- •2. Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •3. Міфологія. Типи міфів.
- •4. Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •5. Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •6. Усна поетична творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •7. Міф і казка.
- •8. Народний, героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •9. Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського.
- •10. Зони виникнення та функціонування літератури Стародавнього Сходу.
- •11. Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •12. Заупокійна література Давнього Єгипту.
- •13. Афористика і дидактика в давньо єгипетській літературі.
- •14. Казки Давнього Єгипту.
- •15. Сюжети і образи давньоєгипетської філософської лірики.
- •16. Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •18.Героїчний епос в шумерській літературі.
- •19. Жанри шумерської лірики.
- •20. Шумерська дидактична література.
- •21. Аккадська космогонічна поема Енума Еліш.
- •22. Епос про Гільгамеша.
- •23. Аккадська лірика, тематика і жанри.
- •24. Дидактика і афористика аркадської літератури.
- •25. Основи давньоєврейської літератури.
- •26. Структура та жанри танаху.
- •27. Історичні умови формування текстів біблійного канону Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу.
- •28. Фольклорні основи Танаху. Особливості віршування.
- •29. Тора як єдиний релігійно-історичний епос.
- •30. Склад і характеристика Пятикнижжя.
- •31. Космогонія та антропогонія Книги Буття.
- •32. Історія патріархів у Книзі Буття.( Аврам, Ісак, Яков)
- •33. Епос про Вихід, народження народу. Скрижалі Заповіту.
- •34. Епічні книги розділу Невиїм, пророки.
- •35. Пророки, жанри пророчої книги.
- •36. Пророцтво як феномен. Особливості пророчих книг старого завіту.
- •37. Ліричні жанри Танаху. Псалтир.
- •38. Поетика Пісні над піснями.
- •39. Філософська притчева традиція Танаху.
- •40. Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі.
- •41. Індуїстські Веди як два типи текстів.
- •42. Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •43. Махабхарата. Вставні епічні оповіді.
- •44. Логічні і риторичні докази Бхагават – гіти.
- •45. Рамаяна. Проблема авторства.
- •46. Герої Рамаяни.
- •47. Буддійський канон. Трипітака. Жанр сутри.
- •48. Китайська міфологія. Культ предків.
- •49. Поетичний світ Ши Цзин.
- •50. І Цзин. Взаємодія Ян і Інь.
- •51. Конфуціанський канон. Лунь Юй.
- •52. Даоський канон. Дао де цзин. Дао – першооснова, закон світобудови.
- •53. Багатоплановість діалогів Чжуан Цзи.
- •54. Історичні нотатки Ши Цзин, Сима Цяня.
- •55. Лірична поезія Давнього Китаю.
- •56. Давньоіранська міфологія.
- •57. Дуалізм зороастризму. Вчення Заратуштри.
- •58. Склад і жанри Авести.
- •59. Художня своєрідність Гат.
- •60. Яшти – гімни божествам дозороастрійського періоду.
12. Заупокійна література Давнього Єгипту.
Велику роль грали уявлення про потойбічне життя як продовження земного, але тільки в могилі. Його необхідні умови - збереження тіла померлого, забезпечення гробниці, їжі. Пізніше виникають уявлення про те, що померлі (тобто їх ба, душа) днем виходять на сонячне світло, злітають на небо до богів, мандрують по підземному царству. Над покійним Осіріс разом з іншими богами вершить загробний суд, відбувається зважування серця померлого на вагах,врівноважених істиною. У єгипетській міфології - культ тварин. Боги у вигляді тварин, з головами птахів і звірів, боги-скорпіони, зміє боги діють в єгипетських міфах поряд з божествами в людському вигляді. Найдавніший твір – Тексти Пірамід, вони покривають стіни внутрішніх приміщень пірамід, розташованих в Саккара, 2350 р. В них поховані фараони. Тексти містять натяки на невідомі міфи та легенди, дуже складні. Тексти забезпечували життя тільки фараону. Зміст: воскресіння царя, жертвоприношення, поклоніння, релігійні гімни, прославляння царя. Тексти Саркофагів – висічені на поверхні саркофагів, містять повсякденні потреби людини, уберігають людей від небезпек потойбічного світу, забезпечення вічного життя будь кому. Зміст: земні елементи загробного життя, керовані Осирісом, опис країн і жителів країн мертвих. Книга мертвих – гімни і релігійні тексти, які вміщували до гробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки загробного життя. Склад з 190 глав, непов’язаних між собою.
13. Афористика і дидактика в давньо єгипетській літературі.
Твори єгиптян були не найвищого рівня, тверезі. Помірковані, не розвивали ширше індивідуальність. Письмо трималось за якусь літературну форму, яка існувала століттями, не змінювався спосіб писання, було сірим і одноманітним. Яскравим прикладом є повчання Птахотепа, де він спонукає не бути хвастливим, не вважати себе одним з головних. Шукати ради потрібно не тільки у мудрих, а у недосвідчених. Він закликав побоюватися жінок, не зближуватися з ними. Бо ними не можливо осягнути та оволодіти. Він радить завести будинок, любити свою дружину. Птахотеп був чиновником, було 46 настанов, кожна починалася: Якщо ти. Літра Давнього Царства 3 тис. до н.е. «Повчання» нерідко містять грубо утилітарні повчання, всілякі мудрі ради, що відносяться до різних сторін життя. Найстаріший вид літератури в Єгипті – це приповідки філософсько-морального змісту. Старий філософ звертається до людей різних класів і дає їм практичні вказівки, як жити.
14. Казки Давнього Єгипту.
Основні жанри єгипетської літератури: казки, оповідання, гімни і молитви, епістолярні тексти, дидактичні твори, байки, епос, любовна лірика. Єгипетські казки насичені яскравою і образною фантазією, гарячою симпатією до людини, переконанням в остаточній перемозі добра і справедливості над силами зла. Деякі з них носять явний відбиток фольклору, наприклад казка про двох братів, інші є результатом творчості талановитих і досвідчених авторів, імена яких нам невідомі. В казках і оповіданнях єгиптянин дає волю своїй буйній фантазії. Казки: Казка про двох братів (Ануп і Бата), Правда і Кривда, Казка про потерпілого на човні, Казки папірусу Весткар (царю Хуфу царевичі розповідають казки).