- •1 Основні поняття про змінний струм
 - •1.1 Особливості змінного струму. Період і частота змінного струму
 - •1.2 Синусоїдний струм, миттєве та амплітудне значення
 - •1.3 Одержання синусоїдної ерс
 - •2 Фаза змінного струму
 - •2.1 Рівняння синусоїдної ерс
 - •2.2 Кутова частота. Фаза та початкова фаза
 - •Кут зсуву фаз
 - •3 Графічні засоби зображення синусоїдних величин
 - •3.1 Хвильове зображення змінного струму
 - •3.2 Векторне зображення змінного струму
 - •4 Додавання та віднімання синусоїдних величин
 - •5 Поняття середнього та діючого значень синусоїдного струму
 - •5.1 Середнє значення синусоїдного струму
 - •5.2 Діюче значення синусоїдного струму
 - •5.3 Коефіцієнти форми і амплітуди синусоїдного струму
 - •6 Коло змінного струму з активним опором
 - •6.1 Схема заміщення електричного кола з активним опором. Закон Ома. Графіки струму та напруги
 - •6.2 Активна потужність. Графік потужності
 - •7 Коло з індуктивністю
 - •7.1 Схема заміщення електричного кола з індуктивністю. Індуктивний опір та його залежність від частоти
 - •7.2 Графіки струму, напруги, ерс самоіндукції. Закон Ома
 - •7.3 Реактивна потужність. Графік потужності
 - •8 Коло з ємністю
 - •8.1 Схема заміщення електричного кола з ємністю. Ємнісний опір та його залежність від частоти
 - •8.2 Графіки струму, напруги. Закон Ома
 - •8.3 Ємнісна потужність. Графік потужності
 - •9 Нерозгалужене коло з активним опором та індуктивністю
 - •10 Нерозгалужене коло з активним опором та ємністю
 - •11 Нерозгалужене коло з активним опором, індуктивністю та ємністю
 - •12 Нерозгалужене коло з довільною кількістю елементів
 - •13 Резонанс напруг
 - •13.1 Особливості нерозгалуженого кола при резонансі напруг. Векторна діаграма
 - •13.2 Засоби отримання. Умови виникнення
 - •13.3 Характерний опір кола. Добротність та згасання контуру
 - •14 Паралельне сполучення гілок кола змінного струму
 - •14.1 Розрахунок кола з паралельними вітками методом провідностей
 - •15 Резонанс струму
 - •15.1 Коло з двома паралельними гілками. Векторна діаграма
 - •15.2 Резонанс струмів. Умова резонансу струмів
 - •16 Коефіцієнт потужності. Енергія у колі змінного струму
 - •16.1 Схеми заміщення конденсатора та котушки з втратами
 - •16.2 Коефіцієнт потужності та його техніко-економічне значення
 - •16.3 Засоби підвищення коефіцієнта потужності. Компенсація реактивної потужності
 - •16.4 Активна та реактивна енергія
 - •17 Символічний метод розрахунку кіл змінного струму
 - •17.1 Основні поняття про комплексні числа. Дії з комплексними числами
 - •17.2 Комплексні величини електричного кола
 - •17.3 Закон Ома та закони Кірхгофа у комплексній формі
 - •17.4 Розрахунок електричних кіл комплексним(символічним ) методом
 - •17.4.1 Кругові та топографічні діаграми
 - •17.4.2 Одержання кута зсуву фаз 90°
 - •17.5 Приклад розрахунку
 - •18 Розрахунок електричних кіл зі взаємною індуктивністю
 - •18.1 Кола з взаємною індуктивністю
 - •18.2 Розмітка затискачів та визначення взаємної індуктивності
 - •18.3 Розв’язка індуктивних зв’язків
 - •19 Основні поняття про трифазний змінний струм
 - •19.1 Трифазні електричні кола. Трифазна система ерс
 - •19.2 Симетричні та несиметричні трифазні системи. Одержання трифазної системи
 - •19.3 Обертове магнітне поле. Визначення послідовності фаз
 - •20 Трифазне коло при з’єднанні обмоток генератора і споживача зіркою
 - •20.1 Схема. Співвідношення лінійних і фазних струмів та напруг. Векторні діаграми
 - •20.2 Призначення нульового проводу
 - •20.3 Потужності трифазних систем
 - •21 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою
 - •21.1 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою при симетричному навантаженні
 - •21.2 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою при несиметричному навантаженні
 - •21.3 Аварійні режими
 - •22 Трифазне коло при з’єднанні обмоток генератора і споживача трикутником
 - •22.1 Схема. Співвідношення лінійних і фазних струмів та напруг. Векторні діаграми. Потужності трифазних систем
 - •22.2 Перемикання фаз приймача з зірки на трикутник
 - •23 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником
 - •23.1 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником при симетричному навантаженні
 - •23.2 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником при несиметричному навантаженні
 - •23.3 Аварійні режими
 - •24 Чотирьохполюсники
 - •24.1 Загальні поняття
 - •24.2 Рівняння чотирьохполюсників
 - •24.3 Опори та коефіцієнти чотирьохполюсника
 - •25 Періодичні несинусоїдні струми в електричних колах
 - •25.1Причини виникнення несинусоїдних струмів та їх представлення гармонічним рядом.Дійсне значення періодичного несинусоїдного струму.
 - •26 Перехідні процеси в лінійних електричних колах. Причини виникнення перехідних процесів.Закони комутації.
 - •26.1 Класисичний метод аналізу перехідних процесів в електричних колах
 - •26.2 Перехідний процес у колі постійного струму з ємнісним елементом
 - •26.3 Перехідний процес у колі постійного струму з індуктивним елементом
 
