Завдання

1. Одержання емульсії «масло у воді» і визначення її стабільності.

Емульсію готують на лабораторній установці, схему якої наведено на рис. 2.1.

Циліндричну склянку 3 закріплюють в держателі 1 і встановлюють мішалку 2 по центру склянки. Бюретку 4 закріплюють у штативі 5 і наливають у неї масло. В циліндричну склянку наливають розчин ПАР. Мішалку підключають до регулятора напруги. Тумблер 6 встановлюють у положення «вкл».

Регулятор напруги включають у мережу і встановлюють напругу 130В. У циліндричну склянку з бюретки подають V(мл) вазелінового масла за час 3-5 хвилин, після введення масла продовжують перемішувати ще 5 хвилин.

У такий спосіб готують емульсії з розчинами ПАР, що зазначені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Склад емульсії

Номер варіанта	1	2	3	4	5	6
Об’єм розчину ПАР, мл	5	15	2	1,4	1	0,4
Об’єм воды, мл	15	5	18	12,6	9	3,6
Об’єм масла, мл	19	19	19	25	29	35

У роботі використовуються розчини ПАР концентрацією 10 г/л. (ПАР задаються викладачем).

Для приготування емульсій використовують масло індустріальне чи вазелінове.

Рис. 2.1. Схема лабораторної установки для одержання емульсій.

1. Визначають час розшарування емульсії - переносять 10мл емульсії в пробірку і за допомогою секундоміра визначають час її розшарування на дві фази.

2. 10мл одержаної емульсії відбирають у пробірку і визначають її тип у такий спосіб:

а) Краплю емульсії і краплю води наносять на предметне скло, скло нахиляють так, щоб краплі прийшли в зіткнення. Якщо краплі зіллються, то дисперсійним середовищем є вода, якщо не зіллються – масло.

б) На фільтрувальний папір наносять краплю емульсії. Якщо дисперсійним середовищем є вода, то крапля відразу всмоктується папером, на якому залишається жирна пляма. Крапля емульсії «вода в маслі» не всмоктується.

в) Емульсію розливають у дві пробірки. В одну пробірку додають 2-3 краплі барвника метиленового блакитного (розчинний у воді), в іншу – кілька крупинок жиророзчинного барвника Судану III. Емульсія М/В забарвлюється в синій колір, емульсія В/М – у червоний.

Отримані дані зводять у таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Характеристики емульсії

Тип ПАР	Концентрація ПАР, г/л	Концентрація емульсії, % (об.)	Час розшарування, хв.	Тип емульсії

2. Одержання емульсії зворотного типу.

Відповідно до методики, що описана раніше, одержують емульсію з заданим емульгатором і визначають її тип.

У частину емульсії, що залишилася, при перемішуванні вводять 5мл 0,5М розчину MgCl₂. По закінченні введення всього розчину електроліту перемішування продовжують ще 5хв.

Визначають час розшарування емульсії.

Частину емульсії, що залишилася, використовують для визначення її типу.

Порівнюють тип емульсії до і після введення до неї розчину електроліту.

Отримані дані зводять у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Вплив електроліту на характеристики емульсії

Тип ПАР	Концентрація ПАР, г/л	Концентрація емульсії, % (об.)	Час розшарування, хв.		Тип емульсії
			до введення електроліту	після введення електроліту	до введення електроліту	після введення електроліту
1	2	3	4	5	6	7

За даними таблиць 2.3 і 2.4 зробити висновок про ефективність емульгатора.