16. Спеціальна лексика. Терміни. Жаргонізми. Діалекти. Арготизми.

Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами людей, об’єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари: терміни і професіоналізми.

Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами наукових, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термінологію. Існує, наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична, філологічна, філософська, хімічна тощо.

Під жаргоном розуміють різновид мови, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об’єднує людей за ознакою професії, інтересів, звичок, занять, суспільного становища чи віку. Сьогодні мовознавці виділяють жаргон молоді, програмістів, філателістів, мисливців, рибалок, спортсменів, п’яниць, декласованих елементів (злодіїв, картярських шулерів та ін.).

У відкритих групах (молодь, мисливці та ін.) жаргон є своєрідною “колективною грою” (О. Єсперсен). Замкнені групи (жебраки, злодії і т. ін.) за допомогою жаргону відокремлюються від іншої частини суспільства, він допомагає членам групи розпізнавати “своїх” і “чужих”, а також виконує функцію конспірації.

Діалектизми - слова, які вживають на певній території: вуйко "дядько по матері", стрий "дядько по батькові", нанашко "хрещений батько", шваґер "шурин", бараболя, крумплі "картопля", блават "волошки", жалива "кропива", вивірка "білка", нецьки "ночви", кертиця "кріт", когут "півень", маржина і товар "худоба", клювок "дятел", гейби "ніби", чень "може, може-таки", бігме їй-богу"; рос. корец (літературне ковш), клукать (літературне искать), лонись "у минулому році", лыбиться (літературне улыбаться), баз (літературне двор), кочет (літературне петух), гутарить (літературне говорить); нім. Schlachter (північне), Metzger (південне), Metzler (рейнське) - діалектні назви м'ясника, який у літературній мові позначається словом Fleischer.

Арготизми (від фр. argot) - спеціальні слова й вирази, типові для якогось соціального прошарку, вживані з метою засекречення комунікації (щоб сторонні не розуміли, про що йдеться). Так, в українському жебрацькому й лірницькому арго вживалися такі слова, як дулясник "вогонь", макохтій "місяць", кунсо "хліб", хаза "хмя", камуха "шапка", обоки "чоботи", морзуля "цибуля", В умовному мовленні .сучасних злочинців вживаються такі слова, як гранд-отель "велика тюрма", опричник "працівник органів безпеки", бугор "високопоставлений чиновник", діряве військо "жінки", жорж "шахрай", голуб'ятник "злодій білизни з горища", гризун "жебрак", антрацит "кокаїн", антрамент"кріплене вино", вашингтон "сто доларів однією купюрою", грязний "російський рубль", граматика "акордеон" тощо. Політична система СРСР з її ГУЛАГом, де відбували покарання мільйони людей, значна частина з яких перебувала там без вини, спричинила те, що табірна лексика широко входила в мову загалом. Такі слова, як зона, зек, стукач, розколотися, зав'язати, шестірка тощо стали загальновживаними .