10 Нерозгалужене коло з активним опором та ємністю
     Усякий
 конденсатор  має  втрати,  тобто  активну
 потужність.  Тому  реальний  конденсатор
 можна  представити  схемою  послідовного
 з’єднання  активного  і   реактивного
 ємнісного  елементами.  Активний  опір
 визначається  потужністю  втрат:         
                                     
![]()
![]()
Розглянемо коло змінного струму з послідовно з’єднаними резистивним та ємнісним елементами (рис.10.1), по яким проходе синусоїдний струм:
![]()

Рисунок 10.1 - Послідовне сполучення резистивного та ємнісного опорів
Діючий струм однаковий на усіх елементах, так як вони з’єднанні послідовно.
Вияснимо, якою буде напруга прикладена до кола, яка розходується у двох опорах:
спад напруги на активному опорі збігається за фазою зі струмом і його миттєве значення буде:

      діюче:
                                                       
![]()
спад напруги на ємнісному опорі відстає за фазою струм на кут 90º і його миттєве значення:
діюче:
За ІІ законом Кірхгофа миттєве значення повної напруги (на затискачах кола) у будь-який час дорівнює геометричній сумі падінь напруги на окремих елементах::
![]()
     Потрібно
 розуміти,  що  у  конденсатора  не  має 
двох  таких  точок,  між  якими  була  б 
прикладена  напруга 
,
 і  у  резистивного  елемента  не  має 
двох  таких  точок,  між  якими  була  б 
прикладена  напруга
.
 Фізичною  величиною  є  сума  цих  напруг,
 тобто  напруга  на  кінцях  конденсатора
 є  напругою  джерела.  Розділення  напруги
 на   затискачах кола  на  складові  є 
лише  зручним  прийомом  для  розрахунків.
Активна напруга переборює активний опір, а реактивна врівноважує ЕРС конденсатора. Так як усі падіння напруги синусоїдні величини однакової частоти, то і їх сума є синусоїдною величиною той же частоти.
Побудуємо векторну діаграму струму та напруг і трикутники напруг та опорів (рис.10.2).
     Для
 побудови  векторної  діаграми 
використовуємо  діючі  значення  струму
 і  напруг.  За  вихідний  вектор  приймають
 вектор  струму,  який  збігається  з 
позитивним  напрямком  вісі  абсцис  при
 початковій  фазі  нуль.  Вектор  активної
 напруги  відкладають  за  напрямком 
вектора  струму,  а  вектор  ємнісної 
напруги  проводять  під  кутом -90º  до 
вектора  струму  (за  годинниковою 
стрілкою).  За  правилом  паралелограма
 отримуємо  вектор  діючого  значення 
повної  напруги 
.
 Таким  чином,  вектори
,
і
утворюють  прямокутний  трикутник, 
який  називають  трикутником  напруг. 
З  векторної  діаграми  видно,  що  напруга
 на  затискачах  розглядаємого  кола 
відстає  за  фазою  від  струму  на  кут
:
![]()
де  φ
 -  зсув  фаз  між  прикладеною  напругою
 та  струмом:    
![]()
Трикутник опорів можна отримати, якщо всі сторони трикутника напруг зменшити у I раз (рис10.2). Опори кола постійні величини, тому їх не можна зображати векторами. Якщо помножити сторони трикутника напруг на діюче значення струму у колі I, то отримаємо подібний трикутник потужностей (рис.10.2).
Потрібно звернути увагу: вектори індуктивних складових напруги, опору, потужності мають зсув відносно вектора активної напруги на кут 90º за напрямком обертання векторів, а вектори ємнісної складової напруги, опору, потужності - на кут 90º проти напрямку обертання векторів.
     З 
трикутників  напруг  та  опорів  видно,
 що  діюче  значення  прикладеної  напруги
 і  повний  опір  кола  будуть:      
![]()
                                                           
