- •1 Основні поняття про змінний струм
- •1.1 Особливості змінного струму. Період і частота змінного струму
- •1.2 Синусоїдний струм, миттєве та амплітудне значення
- •1.3 Одержання синусоїдної ерс
- •2 Фаза змінного струму
- •2.1 Рівняння синусоїдної ерс
- •2.2 Кутова частота. Фаза та початкова фаза
- •Кут зсуву фаз
- •3 Графічні засоби зображення синусоїдних величин
- •3.1 Хвильове зображення змінного струму
- •3.2 Векторне зображення змінного струму
- •4 Додавання та віднімання синусоїдних величин
- •5 Поняття середнього та діючого значень синусоїдного струму
- •5.1 Середнє значення синусоїдного струму
- •5.2 Діюче значення синусоїдного струму
- •5.3 Коефіцієнти форми і амплітуди синусоїдного струму
- •6 Коло змінного струму з активним опором
- •6.1 Схема заміщення електричного кола з активним опором. Закон Ома. Графіки струму та напруги
- •6.2 Активна потужність. Графік потужності
- •7 Коло з індуктивністю
- •7.1 Схема заміщення електричного кола з індуктивністю. Індуктивний опір та його залежність від частоти
- •7.2 Графіки струму, напруги, ерс самоіндукції. Закон Ома
- •7.3 Реактивна потужність. Графік потужності
- •8 Коло з ємністю
- •8.1 Схема заміщення електричного кола з ємністю. Ємнісний опір та його залежність від частоти
- •8.2 Графіки струму, напруги. Закон Ома
- •8.3 Ємнісна потужність. Графік потужності
- •9 Нерозгалужене коло з активним опором та індуктивністю
- •10 Нерозгалужене коло з активним опором та ємністю
- •11 Нерозгалужене коло з активним опором, індуктивністю та ємністю
- •12 Нерозгалужене коло з довільною кількістю елементів
- •13 Резонанс напруг
- •13.1 Особливості нерозгалуженого кола при резонансі напруг. Векторна діаграма
- •13.2 Засоби отримання. Умови виникнення
- •13.3 Характерний опір кола. Добротність та згасання контуру
- •14 Паралельне сполучення гілок кола змінного струму
- •14.1 Розрахунок кола з паралельними вітками методом провідностей
- •15 Резонанс струму
- •15.1 Коло з двома паралельними гілками. Векторна діаграма
- •15.2 Резонанс струмів. Умова резонансу струмів
- •16 Коефіцієнт потужності. Енергія у колі змінного струму
- •16.1 Схеми заміщення конденсатора та котушки з втратами
- •16.2 Коефіцієнт потужності та його техніко-економічне значення
- •16.3 Засоби підвищення коефіцієнта потужності. Компенсація реактивної потужності
- •16.4 Активна та реактивна енергія
- •17 Символічний метод розрахунку кіл змінного струму
- •17.1 Основні поняття про комплексні числа. Дії з комплексними числами
- •17.2 Комплексні величини електричного кола
- •17.3 Закон Ома та закони Кірхгофа у комплексній формі
- •17.4 Розрахунок електричних кіл комплексним(символічним ) методом
- •17.4.1 Кругові та топографічні діаграми
- •17.4.2 Одержання кута зсуву фаз 90°
- •17.5 Приклад розрахунку
- •18 Розрахунок електричних кіл зі взаємною індуктивністю
- •18.1 Кола з взаємною індуктивністю
- •18.2 Розмітка затискачів та визначення взаємної індуктивності
- •18.3 Розв’язка індуктивних зв’язків
- •19 Основні поняття про трифазний змінний струм
- •19.1 Трифазні електричні кола. Трифазна система ерс
- •19.2 Симетричні та несиметричні трифазні системи. Одержання трифазної системи
- •19.3 Обертове магнітне поле. Визначення послідовності фаз
- •20 Трифазне коло при з’єднанні обмоток генератора і споживача зіркою
- •20.1 Схема. Співвідношення лінійних і фазних струмів та напруг. Векторні діаграми
- •20.2 Призначення нульового проводу
- •20.3 Потужності трифазних систем
- •21 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою
- •21.1 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою при симетричному навантаженні
- •21.2 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача зіркою при несиметричному навантаженні
- •21.3 Аварійні режими
- •22 Трифазне коло при з’єднанні обмоток генератора і споживача трикутником
- •22.1 Схема. Співвідношення лінійних і фазних струмів та напруг. Векторні діаграми. Потужності трифазних систем
- •22.2 Перемикання фаз приймача з зірки на трикутник
- •23 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником
- •23.1 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником при симетричному навантаженні
- •23.2 Розрахунок трифазного кола при з’єднанні споживача трикутником при несиметричному навантаженні
- •23.3 Аварійні режими
- •24 Чотирьохполюсники
- •24.1 Загальні поняття
- •24.2 Рівняння чотирьохполюсників
- •24.3 Опори та коефіцієнти чотирьохполюсника
- •25 Періодичні несинусоїдні струми в електричних колах
- •25.1Причини виникнення несинусоїдних струмів та їх представлення гармонічним рядом.Дійсне значення періодичного несинусоїдного струму.
- •26 Перехідні процеси в лінійних електричних колах. Причини виникнення перехідних процесів.Закони комутації.
