44. Процес створення образів уяви.

Процес створення образів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер. Коли в уяві людини створення нових образів не скеровується спеціальною метою, уява має мимовільний характер. При читанні художнього твору в уяві виникають без спеціального наміру образи героїв твору, місцевість, де відбуваються події, час, коли вони відбуваються, тощо. Мимовільну уяву зумовлюють потреби і почуття. Голодна людина уявляє смачні страви, людина, яка замерзає на морозі, уявляє собі теплий будинок, а в спеку уява приносить людині прохолоду. Коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об'єкта, уява набуває довільногохарактеру. Наприклад, учитель на уроці пропонує уявити якусь історичну подію, певну місцевість, подорожуючи по карті, уявити ті чи інші міста або країни. Людина, яка створює новий музичний твір, малює образ літературного героя або картину, використовує довільну уяву. Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу. Уяву, що спирається на створення образів, які відповідають описові, називають відтворювальною.Читаючи навчальну й художню літературу, вивчаючи географічні карти та історичні матеріали, людина відтворює за допомогою уяви те, що відображено в художніх творах та історичних документах. Творча уява також має довільний, продуктивний характер і завжди включена у творчу діяльність. Творча уява необхідна там, де діяльність людини набуває творчого характеру, це невід'ємна умова будь-якого різновиду творчості. Уяву поділяють на активну і пасивну. Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації динамічний, тобто відбуваються поступова зміна змісту матеріалу і взаємо переміщення його елементів. Пасивна уява протікає без постановки мети, інколи - як ілюзія життя, де людина говорить, діє уявно. Вона тимчасово віддаляється у світ фантастичних, далеких від реальності уявлень. Людині здається, що вона ховається від нерозв'язаних завдань, від необхідності діяти, чи тяжких умов життя тощо.

45. Класифікація та види уяви.

Уява – це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання нею світу. Види уяви : Активна (довільна) уява — послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації. Пасивна (мимовільна) уява — послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки. Продуктивна уява — в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється. Репродуктивна уява - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує. Конкретна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності. Абстрактна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

Існує декілька класифікацій видів уяви: 1) залежно від мети створення образів уяви : а) мимовільна уява – створення образів уяви не скеровується спеціальною метою уявити ті чи інші образи предметів явищ подій . б) довільна уява – уява яка скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об’єкта. 2) залежно від характеру діяльності людини : а) відтворююча уява — це процес довільного створення людиною образів нових для неї об’єктів на основі їх словесного опису ; б) творча уява — це самостійне створеня нових оригінальних образів створення нових матеріальних і духовних цінностей. 3) активна уява — уява спрямована на виконання реального завдання; - пасивна уява — це уява , образи якої не активізують людину до діяльності. 4) за змістом діяльності людини : а) художня уява — переважають чуттєві образи . б) технічна уява — створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур з мисленим застосуванням їх у різних комбінаціях.в) наукова уява – втілюється у плануванні й проведенні експериментальних досліджень у вмінні будувати гіпотези.