![]()
Аналогічно визначаються амплітудні значення напруг:
![]()
Тоді, закон Ома для діючих і амплітудних значень цього кола буде:
та  
    
![]()
Для 
миттєвих  значень  закон  Ома 
використовуватися  не  можна  
,
 так  як
![]()




Рисунок 10.2 - Векторна діаграма (1), трикутники напруг (2), опорів (3) та потужностей (4) у колі з послідовним сполученням резистивного та ємнісного елементів
Зсув фаз з трикутників напруг, опорів та потужностей визначити можна як:
![]()
![]()
![]()
Побудуємо хвильові діаграми струму, напруг і потужності (рис.10.3).
     Наруга
 відстає  від  струму  на  кут 
.
 Миттєва  потужність  дорівнює  нулю, 
коли  напруга  або  струм  будуть 
дорівнювати  нулю,  так  як
.
 Якщо  струм  і  напруга  мають  однакові
 знаки,  то  миттєва  потужність  позитивна,
 і  коло  споживає  енергію  від  джерела.
 У  ті  частини  періоду,  коли  напруга 
і  струм  мають  різні  знаки,  миттєва 
потужність  негативна,  і  деяка  частина
 енергії  повертається  до  генератора.
Миттєва потужність, яку розвиває джерело енергії у колі, це добуток миттєвих значень струму та напруги:
![]()
Таким 
чином,  миттєва  потужність  складається
 з  постійної  складової (
)
 і  синусоїдної  складової
,
 яка  змінюється  з  подвійною  частотою
 при  зрівнянні  з  частотою  струму  і 
має  амплітуду
.
 Зміна  складова  потужності  змінюється
 за  гармонічним  законом,  то  її  середня
 потужність  за  період  дорівнює  нулю.

Рисунок 10.3 - Хвильові діаграми струму, напруг і потужності у колі з послідовним сполученням резистивного та ємнісного елементів
Тому середня потужність за період чи активна потужність кола дорівнює постійній складовій миттєвої потужності:
![]()
При 
заданих  незмінно  діючих  значеннях 
напруги  і  струму  активна  потужність
 змінюється  в  залежності  від  
від  нуля  при
до  максимально  можливої  потужності
 у  колі
при
(коли
 коло  має  лише  активне  навантаження).
 Тоді,  середня  потужність  в  активному
 опорі  -  це  активна  потужність  усього
 розглядаємого  кола,  тобто  активна 
потужність  кола  розходується  лише 
на  резистивному  елементі.
Реактивна потужність кола є виміром величини обміну енергії між джерелом і електричним полем діелектрика конденсатора:
![]()
Повна потужність кола:
![]()
Таким чином, енергетичний процес у цьому колі складається з двох процесів:
по-перше - частка енергії безповоротно передається від джерела до активного
опору, де перетворюється у інші форми енергії,
по-друге - частка енергії коливається між джерелом і електричним полем
приймача.
Чим менше коефіцієнт потужності, тим більшу роль грають ці безкорисні коливання енергії.
З (рис.10.3) зрозуміло, що площі розміщенні вище вісі абсцис пропорційні позитивній енергії, яка безповоротно передається від джерела до кола, а площі розміщенні нижче вісі абсцис пропорційні негативній енергії, яка за певні проміжки часу повертається з електричного поля діелектрика конденсатора до джерела. Різниця цих площин уявляю собою площу пропорційну енергії, яка за один період розходується в активному опорі на безповоротні процеси. Позитивна енергія більша за негативну енергію.
Якщо коло має кілька послідовно з’єднаних резистивних та ємнісних елементів, то закон Ома буде мати вигляд:
![]()
де  
(
)
 -  сума  усіх  активних (ємнісних)  опорів,Ом