- •26.1 Класисичний метод аналізу перехідних процесів в електричних колах
- •26.2 Перехідний процес у колі постійного струму з ємнісним елементом
- •26.3 Перехідний процес у колі постійного струму з індуктивним елементом
8.2 Графіки струму, напруги. Закон Ома
Якщо конденсатор приєднати до джерела з синусоїдною напругою то під дією напруги на пластинах конденсатора з’явиться заряд. За першу і третю чверті періоду, коли напруга і заряд збільшуються, конденсатор заряджається і в колі виникає зарядний струм. За другу і четверту чверті періоду, коли напруга і заряд зменшуються, конденсатор розряджається і в колі виникає розрядний струм. Таким чином, при змінній напрузі конденсатор періодично заряджається і розряджається й в колі протікає змінний струм провідності, який утворюється рухом вільних електронів цієї ділянки кола і дорівнює швидкості зміни заряду на пластинах конденсатора:
Відомо, що синусоїда випереджує косинусоїду на 90º:
Тоді зсув за фазою між напругою та струмом буде:
Таким чином, напруга у колі з ємністю () відстає від струму на 90º (чи струм випереджує напругу 90º). Побудуємо діаграми струму і напруги для кола з чисто ємнісним елементом - ( рис.8.2.)
Рисунок 8.2 - Хвильова та векторна діаграми струму, напруги у колі з ємнісним елементом
В першу і третю чверті періоду конденсатор заряджається, при цьому струм і напруга мають однаковий напрям і знак. В другу і четверту чверті періоду конденсатор розряджається, при цьому струм і напруга мають різний напрям і знак. Струм досягає максимуму при , коли напруга змінюється з максимальною швидкістю. При амплітудному значенні напруги швидкість зміниі струм. При чому, чим більше ємність конденсатора, тим більше при рівних інших умовах струм у колі:
що відповідає закону Ома. Якщо поділити отриманий вираз на отримуємо аналогічне співвідношення діючих значень. Таким чином, закон Ома для діючих і амплітудних значень напруги і струму ємності справедливий:
.
Для миттєвих значень закон Ома використовуватися не може, так як
Ємнісний опір конденсатора - це не опір діелектрика конденсатора проходженню через себе струму провідності, яке звичайно сягає мільйони ом. Ємнісний опір обумовлений протидією електричного поля діелектрика конденсатора, яке направлено назустріч електричному полю джерела енергії. В результаті чого, вся напруга прикладена до конденсатора, компенсується ЕРС конденсатора: . Але з іншого боку, прикладена напруга розходується на переборювання ємнісного опору конденсатора згідно закону Ома:
Тобто, ємнісний опір конденсатора обумовлений протидією ЕРС конденсатора. З двох конденсаторів, усередині яких протікає однаковий синусоїдний струм, найбільшим ємнісним опором володіє конденсатор, в якому виникає більша ЕРС.
8.3 Ємнісна потужність. Графік потужності
Графік миттєвої потужності у колі з ємнісним елементом вказаний на рис.8.3. У колі з ємністю, коли струм досягає максимуму, напруга дорівнює нулю. І навпаки, при максимальній напрузі у колі струм відсутній. Тобто на початку і в кінці кожної чверті періоду струм чи напруга, а отже і миттєва потужність кола , дорівнюють нулю. У їх проміжку потужність то буде позитивною, то негативною в залежності від знаку струму і напруги. У першу і третю чверті періоду струм і напруга мають однаковий знак, тому потужність позитивна. В цей момент конденсатор заряджається і енергія, яку він споживає з мережі, накопичується в електричному полі діелектрика конденсатора. При цьому енергія електричного поля досягає максимального значення:без перетворення в інші види енергії. В другу та четверту чверті періоду струм і напруга мають різні знаки, тому потужність негативна і це означає, що конденсатор розряджається і запасена у електричному полі енергія повертається до джерела.
Рисунок 8.3 - Графік миттєвої потужності у колі з ємнісним елементом
Таким чином, у колі відбувається періодичний обмін енергією між джерелом і конденсатором.
Миттєва потужність кола дорівнює добутку миттєвих значень струму і напруги:
Таким чином, миттєва потужність кола з ємністю змінюється за синусоїдою з подвійною частотою: два рази за період струму досягає позитивного максимуму і два рази - з такою ж за величиною негативного максимуму.
Середні значення потужності та енергії у цьому колі за період дорівнюють нулю, тому що воно то споживає енергію, то віддає її у тій же кількості джерелу. Чи якщо зсув фаз , то активна потужність кола:. Тобто, ємність не виконує ніякої роботи і не споживає з мережі активної потужності. Першу чверть півперіоду елемент віддає енергію накопичену в електричному полі до мережі, а другу - накопичує енергію з мережі у електричному полі, отже уся електромагнітна енергія ємності йде на її заряд та розряд. В колі відбуваються коливання енергії між джерелом і електричним полем ємності. Тобто, через ємність протікає струм, який не виконує роботи і обумовлений лише коливаннями енергії, тому його називають реактивним.
Так як середнє значення потужності за період дорівнює нулю, то амплітудне значення потужності у колі з ємністю називається реактивною потужністю конденсатора:
Знак мінус перед величиною реактивної потужності вказує на то, що ємність віддає енергію у мережу. Вона характеризує швидкість обміну енергією між джерелом та колом з ємністю. Чим більше реактивна потужність, тим більша кількість енергії в одиницю часу передається до джерела від конденсатора і зворотно. Повна потужність цього кола: