- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні відомості
- •Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
- •Завдання
- •Питання для самопідготовки.
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості
- •Властивості емульсій
- •Завдання
- •Склад емульсії
- •Характеристики емульсії
- •Вплив електроліту на характеристики емульсії
- •3. Одержання піни методом струшування розчину піноутворювача в циліндрі.
- •Вплив концентрації піноутворювача на рівень піни h
- •4. Одержання піни методом продуву повітря через розчин піноутворювача.
- •Питання для самопідготовки.
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Статистичні методи
- •Динамічні методи
- •Завдання
- •Питання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №4
- •Коагуляція і стабілізація дисперсних систем.
- •Теоретичні відомості
- •Правила коагуляції
- •Завдання
- •2. Визначення порога коагуляції.
- •Розчини Na2so4 або ch3cooNa
- •Оптична густина золю, d в залежності від об’єму електроліту
- •Захисний об’єм розчину желатину
- •Питання для самопідготовки
- •Тверде тіло – розчин.
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •І. Ваговий метод
- •Іі. Визначення концентрації крохмалю в розчині.
- •Ііі. Визначення концентрації полімеру в розчині віскозиметричним методом
- •Питання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Результати обробки даних седиментаційного аналізу за «методом дотичних»
- •Результати обробки даних седиментаційного аналізу аналітичним методом
- •Питання для самопідготовки
- •Література
Завдання
Визначають показання торсіонних ваг m0, що відповідають масі порожньої чашечки в чистому дисперсійному середовищі (дистильованій воді). Воду наливають у циліндр до мітки (відповідної рівню досліджуваної суспензії). Чашечку опускають у циліндр, кілька разів різко повертають навколо осі, щоб позбутися пухирців повітря, що перебувають на ній, потім проводять зважування.
Готують суспензію, для чого наважку 1,0-1,5 г досліджуваного порошку (з розрахунку одержання ~ 0,5%-ної суспензії) вносять у циліндр із дистильованою водою, занурюють у рідину мішалку й плавними рухами вгору та вниз перемішують суспензію. Перемішують доти, поки весь порошок не розподілиться рівномірно у воді. Потім у суспензію швидко вносять вимірювальну чашечку й підвішують її до коромисла ваг, одночасно включають секундомір. При цьому, як і при зважуванні в чистому дисперсійному середовищі, треба простежити, щоб на чашечці не було пухирців повітря й щоб вона не стикалася зі стінками циліндру, розташовуючись співосно з ним.
Відзначають показання ваг mзм із інтервалами часу в 15с, 20с, 30с, потім інтервали збільшують до 1хв, 3хв, 5хв відповідно того, як за попередній інтервал часу зміна маси стає незначною. Закінчують виміри, коли за ~ 10хв зміна маси складе не більше 2–3 мг.
Для кожного виміру визначають масу осаду відсотковий вміст частинок в осаді m=m/mмакс [%], де mмакс – максимальне значення m. Результати записують у таблицю (табл.6.2) і будують криву седиментації m(%) = f (τ).
Таблиця 6.2.
Експериментальні результати седиментаційного аналізу
Час τ,с |
Показання ваг mзм., мг |
мг |
m, % |
τ/m |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Для побудови інтегральної й диференціальної кривих розподілу використовують «метод дотичних» або аналітичний метод Н.Н. Цюрупи (за вказівкою викладача).
Результати обробки кривої седиментації за «методом дотичних» записують у таблицю (табл. 6.3).
Таблиця 6.3.
Результати обробки даних седиментаційного аналізу за «методом дотичних»
Час τ,с |
Радіус частинок r, мкм |
Q, % |
|
ΔQі, % |
Fi |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
При використанні методу Н.Н.Цюрупи криву седиментації будують у координатах τ/m–τ. Результати розрахунків записують у таблицю (табл.6.4).
Таблиця 6.4.
Результати обробки даних седиментаційного аналізу аналітичним методом
r, мкм |
r/r0 |
α2 |
Q, % |
ε |
F |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Значення радіусів у табл. 5.4 задають у межах rmin < r < rmax; rmin, rmax, а також rн обчислюють по рівняннях (6.20 – 6.22):
(6.20)
(6.21)
(6.22)
При обробці даних «методом дотичних» зазначені величини визначають із диференціальної кривої розподілу.
За рівнянням (6.23) знаходять ступінь полідисперсності П:
(6.23)