35. Пророки, жанри пророчої книги.

Пророки розповідали про волю Бога, попереджали, застерігали від гріха та ідолопоклонства, були свідками могутності Божих дій у минулому і майбутньому. Вони часто виступали, коли люди відходили від Бога, передбачали прихід месії. Коли люди грішили, їх карали війнами. Пророки: Ієремія – був набожним, запобігав, щоб люди вірили в ідолів. Бог сказав йому на свитку написати слова Божі, але цар їх спалив і не слухав, бог наказав вдруге написати, і якщо народ їх знищить, то він покарає його. Ісая – передбачив прихід месії . Любив Бога, грішникам казав покаятися.

36. Пророцтво як феномен. Особливості пророчих книг старого завіту.

Пророчі книги Старого Завіту: Ісайї, Єремії, Єзекіїла, Даниїла, 12-ти малих пророків. Ісая — біблійний пророк, належав до 4 «великих» пророків Старого Заповіту. Святий Ісая походив з Єрусалима. Він проповідував Господнє слово близько сорока років у VIII ст. перед Христом. Про покликання на Божого пророка Ісая оповів у своїй пророчій книзі. Коли пророк Ісайя провістив про народження Христа Господа від Діви, чого розум людський і помислити не міг, і коли через кілька століть Христос народився від Пресвятої і Пренепорочної Діви Марії, тоді не можна не бачити, що здійснення пророцтва – це діло Боже і що Сам Бог наперед сповістив його. За цінні пророцтва про Ісуса Христа й Пресвяту Богородицю Ісаю називають євангелістом Старого Завіту. Пророк Ісая ще задовго до народження Ісуса Христа зі своєї духовної висоти, як зі сторожової вежі, бачив майбутнє Ізраїлю і всього світу, і зазвучало слово від Бога в його вустах. Ісая — перший серед пророків. Його книга — кульмінаційний пункт старозавітного Божественного відкриття. Зі своєї духовної висоти, як зі сторожової вежі, провидець бачить майбутнє всього світу. Він поєднує громовий голос древніх вождів Ізраїлю з лірикою Давида.

37. Ліричні жанри Танаху. Псалтир.

Псалтир - одна з книг Святого Письма (святих Книг - Біблії). Однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псальм з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових пісно пінь. Псалтир віками уживали, як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Тематично псальми поділяють на декілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псальми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. Псальми широко вживались та вживаються у богослужінні юудаїзма. Також їх використовували ще найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту. Починаючи арфою Давида, спів псалмів супроводжує всі храмові богослужіння, тимчасово припиняючись за царів боговідступників, втішає народ під ярмом вавилонським, а вже після відбудови храму і богослужіння при Ездрі та Неємії псалми знову займають належне їм місце. Вони виливають перед Богом все, що хвилює серця вірних: скорботу з приводу панування беззаконня на землі, і надію на перемогу світла над пітьмою, каяття за особисті гріхи і спрагу на спасіння згори; найбільш натхненні псалми підносяться до пророчого бачення Месії - Христа. Два вступних псалма задають тон всій книзі, всі псалми складені за правилами єврейської поезії і часто досягають дивовижної краси і сили. За змістом серед текстів Псалтиря розрізняються жанрові різновиди: на ряду з прославленням Бога зустрічаються благання, проникливі скарги і прокльони, історичні огляди і навіть шлюбна пісня «Пісня пісень».