Лекція №6

6. ХУДОЖНЬО-КОЛОРИСТИЧНІ ЕФЕКТИ НА ТКАНИНАХ

6.1. Утворення орнаментального малюнка способом ткацтва

6.2. Тканини з набивним малюнком

6. 2.1. Історія розвитку виробництва тканин з набивним малюнком

6.2.2. Сучасне художньо-колористичне оформлення тканин

6.2.3. Класичне художньо-колористичне оформлення

тканин

Художньо-колористичне оформлення текстильних матеріалів у значній мірі визначає конкурентоспроможність і споживчий попит текстильних матеріалів.

У цей час художньо-колористичне оформлення тканин здійснюється:

- способом ткацтва

- різними способами друкування

- нетрадиційними способами

- способами завершального оброблення.

6.1. Утворення орнаментального малюнка способом ткацтва

Утворення орнаментального малюнка способом ткацтва пов'язане з технологічним процесом виготовлення самої тканини. Одночасність цих двох процесів - художнього й технологічного - дозволяє домогтися в малюнку різноманітних світлотіньових і фактурних ефектів за допомогою різного відбиття світла від різних ділянок тканини, а також ефектів оптичного змішання кольорів пряжі основи й утка в полотні тканини. Специфічна виразність ткацького візерунка забезпечується використанням переплетень різних структур, сполученням ниток різного волокнистого складу, застосуванням пряжі гладкої, фасонної, меланжевої та ін.

У Китаї одержав поширення особливий вид текстильного малюнка, у якому ткацький візерунок сполучався з розписом кистю. Тканини з таким малюнком одержали назву кэсэ.

6.2. Тканини з набивним малюнком

6.2.1. Історія розвитку виробництва тканин з набивним малюнком

Родоначальницею виробництва бавовняних набивних тканин дослідники вважають Індію. Уже в 1 столітті до н.е. індійські набивні тканини були відомі в Греції й Римі, пізніше вони одержали поширення в країнах Азії й Африки.

До наших днів із древніх тканин в оригіналі збереглися лише коптскі тканини ( II-XII століття н.э.). Копти - нащадки єгиптян, що прийняли християнство. Орнаментальні візерунки на коптских тканинах з характерними сполученнями геометричних і рослинних мотивів, зі своєрідним трактуванням фігур людей і тварин довгий час зберігали властиві їм особливості.

Значних успіхів у мистецтві прикраси шовкових тканин досягла в VIII столітті Японія. Набивні тканини кайосети вражають надзвичайною закінченістю й оригинальністю малюнка. Візерунок на ці тканини наносився манерами. Популярним у Японії був і інший спосіб прикраси тканин, що нагадує техніку гарячого батика – рокети, яким розписувалися драпірувальні тканини. По виразності малюнка, його тонкості й лаконічності японські тканини древніх часів і середніх століть вражають навіть сучасну людину.

Своєрідно, хоча, і з помітним впливом мистецтва Персії, розвивалося мистецтво оформлення шовкових тканин у країнах Середньої Азії. Кожний шматок шовкової тканини, що вироблялася в Хіві, Бухарі й інших містах, мав свій неповторний малюнок. Це досягалость тим, що мотки ниток для основи проходили попередню обробку: спочатку майстер вручну наносив на мотки фарбою ритмічний візерунок, а потім вони в профарбованих місцях перевязывалить і вся пряжа фарбувалася (як що малюнок передбачалося зробити багатобарвним, то по кілька разів). Такий спосіб обробки пряжі дозволяв одержати своєрідний ефект, як би м'якого, розпливчастого уливання візерунка в тло тканини.

У Європі тканини з набивним малюнком з'явилися в XIII-IV століттях. Можна відзначити широке поширення шовкоткацтва в Італії й Франції в XVI столітті. Величезну популярність у середні століття здобувають парчові тканини (краща парча виготовлялася у Венеції).

Періодом найбільшого розвитку виробництва тканин з набивним малюнком у європейських країнах варто вважати XVIII століття. Саме в цей час виготовлення набивних тканин стає однією з найважливіших галузей текстильного виробництва, знаходить яскраву художню самобутність. На відміну від країн Сходу, у Європі набивання ведеться по самим дешевим тканинам – бавовняним (ситці) й лляним .

На початку XVIII на англійських фабриках переходять на друкування з металических пластин, наприкінці століття на фабриках установлюють друкувальні машини з мідними гравірованими валами й починають здійснювати друкування в 3-4 кольори.

