1. Зміст та поняття курсу.

Менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей.

Адміністрування означає професійну діяльність менеджерів організації або державних службовців, що спрямована на втілення в життя рішень керівництва, тобто реалізація поставлених задач і пошук оптимальних шляхів їх вирішення.

Предметом адміністрування є принципи й підходи професійної організаційної діяльності в сфері управління по проектуванню й удосконалюванню адміністративно-управлінських технологій, побудові раціональних структур управління, формуванню персональних і виробничих відносин, що залучають працівників у реалізацію місії й цілей організації та сприяють розвитку людського капіталу.

Етапи менеджменту :

1. Традицiйний етап

Традицiйний етап в iсторiї менеджменту тривав найдовше: з незапям'ятних часiв до XVI-XVII ст., коли в результатi промислової революцiї почали створюватися великi пiдприємства. Практика управлiнської дiяльностi наслiдувалася вiд поколiння до поколiння через збереження продуктивних зразкiв менеджменту i запобiгання непродуктивним iнструментам управлiння.

2. Перехiдний етап

Цей етап починається в перiод формування ринкових вiдносин, великих промислових, будiвельних, транспортних i торгових пiдприємств. Продуктивна дiяльнiсть таких пiдприємств потребувала постiйного керiвництва працiвниками з боку менеджерiв i певного апарату управлiння. Але сама управлiнська дiяльнiсть могла принести належнi результати лише за умов рацiональної органiзацiї працi.

3. Науковий етап

2. Основнi школи управлiння:

  Науковий менеджмент (1886-1950)

Внесок школи:

- запровадження наукових методів аналізу роботи для визначення кращих шляхів виготовлення продукції;

- наголос на завданнях навчання, відбору i тренування робітників;

- створення системи норм, яка об'єднала б робочі вимоги i виконання. Це давало можливість керівництву встановити норми виробництва, які можна виконати, і платити додатково тим, хто перевищував встановлений мінімум;

- поступове започаткування кооперації між ме­неджментом i робітниками;

Обмеження:

- спрощені припущення щодо мотивації;

- робітники розглядались як частина машини;

- авторитарне керівництво;

- ігнорування взаємовідносин між організацією i навколишнім середовищем.

Представники: Ф, Тейлор, Френк і Ліліан Гілберт, Г. Гантт, Г. Ємерсон.

3 Адміністративний менеджмент (1920-1950)

Внесок школи:

- п'ять функцій і 14 принципів менеджменту, сформульованих Файолем;

- формулювання управлінським персоналом організаційних цілей, шляхів захисту працівників і підтримування комунікацій;

- відповідальність менеджерів за розвиток;

- погляд на менеджмент як на професію, якої можна навчатись і вдосконалюватися;

- наголос на широкі функції вищого менеджмен­ту, які пов'язані з політикою організації;

- запропоновані універсальні управлінські роз­порядження;

Обмеження:

- універсальні розпорядження вимагали високої кваліфікації для врахування технологічних, осо­бистих факторів і навколишнього середовища.

Представники:Анрi Файоль,Л. Г’юліка, Л. Урвіка, Дж. Муні, К. Адамецького, А. Рейлі, Ч. Барнарда.