3. Одержання піни методом струшування розчину піноутворювача в циліндрі.

У градуйовану пробірку або циліндр з притертою пробкою наливають визначений об’єм (2мл) розчину піноутворювача (розчин ПАР задається викладачем) і струшують протягом 15 сек. Після припинення струшування визначають рівень піни, що утворилася (h₀).

Визначають зміни рівня піни в часі: після закінчення струшування включають секундомір і через визначені проміжки часу визначають висоту піни у пробірці (h_1, h_2, h₃ ...) до моменту її повного руйнування.

Аналогічні досліди проводять з розчинами піноутворювача, розведеними в 2, 4, 8, 16 і т.д. раз (до тих концентрацій, поки піноутворювач не буде давати стійкої піни – піна, що утвориться, миттєво руйнується).

Досвід проводять для двох різних піноутворювачів (за вказівкою викладача) і порівнюють їхню ефективність: рівень або об’єм і стійкість одержаної піни.

Отримані результати заносять у таблицю 2.5.

За одержаними даними розраховують швидкість руйнування: .і т.п.

Середня швидкість: .

Таблиця 2.5

Вплив концентрації піноутворювача на рівень піни h

Концентрація піноутворювача А
С1
час, сек	рівень піни h, мл		час, сек	рівень піни h, мл	час, сек	рівень піни h, мл	час, сек	рівень піни h, мл
τ 1 = 0 τ 2 = τ 3 =	h0 h1 h2
Концентрація піноутворювача В
С1
час, сек		рівень піни h, мл	час, сек	рівень піни h, мл	час, сек	рівень піни h, мл	час, сек	рівень піни h, мл
τ 1 = 0 τ 2 = τ 3 =		h0 h1 h2

За результатами вимірів будують залежності:

• вплив концентрації піноутворювача на рівень піни

• кінетичну криву руйнування піни (рис.2.2), на якій визначають графічним способом швидкість руйнування на початку процесу, τ→0;

.

4. Одержання піни методом продуву повітря через розчин піноутворювача.

У градуйовану пробірку наливають 2мл розчину піноутворювача, опускають у розчин скляну трубку і за допомогою гумової груші продувають струмінь повітря через розчин. Аналогічні досліди проводять з розчинами піноутворювача, розведеними в 2, 4, 8, 16 і т.д. раз. Порівнюють структуру пін, одержаних у дослідах 3 і 4.

Питання для самопідготовки.

1. Які системи називаються емульсіями?

2. Які типи емульсій ви знаєте?

3. Як визначають тип емульсії?

4. Що таке „обернення фаз”?

5. Як поділяють емульсії за концентрацією?

6. Як забезпечують агрегативну стійкість емульсій?

7. Як одержують емульсії?

8. Які системи називають пінами?

9. Як одержують піни?

10. Як характеризують стійкість пін?

11. Як погасити піну, коли піноутворення не є бажаним?

12. Як визначити швидкість руйнування піни?

Лабораторна робота №3

Тема: Поверхневий натяг і методи його визначення.

Мета: Опанувати методами оцінки поверхневого натягу й оцінити вплив ряду факторів на поверхневий натяг: температури, розчинників, поверхнево-активних речовин.

Устаткування і реактиви: торзійні ваги, дротове кільце d = 0,8мм, штатив зі столиком, серія мірних колб на 25мл і 10мл, фільтрувальний папір, сталагмометр d = 0,56мм у штативі, склянки на 100мл, піпетки градуйовані 0,1; 1,0; 5,0; 10,0мл, розчини ПАР (див. роботу 2), спирт етиловий (ізоаміловий, ізопропіловий, ізобутиловий).