Говорячи про історію художнього оформлення російських тканин, слід зазначити, що російський ринок рясно забезпечувався привозними тканинами із країн Сходу, однак іноземні тканини не змогли зробити істотного впливу на народне мистецтво, що залишилося цілком самобутнім. Незрівнянно сильніше вплинула на мистецтво орнаментації тканин у Росії й в Україні народна вишивка, візерункові кахлі й лубок. Одяг, що дойшов до нас (XII століття) свідчить про те, що вже тоді на Русі тканини оформляли набивними малюнками.

6.2.2.Сучасне художньо-колористичне оформлення тканин

Хоча в наші дні технологія друкування тканин дозволяє друкувати на тканині скільки завгодно кольорів, що плавно переходять один в іншій, художники по текстилі знову й знову вертаються до стародавніх візерунків. Тому поруч із багатобарвними, складними по техніці виготовлення тканинами можна бачити багато примітивних однотонних з геометричними мотивами або квіточками тканин. Квіткові візерунки издревле друкували на тканинах. Різниця між старими й новими візерунками полягає в тому, як зображені квіти, який масштаб малюнка й розташування його на тканині. У моді бували й акварельні й мальовничі квіти, плакатно великі рослини, і наївні квіточки. Останнім часом перевагою користується квітка, зображена у реалістичній манері й покриваюча всю поверхню тканини. Модні й графічні квіткові візерунки, виконані в одноколірній техніці, звичайно їх друкують на дорогих тканинах, наприклад шовку.

Один із древніх і знову модних типів візерунків – різнобарвні польові квіточки, часто розташовані на тканині. Цей візерунок в історії текстилю відомий за назвою mitle fleurs (фр. – тисяча квітів). У наші дні його іноді називають селянським квітковим візерунком. Виконані в одноколірній техніці бавовняні тканини із дрібними простими квітами багато журналів мод називають стилем liberty або тканинами в піонерській техніці, тому що візерунок цей був модним в Америці в період її заселення. Багатьох художників по текстилю надихає російська набійка. Ці тканини, головним чином одно- або двоколірні, з геометричним або стилізованим рослинним орнаментом, отриманим за допомогою виразних форм. Великою популярністю користуються візерунки в традиціях іванівських ситців - надруковані на тонко вигравіруваних валах із крихітними квіточками, гілочками й мініатюрними листочками на темному або білому тлі.

Якийсь час назад придбав популярність т.зв. клаптевий візерунок, що нагадує «клаптеве» ковдру, patch-work (англ. - клаптева техніка), вихідним при створенні цього візерунка з'явилися американські клаптеві вироби, прирівнювані там майже до виробів народної творчості.

Одним із тих, що широко зустрічаються, древніх і дуже цікавих візерунків є східні візерунки. Створені на основі східних орнаментів і килимових малюнків друковані візерунки відомі і як перські, і кашмірські, і турецькі. Візерунок складається з безлічі мотивів, оформлених часто розкішною облямівкою, то у вигляді смуг, то малюсіньких огіркових мотивів, що заповнюють поверхню, і знову великих композицій з великим раппортом. Домінують кольорове тло й глибокі тони. Особливо широко східний орнамент використовується у вовняних тканинах.

Джерелом натхнення для художників по текстилю завжди служило образотворче мистецтво, наприклад, неоімпресіонізм, або пуантилізм. Текстильний візерунок стали наносити на тканину у вигляді дрібних крапок. Якщо на тканині в пуантилистичному стилі величина крапок різна й розташування вільно й мальовничо, то візерунок у техніці пико впорядкований і даний крапками однакової величини.

Використання растра дозволяє за допомогою растрової сітки передавати переходи кольору від світлого до темного. Растр може бути лінійним і крапковим, залежно від частоти сітки виходять різні по інтенсивності кольори, завдяки чому растрове друкування схоже на газетний відбиток. Хоча сучасна техніка дає можливість передавати плавні переходи від світлого до темного іншим способом, іноді растр застосовується не тільки як технічний, але і як художній прийом.

Народне мистецтво завжди було невичерпним джерелом натхнення для художників-прикладников. В 70-х роках увійшов у моду фольк-стиль, і національний орнамент знову стали широко використовувати в набивних тканинах. Перевага віддавали то орнаменту перуанських індіанців, то візерункам африканських народів, те прекрасним тканинам у техніці батик Малайських островів, то вишивці балканських народів. Кожний художник звертається, звичайно, і до художньої спадщини свого народу.

У роки панування фольк-стилю широке поширення одержали каймові візерунки, які й зараз широко використовуються. Деякі з них особливо мальовничі, облямівка розкішна, багатобарвна. Особено підходять вони для ошатного одягу, але залежно від матеріалу, також для одягу для літа й відпочинку. У нових каймових тканин облямівка значно вузче, перехід до основного візерунка плавніший. Часто облямівка являє собою лише смугу іншого кольору, або більш часто розташований візерунок.

