- •Охарактеризуйте основні законодавчі акти про охорону праці
- •Стаття 174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
- •Стаття 176. Заборона залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження
- •Стаття 177. Обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження
- •Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною
- •Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
- •Стаття 186. Обслуговування матері на підприємствах, в організаціях
- •Стаття 185. Надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги
- •Стаття 1821. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
- •Стаття 181. Порядок надання відпустки для догляду за дитиною і зарахування її до стажу роботи
- •16.Покажіть основні види інструктажів які ви проходили в коледжі, показання одо їх проведення
- •17 .Поясніть порядок дій під час виникнення пожежі в навчально-виховному закладі( з неяких причин загорілися штори).
- •18. Поясніть порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в днз
- •19 .Поясніть основні принципи класифікації нещасних випадків.
- •20 . Поясніть порядок розслідування нещасних випадків в днз
- •22.Поясніть склад комісії по розслідуванняя нещасних випадків, вказавши її права та обов’язки.
- •23.Дайте характер основних причин виробничого травматизму і заходів щодо їх попередження. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •24 . Дайте основні характер професійних захворювань педагог працівників та запропонуйте заходи щодо їх запобігання.
- •25. Поясніть в яких випадках проводиься спеціальне навчання і перевірка знань з питань оп. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •26 .Охарактеризуйте основні вимоги до повітряного і температурного режимів в днз. Повітряно-тепловий режим
- •27 .Поясніть основні вимогии до освітлення в кабінетах зобр.Діяльності
- •28 .Поясніть основні вимоги до правил роботи на пк
- •29 .Охарактер основні організаційні заходи щодо забезпечення евакуації дітей(працівників)днз під час пожежі.
- •31. Складіть та прокоментуйте інструкцію з безпеки діяльності працівників дошкільного закладу під час навчально-виховного процесу.
- •32.Складіть і поясніть правила безпеки в аварійних ситуаціях.
- •33.Охарактеризуйте ситуації можливої небезпеки в дитячому садку та запропонуйте до їх мінімізації.
- •34. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації прогулянки.
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки праці під час роботи
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •35. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення загартовуючи процедур.
- •36. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час занять з зображувальної діяльності.
- •37. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації сну дітей.
- •38. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення екскурсій,піших переходів.
- •1. Загальні положення.
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки праці під час роботи.
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •39. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації ранкового прийому дітей.
- •1. Загальні положення.
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки праці під час роботи.
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •40. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації трудової діяльності дітей дошкільного віку.
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки праці під час роботи.
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •41. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час організації прийому їжі.
- •42. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичного виховання,ранковоЇ гімнастики.
- •43. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час проведення музичних занять.
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •44. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час роботи з голкою.
- •1. Загальні положення.
- •2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки праці під час роботи.
- •4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •45. Поясніть основні положення інструкції з охорони праці,безпеки життєдіяльності під час роботи з ножицями.
- •46. Поясніть основні положення інструкції з оп, безпеки життєдіяльності під час роботи з пк
- •47. Поясніть правила надання пмд при ударах і розтягнення зв'язок суглобів.
- •Перша допомога при ударі
- •48.Поясніть правила надання пмд при переломах та вивихах
- •49. Поясніть правила надання пмд при теплових ударах і опіках
- •50. Поясніть правила надання пмд при переохолодженні та обмороженні
- •51. Поясніть правила надання пмд при пораненні, кровотечі
- •52. Поясніть правила надання пмд при ураженні електричним струмом
- •53.Запропонуйте орієнтовну тематику бесід щодо навчань дітей з питань особистої безпеки і безпеки оточуючих у днз.
- •54. Вам як вихователю днз перед проведенням новорічних свят треба провести інструктаж з охорони праці і безпеки життєдіяльності. Який інструктаж ви будете проводити, зміст та порядок його проведення.
- •55. Ви прийняті на роботу в днз, який вид інструктажу вам повинен провести інженер
- •56. Вихователь під час пересування по території днз отримав травму. Чи важається даний віпадком нещасний випадок на виробництві?
- •57. Ви студент педагог коледжу на момент прийняття вас на роботу в днз вам виповнилось 17 років. Якою для вас має бути тривалість робочого тижня?.
- •58. Неповнолітній працівник з заявою до керівника підприємства надат йому щорічну відпустку в літній час на максимал строк. Які законодавч акти регулюють це.
- •59.Діти гралися з сірниками і підпалили килим. Він почав тліти і запилив кімнату.Потай від дорослих діти відрили вікна зробивши протяг. Але почалась пожежа. Оцініть дії дітей.
- •60.Що має робити працівник,я кий помітив пожежу, задимлення чи інші ознаки пожежі.
19 .Поясніть основні принципи класифікації нещасних випадків.
Нещасний випадок на виробництві - це обмежений учасі або раптовий вплив на працівника небезпечного фактора виробничого середовища чи середовища помешкання, який відбувся в процесі виконання ним трудових обов'язків чи завдань керівника робіт і внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть.
У результаті нещасного випадку виникають травми. Травма (уперекладі з грецької - рана) - ушкодження тканин і органів людини з порушеннями їхньої цілісності та функцій, викликане дією факторів зовнішнього середовища.
Залежно від характеру ушкоджень травми класифікуються (підрозділяються) на такі:
• механічні (забиття, переломи, порізи тощо);
• термічні (опіки, обмороження, сонячні удари);
• хімічні (гострі отруєння, опіки кислотами, лугами);
• електричні (електричні удари, електричні травми);
• променеві (опіки, ушкодження тканин, кровотворних органів);
• нервово-психічні (переляк, шок);
• комбіновані.
До професійних захворювань належать ті, що виникають у результаті професійної діяльності захворілих і зумовлюються винятково чи переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, що пов'язані з роботою (перелік профзахворювань затверджується Кабінетом Міністрів України).
Виробничі (професійні) отруєння так само, як і професійні захворювання, відбуваються під впливом шкідливих, у першу чергу, хімічних виробничих факторів. Професійні отруєння є часткою професійних захворювань, які бувають хронічними (при тривалому впливі невеликих кількостей шкідливих речовин) і гострими. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.
Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії. Гострі отруєння відносять до нещасних випадків.
За важкістю наслідків нещасні випадки поділяються на такі групи:
• дрібний травматизм (без втрати працездатності, який становить 70-80% усіх нещасних випадків);
• легкі випадки (втрата працездатності до трьох днів, тобто з тимчасовою втратою працездатності);
• тривалі (втрата працездатності від 4 днів до 4 місяців);
• нещасні випадки з важкими наслідками (повна чи часткова втрата працездатності, тобто повна чи часткова інвалідність). На один нещасний випадок із важкими наслідками припадають 17 легких і тривалих нещасних випадків і 120 випадків мікротравм.
• групові (що сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень);
• смертельні.
За типами відповідальності нещасні випадки бувають такими:
• з вини роботодавця;
• з вини потерпілого;
• з вини іншого підприємства або працівника іншого підприємства;
• з вини сторонньої особи;
• урезультаті стихійних лих (страхові, виплата допомоги потерпілому з першого дня непрацездатності);
• змішані.
Залежно від типу відповідальності визначається сума виплат (сума відшкодування збитку).
За місцем і часом події (за зв'язком із виконанням трудових обов'язків) нещасні випадки можна розділити на дві групи: нещасні випадки невиробничого і виробничого характеру. Нещасні випадки виробничого характеру за зв'язком із виробничою діяльністю бувають: пов'язані з виробництвом і непов'язані з виробництвом. Порядок їх розслідування й оформлення, призначення і виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, відшкодування збитків є різними.
Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру та їхня характеристика наведені у Положенні "Порядок розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру" (Постанова Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року).
До нещасних випадків, пов'язаних із виробництвом (страхових), належать випадки, що сталися з працівниками під час:
• виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженні;
• перебування на робочому місці, на території підприємства чи в іншому місці роботи протягом робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення і виконання заходів особистої гігієни;
• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою) за наявності розпорядження роботодавця;
• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;
• провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий працівник, але які не входять до обов'язків цього працівника;
• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах;
• надання підприємством шефської допомоги;
• прямування працівника до (між) об'єктів (ами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;
• прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження;
• якщо зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку з ним під час виконання трудових (посадових) обов'язків (після оголошення його померлим у судовому порядку);
• заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства під час виконання або у зв'язку з виконанням працівником трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;
• раптове погіршення стану здоров'я працівника, що сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я тощо.
Потерпілий має право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% заробітку з першого дня непрацездатності, відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров'я; у випадку інвалідності потерпілий має право на компенсацію втраченого заробітку згідно зі статтею 21, 28 Закону України "Про обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і захворювання, що спричинили втрату працездатності".
Ознаки нещасних випадків, які трапилися на підприємстві, але не пов'язані з виробництвом (нестрахові). Не вважаються пов'язаними з виробництвом ті нещасні випадки, що сталися з працівниками:
• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;
• за місцем постійного проживання, на території польових і вахтових селищ;
• під час використання працівником в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування;
• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їхньої дії за наявності медичного висновку за умови, що це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання або транспортування, або якщо потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи;
• під час скоєння ними злочинів або інших порушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
• у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;
• внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства працівника під час з'ясування потерпілим особистих стосунків, якщо з приводу цих дій є висновок компетентних органів.
У цьому випадку (коли нещасний випадок є невиробничим) допомога з тимчасової непрацездатності та призначення пенсій здійснюється на загальних підставах, з урахуванням стану безперервної праці; відшкодування шкоди потерпілому не проводиться.