7. Міф і казка.

Міф — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства Міфи складалися протягом тисячоліть. У них можна знайти нашарування різних епох: віру в перевертнів, демонів, фетишизм (обожнювання речей), анімізм (віра в те, що всіма явищами природи порядкують духи). Казка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні. Міф, на відміну від казки, ніколи не був розвагою, його сприймали як надзвичайно серйозну спробу осмислити і пояснити світ. В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.

8. Народний, героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.

Героїчний епос — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв. Витоки героїчного епосу лежать в усній народній творчості. Епос поділяється на: Найдавніший (архаїчний) епос — міф, казка, легенда (Беовульф – образ ідеального монарха). Давній (класичний) епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера. Середньовічний героїчний епос — «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда». Яскравим прикладом українського героїчного епосу є «Слово про похід Ігорів». Причини виникнення героїчного епосу 1.Народ був могутнім, але з якоїсь причини зазнав поразки – народ відчуває ностальгію по «золотій добі» 2.Народ був вільним, але потрапив у неволю. 3.Народ мав свою історичну Батьківщину, яку змушений був покинути. У архаїчному епосі помітна його генетична спорідненість із міфом і казкою. Герої архаїчного епосу, вирізняються не лише фізичною силою та бойовою майстерністю, а й «шаманською силою», а їхні епічні вороги часто виступають у образах не людей, а фантастичних потвор. Головні теми архаїчного епосу — це боротьба з чудовиськами, очищення від них землі, героїчне сватання до «судженої», родова помста . Класичний епос - тут богатирі-вожді представляють конкретну історичну народність, а їхні суперники є її конкретними історичними ворогами У центрі класичного героїчного епосу зазвичай знаходиться якась важлива для народу історична подія, велика доленосна війна.

9. Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського.

Синкретизм — поєднання або злиття несумісних і не порівнюваних образів мислення та поглядів. Розрізняють синкретизм релігійний, культурний, синкретизм у мовознавстві, мистецтві, філософії. Головним джерелом літератури кожного народу є усна народна творчість. Найдавнішим видом народної поезії були трудові пісні. З трудових пісень з'явились обрядові, в яких за допомогою міміки і жестів відтворювались важливі аспекти життя общини - вдале полювання, добрий урожай, перемога над ворогом тощо. Рано виникають і календарні пісенно-ігрові дійства, присвячені, наприклад, довгожданій весні, яка приходить на зміну важкому зимовому періоду. Згідно з теорією «первісного хорового синкретизму», створеною академіком О. М. Веселовським (літературознавець, фольклорист та етнограф) , на початку поетичного розвитку елементи лірики, епосу і драми існували в складному «синкретичному» вигляді. У період розквіту первіснообщинного ладу пісня-танець невіддільна від міми і рухів. З відокремленням особистості від родового колективу починається розділ поетичних жанрів. Пісня відділяється від обряду; заспівувач - від хору, він стає співцем, а з часом - професійним поетом. Спочатку з'являється ліро-епічна пісня (на матеріалі міфологічних уявлень чи історичних переказів про легендарних предків), потім - лірична (хорова і сольна); пізніше - драма (народно-обрядова і культова).