіологічні основи темпераменту.
- •81. Вплив темпераменту на діяльність людини.
- •82.Поняття про характер
- •84. Структура характеру.
- •85. Природа характеру
- •86. Формування характеру
- •88.Структура здібностей
- •89.Відмінності в здібностях та їх природа
- •90. Формування та розвиток здібностей.
- •96. Фізіологічні механізми мовної діяльності.
- •98. Класифікація груп у психології та їх характеристика.
- •99. Референтні групи та особистість.
- •Аналітичний
- •Соціально-асоціативний
72. Свідоме і несвідоме в структурі особистості.
Несвідоме - це ті явища, процеси, властивості і стани, які впливають на поведінку людини, але не усвідомлюються їм. Несвідоме початок представлено практично у всіх психічних процесах, станах і властивості людини. У людини є несвідома пам'ять, несвідоме мислення, несвідома мотивація, несвідомі відчуття тощо. Співвідношення свідомості і несвідомого було вперше розглянуто З. Фрейдом. До несвідомого в особистості людини він відносив такі якості, потреби і інтереси, які людина не усвідомлює, але які знаходять свій вияв у різних його мимовільних діях і психічних явищах. Це можуть бути помилки (застереження, описки і тому подібні явища), мимовільне забування (імен, обіцянок, намірів, подій, фактів), це можуть бути фантазії, мрії, мрії або сновидіння. Помилки виникають в результаті зіткнення несвідомих намірів людини з чітко усвідомлюваної метою дії.До сфери несвідомого належать сновидіння,автоматичні рухи та дії,в яких немає усвідомленної мети,також патологічні явища, що виникають у психіці хворої людини(марення). Свідомість - це вища інтегрована форма психіки, яка складається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з іншими людьми.Свідомість зберігає те, що є об'єктом уваги (яка може бути мимовільною чи довільною); напружуючи пам'ять, ми виконуємо дію пригадування й усвідомлюємо її; відшукуючи олівець, ми усвідомлюємо дію сприймання тощо. Завдяки свідомості людина пристосовується до навколишнього світу. Об'єктом усвідомлення є те, що потребує певної регуляції нашої поведінки, наших дій з урахуванням реальності. Свідомість людини виявляється в її діяльності. Справа і слово людей є виявом їхньої свідомості.
73. Спрямованість особистості.
Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей. Спрямованість виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності.
- Потяг - недостатньо повне усвідомлене прагнення до досягнення чого-небудь. - Схильність - прояв потребностно-мотиваційної сфери особистості, що виражається в емоційному перевазі того чи іншого виду діяльності або цінності; - Ідеал - образ, який є втіленням досконалості і зразком вищої мети в прагненнях індивіда. - Світогляд - система поглядів і уявлень про світ, на ставлення людини до суспільства, природи, самого себе. - Переконання - вища форма спрямованості особистості, що виявляється в усвідомленої потреби діяти у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями на тлі емоційних переживань; - Позиція - стійка система відносин людини до певних сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці. ВИДИ спрямованості особистості: особиста, колективістичних і ділова. Особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престжу.ці особи мають такі риси характеру: - Більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами - Намагаються нав'язати свою волю групі Спрямованість на взаємні дії -визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Люди зі спрямованістю на взаємні дії: - Уникають прямого вирішення проблеми - Поступаються тиску групи Ділова спрямованість - відображає безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Люди з діловою спрямованістю: - Підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети - Беруть у свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання