38. Службові частини мови за вживанням, походженням та морфологічною будовою.

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. Приклади прийменників:

–        первинні: без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;

–        вторинні: задля, з-під, із-за, , поза, щодо;

–        утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) в різних відмінках, причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком(без, від, до, крізь, про, при, біля, навколо, назустріч), деякі – з двома (на, над, перед, під про), а то й з трьома (в, з, за між).

Сполучник- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).

Частина мови,яка не належить ні до службових,ні до самостійних частин мови називається Вигуком.Вигук — особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Слова цієї частини мови поділяють на звуконаслідування і вигуки. Вигуки:

• емоційні:ах! ох! овва! тю! ой боже! матінко моя!;

• спонукальні:гей! гов! геть! гайда! цить! годі! тсс! марш! стоп!;

• мовний етикет:добридень! будьте здорові! до побачення! Прощайте!будь ласка!

•звертання (до тварин, звірів, птахів): гей! но! соб! цабе! гиля! брись! дзус! вйо!

Звуконаслідування (такі вигуки виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин, птахів тощо): стук! дрр! га-га-га! 

За походженням вигуки поділяються на первинні (а! о! ой! ей! іх! ух!) і похідні (матінко! леле! господи! боже! страх! 

39. Прийменник. Поняття про прийменник.Класифікаці прийменника.

Прийменником називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками.

Самостійно як члени речення прийменники не виступають.

За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.

Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.

Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.

Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.

Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.

Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.

Складені прийменники утворюються:

а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;

б) з прийменника і прислівника: поруч з, незалежно від, слідом за, одночасно з;

в) з прийменник та дієслівних форм: незважаючи на, зважаючи на.

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ.

Складні прийменники пишуться разом: понад, попід, поза, поміж, попри, посеред, услід, наприкінці, внаслідок.

Складні прийменники з першою частиною з(із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-серед, з-посеред, з-поміж.

Кілька нових прийменників утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, всилу, на шляху, у зв'язку з, в напрямку до.