
- •1. Предмет психології
- •2.Завдання психологічної науки
- •3.Диференціація психології на окремі науки
- •4. Основні принципи психології
- •5.Міждисциплінарні зв»язки психолоії.
- •6. Школи, напрями, концепції в психології.
- •7. Етапи становлення психології як науки.
- •9.Виникнення психіки. Розвиток механізмів психіки.
- •10.Розвиток психіки у філогенезі
- •11. Відмінність психіки людини від психіки тварин.
- •12. Виникнення і розвиток людської свідомості.
- •13. Структура свідомості. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •14. “Мова” та спілкування тварин.
- •15. Поняття про відчуття
- •16. Фізіологічні основи відчуттів.
- •17. Класифікація та види відчуттів.
- •18. Властивості відчуттів.
- •19. Загальні закономірності відчуттів.
- •20. Як пов’язані між собою відчуття та діяльність.
- •21. Понятття про сприймання
- •22. Фізіологічна основа сприймання
- •23. Різновиди сприймання
- •24. Індивідуальні особливості сприймання
- •25. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням та відчуттями
- •26. Вплив на сприймання попереднього досвіду людини
- •27. Спостереження і спостережливість
- •28. Поняття про пам’ять
- •29. Природа пам’яті. Теорії пам’яті.
- •30. Класифікація та види пам’яті
- •31. Процеси й закономірності пам’яті.
- •32. Індивідуальні особливості й типи пам’яті.
- •33. Роль пам’яті в психічному житті людини.
- •34. Мнемотехнічні засоби для покращення пам’яті людини.
- •35. Поняття про мислення. Функції мислення.
- •36. Теорії мислення. Мислення як процес.
- •37. Форми мислення.
- •39. Процеси мислення.
- •40. Класифікація та види мислення.
- •41. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.
- •42. Поняття про уяву.
- •43. Фізіологічна основа уяви.
- •44. Процес створення образів уяви.
- •45. Класифікація та види уяви.
- •46. Уява і особистість.
- •47. Зв’язок уяви з емоційно-вольовою сферою особистості.
- •48. Роль уяви в різних видах творчості.
- •49. Поняття про увагу
- •50. Природа уваги. Теорії уваги.
- •51. Різновиди уваги.
- •55 . Фізіологічні основи емоцій та почуттів.
- •56 . Вияв емоцій та почуттів.
- •57 . Форми переживання почуттів.
- •58 . Емоційні стани.
- •59 . Поняття про волю .
- •60. Довільні дії і їх особливості.
- •63.Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •64. Розвиток та виховання вольової активності людини.
- •66.Зміст і структура діяльності.
- •68.Головні відмінності людської діяльності від активності тварин.
- •69.Поняття про особистість.
- •70. Теорії особистості.
- •72. Свідоме і несвідоме в структурі особистості.
- •74. « Я- концепція» особистості.
- •75.Самосвідомість.Самооцінка. Самоповага.
- •76.Особистісне зростання.
- •77.Понятя про темперамент.
- •78. Типи темпераменту.
- •79. Головні властивості темпераменту.
- •80. Фізіологічні основи темпераменту.
- •81. Вплив темпераменту на діяльність людини.
- •82.Поняття про характер
- •84. Структура характеру.
- •85. Природа характеру
- •86. Формування характеру
- •88.Структура здібностей
- •89.Відмінності в здібностях та їх природа
- •90. Формування та розвиток здібностей.
- •96. Фізіологічні механізми мовної діяльності.
- •98. Класифікація груп у психології та їх характеристика.
- •99. Референтні групи та особистість.
- •Аналітичний
- •Соціально-асоціативний
66.Зміст і структура діяльності.
У людини активність протікає в трьох формах: а) у формі діяльності; б) у формі поведінки, не рівній поведінці тварин і в) у формі споглядання (С. Л. Рубінштейн). Активність людини з самих ранніх років регулюється вимогами суспільства. Ця форма активності, цей тип поведінки називається діяльністю.Діяльність - це специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе і умови свого існування.Основними складовими структури діяльності є дії і операції. Діями називають частину діяльності, цілком самостійну, усвідомлену людиною мету, що має. Операцією називають спосіб здійснення дії, характер якої залежить від умов виконання дії, наявних умінь і навичок, наявності засобів здійснення дії. Приклад: запис інформації - дія одна, а операція у кожної людини своя.
Операції, що віддаються перевага людиною, характеризують його індивідуальний стиль діяльності.
Структуру діяльності можна представити у вигляді сходів, спускаючись по східцях якої людина цю діяльність і здійснює: мета - приватні завдання - дії - рухи - елементи.
Компоненти діяльності : внутрішні і зовнішні. Внутрішні - анатомо-фізіологічні і психологічні процеси і стани. Зовнішні - рухи. Їх співвідношення не постійне. У міру розвитку і перетворення діяльності здійснюється систематичний перехід зовнішніх компонентів у внутрішніх. Він супроводжується їх интериоризацией і автоматизацією. При виникненні утруднень в діяльності, коли порушуються які-небудь компоненти, відбувається зворотний перехід - экстериоризация: автоматизовані компоненти діяльності розгортаються, проявляються зовні, внутрішнє знову свідомо контрольованим.
Основні види людської діяльності .
Людська діяльність різноманітна і багатогранна. Залежно від мети, змісту та форм розрізняють такі основні види діяльності:ігрова, навчальна, трудова. У дошкільному віці провідним видом діяльності є гра, у шкільному -навчання, а в зрілому - праця. Праця за природою та змістом - суспільно-історичне явище. У процесі праці виникла і розвинулася людина як свідома соціальна істота. Основною формою вияву активності дитини дошкільного віку є ігрова діяльність,яка водночас є і основним засобом пізнання нею навколишнього світу. Ігрова діяльність спрямована на сам процес гри і в доступній формі відтворює навчання і працю. На відміну від навчання і праці, дитина захоплюється здебільшого процесом, який викликає в неї задоволення. В іграх не лише виявляються, а й формуються всі психічні процеси та властивості дітей, спостережливість, уважність, вдумливість, наполегливість, сміливість, рішучість, уміння, здібності тощо, а також такі моральні риси, як колективізм, дружба, товариськість, чесність. В ігровій діяльності відбувається також і фізичний розвиток дітей, розвиваються фізична сила, спритність, швидкість і точність рухів. У школярів переважають дидактичні ігри, однак провідним видом діяльності стає навчальна. Навчальна діяльність - активна, свідома діяльність, спрямована на засвоєння знань, вироблення умінь та навичок. Навчання не обмежується шкільним віком. Людина навчається все життя. До цього її спонукають розвиток науки, техніки, суспільного життя. Особливе місце в системі людської діяльності належить праці, яка є провідним видом діяльності дорослих людей. Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних та духовних благ. Праця є необхідною умовою існування і розвитку людини. Необхідною передумовою будь-якої праці є наявність мети: створення певного продукту. Людську працю поділяють на фізичну та розумову. Результатом фізичної праці є матеріальні продукти, необхідні для задоволення потреб людини. Результат розумової праці - це образи, думки, ідеї, проекти, знання, втілені в матеріальні форми існування (літературні та музичні твори, малюнки тощо). Будь-яка діяльність зумовлена потребами суспільства. Через діяльність людина є частиною історично сформованої культури, цивілізаційного процесу. Визначальною умовою успіху творчості є систематична, наполеглива і напружена праця.