Час від часу у центрі уваги виявляються тканини із зображенням картин природи й фігур, особливо багато їх було в 60-х роках. На тканині друкували фігури тварин і птахів, буйну тропічну рослинність, людей, що танцюють .

Кілька років назад знову ввійшли в моду набивні візерунки з жанровими сценами. Зразком послужили тканини, що вироблялися в XVIII у Франції й Італії, які іноді просто копіювали. Сучасний малюнок і колористика тонше, переважає графічний малюнок і м'які колірні тони. До цього типу ставляться й т.зв. тканини з гобеленовим малюнком, де картини природи, фігури людей і тварин передаються в характерній для стародавніх гобеленів техніці й м'яких, злегка бляклих колірних тонах.

Як типові сорочкові тканини відомі тканини із краватковим малюнком – з упорядкованим ритмом, маленькими мотивами штампиків і гербів. Цей візерунок століттями використовували для набивання на шовкові, бавовняні, а зараз і синтетичні тканини.

Іноді в спеціальній літературі можна зустріти назву малюнок шпалер. Під ним мається на увазі смугаста тканина, між смугами якої розташовані квіточки або гірлянди. Тканина нагадує шпалери в стилі ампір.

6.2.3. Класичне художньо-колористичне оформлення тканин

Колористика текстильних матеріалів і їхніх малюнків міняються в кожному сезоні, однак, існують, так звані, класичні візерунки й малюнки й колористичне оформлення текстильних матеріалів.

Класичні візерунки – смуга, клітина, горох – ніколи не зникали з моди. Мода віддає перевагу то одному, то іншому, то всім одночасно. Багато тканин, посипаних дрібними крапками (особливо білими на синім тлі), і у великий горох. Горох може бути різної величини, невимушено розкиданим по поверхні тканини або однакової величини й упорядоченно розташованим.

Дуже різноманітне сімейство тканин у смужку, у чоловічому одязі без них не обійтися, та й у жіночій моді вони відіграють немаловажну роль. У моді смужки різної ширини й інтенсивності: тонкі, як голка, крейдові (тонкі білі лінії на темному тлі), матрацні (широкі,двоколірні смужки), клубні (вузькі смужки з темно-синім, червоним і білим), тіньові (плавно перехідні з одного кольору в іншій), «зебра» (хвилясті смужки нерівномірної ширини), «бурнус» (тонкі багатобарвні смужки, ассиметрично розташовані, що одержали свою назву за назвою смугастого верхнього одягу бедуїнів), «баядер» (широка червона або оранжева смуга, що чергується з багатобарвною поверхнею), «молоко-цукор» (індійський сирсакер: вузькі або широкі смужки чергуються з іншими, начебто гофрованими).

Тканини в клітину не менш різноманітні. Найбільш відома з них шотландка – барвиста тканина у велику клітину. Спочатку це була чисто вовняна тканина, пізніше цей вид клітини стали друкувати по бавовняних і інших тканинах. Дуже модна двоколірна дрібна клітина «віші» (за назвою французького міста Віші), а також рідка лінійна клітина. Відома клітина «арлекін» у вигляді яскравих контрастних ромбів. Як і раніше популярна клітина « пье-де-пуль» (фр. pied-de-poule – куряча лапка) і її менший варіант – «пепита». Для чоловічих сорочок, жіночих блуз і платтів пропонується клітина типу носових хусток. Клітина «мадрас» - багатобарвна, зі складної ассиметричной композицією. Усім знайома шахова клітина, що завжди виділяють серед інших видів клітин на тканинах.

Всі ці клітини й смужки можуть бути тканими й набивними. Всі частіше зустрічаються набивні візерунки, що імітують ткані.

Друкують класичні картаті й смугасті візерунки, ялинку, діагональне переплетення й твідову структуру. Причому переплетення імітується настільки точно, що важко визначити - візерунок тканий або набивний.

Варто зупинитися на тканинах-компаньйонах. Ці злагоджені друг із другом по кольору й візерунку тканини дозволяють складати дуже цікаві композиції. Ця можливість використовувалася й раніше як у тканих, так і в набивних тканинах. При створенні тканин-компаньйонів успішно використовуються такі прийоми, як позитив-негатив (той самий візерунок - темний на світлому тлі й навпаки); той самий мотив то великий, то дрібний; тло однакове, візерунки різні - горох, смужка й клітина, плюс ще гладкофарбована. Можливості сполучення тканин компаньйонів широкі й у створенні модних тканин це один із самих перспективних напрямків.

Найбільше популярно художньо-колористичне оформлення тканин різними способами друкування. Для художньо-колористичного оформлення тканин, як і для моди, не існує державних кордонів, вони варіюються в різних частинах Світу відповідно до національної своєрідності й клімату.

Лекція №7