- •Історія економіки
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Місце і значення історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Економічна думка Стародавнього Сходу
- •Економічна думка античного світу
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Грецька колонізація Північного Причорномор’я (viіі – V ст. До н.Е.)
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Характерні риси генезису феодальної економіки
- •Вплив Литви і Польщі на економічне становище українських земель у другій половині XIV — хvi ст.
- •Розвиток торгівлі. Формування грошово-кредитної та фінансової системи.
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації
- •Господарська система Запорозької Січі
- •Економіка
- •Специфічні риси господарського організму
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга пол. Xviіі – перша пол. Хіх ст.)
- •3. Загальна характеристика школи фізіократів .
- •Модель відтворення і розподілу Кене.
- •4. Адам Сміт – засновник „чистої” економічної теорії та концепції економічного лібералізму.
- •5. Економічне вчення Девіда Рікардо (1772 – 1823).
- •2. Політична економія Жана Батиста Сея (1767 – 1832).
- •3. Економічні концепції Томаса Робертуса Мальтуса (1766 – 1834) – Англія.
- •4. Економічні погляди Джеймса Мілля (1773 – 1836) – Англія.
- •2. Економічне вчення п. Ж. Прудона.
- •2. Концепція а. Сен-Сімона та його критика капіталізму.
- •І 4000 Просте відтворення
- •Розширене відтворення
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •Тема 7. Ринкове господарство провідних країн світу в період монополістичної конкуренції (друга половина xіх – початок хх ст.)
- •2. Характеристика основних принципів історичної школи.
- •3. Економічні погляди представників історичної школи.
- •Етапи «маржинальної революції»
- •90-І рр. Хіх ст. – етап формування неокласичного напряму
- •70-80-І рр. Хіх ст.
- •2. Перший етап маржиналізму. Австрійська школа.
- •3. Кембриджська школа маржиналізму. Економічні ідеї Маршалла.
- •4. Дж. Б. Кларк та американська школа маржиналізму.
- •5. Шведська (Стокгольмська) школа (20-30-і рр. Хх ст.)
- •6. Математичний напрямок маржиналістської теорії.
- •Завдання для самостійної роботи Запитання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тести Виберіть правильну відповідь:
- •9. Організація проміжного контролю знань студентів
- •Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5.
- •Варіант 6
- •Варіант 7.
- •Варіант 8.
- •Варіант 9.
- •Варіант 10.
- •Варіант 11.
- •Варіант 12.
- •Варіант 13.
- •Варіант 14.
- •Варіант 15.
- •Варіант 16
- •Варіант 17.
- •Варіант 18.
- •Варіант 19.
- •Варіант 20.
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні матеріали та вказівки до використання в начальному процесі
- •Історія економіки та економічної думки
- •В авторській редакції
Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Предмет та завдання дисципліни.
Методи дослідження
Місце і значення історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.
Періодизація економічної історії.
Основні етапи розвитку економічної думки.
Історія економіки та економічної думки є однією з найважливіших соціально-економічних наук. Вона вивчає конкретні типи економічних систем, їхнє виникнення й розвиток у різні історичні епохи з врахуванням природних, національних, політичних й інших особливостей країн і регіонів; аналізує виникнення і розвиток економічних учень, включаючи всі історичні епохи. Історія економіки та економічної думки є фундаментальною наукою стосовно всього економічного знання, тому що тільки збагачені історико-економічними дослідженнями (науково вивіреними історико-економічними фактами, явищами, процесами) економічні науки здобувають дійсно високий теоретичний рівень.
Головним критерієм, по якому визначається статус тієї або іншої економічної науки як самостійної дисципліни, є вичленовування, відкриття й обґрунтування її предмета дослідження.
Предметом дослідження історії економіки та економічної думки є господарство країн світу в історичному розвитку; виникнення і розвиток економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як системи знань.
Мета вивчення – формування системи знань стосовно господарського розвитку та економічних учень провідних країн світу, насамперед країн Європейської цивілізації.
Головне завдання – узагальнити та проаналізувати господарський досвід, нагромаджений людством; процес виникнення і розвитку основних систем економічних поглядів учених різних історичних періодів.
Вивчення минулого і теперішнього господарського досвіду дає змогу фахівцям прогнозувати економічний розвиток, розробляти найбільш доцільну економічну стратегію і тактику, давати практичні рекомендації.
До головних питань, що вивчає історія економіки та економічної думки можна віднести:
господарський розвиток країн, регіонів, територій, історії світового економічного співтовариства, етапи його формування ;
типи економічних систем, які існували в історії людства та існують у наш час. Головні компоненти господарської системи: територіальний, демографічний, духовний, особливості соціально-економічних відносин (насамперед власності), галузі матеріального виробництва, розвиненість внутрішнього і зовнішнього ринків, сфери фінансів, грошового обігу, кредиту, підсистем державного регулювання;
структура народного господарства, співвідношення в ньому таких галузей, як промисловість, будівництво, зв’язок, транспорт, енергетика, сфера послуг, сільське господарство. Досить показовою є структура експорту та імпорту, ступінь відкритості країни, її залученність до світового господарства, рівень економічної інтеграції з іншими країнами;
– розвиток провідних галузей господарства, динаміка та стан основних категорій продуктивного населення, соціально-професійна структура суспільства. Політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві виникаючи на ґрунті, підготовленому розвитком господарської діяльності людей, впливають на економічні процеси, прискорюючи чи сповільнюючи їх. Економічна історія на фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і людський фактор, усі підсистеми економіки тісно пов’язані між собою, взаємодіють, доповнюють одна одну;
– чинники, які впливають на темпи та характер економічного розвитку й визначають у кінцевому підсумку рівень і специфічність національних економік. Тільки врахувавши своєрідність динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політиці, можна всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку провідних країн світу в певні періоди. Аналіз чинників дає можливість ученим виділити найбільш або найменш сприятливі періоди в господарському розвитку окремих країн, що може бути корисним при вивченні іншого важливого питання економічної історії – економічної політики держави;
– державна економічна політика. Найбільш масштабні господарські реформи в різних країнах, мета цих реформ, методи та характер їх проведення, досягнуті результати; історико-економічний фон, на якому проводяться господарські реформи, виявлення верств суспільства, які підтримують нововведення або виступають проти них;
– важливі економічні процеси, такі, як феодалізація та її особливості в країнах Європи та в Україні, процес покріпачення селян, промислові перевороти, еволюція товарно-грошових відносин, урбанізація та становлення міської економіки. Вивчається еволюція економічних інститутів – грошей, кредиту, податків;
– особливості економічних поглядів представників різних історичних епох;
– формування економічної науки як системи знань;
– методологія дослідження економічних шкіл;
– аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків в економічну теорію;
– аналіз сучасних економічних теорій.
Методи дослідження
Еволюція економічних поглядів і концепцій відбувається під впливом практичних потреб, у процесі порівняння і узгодження різних підходів, позицій і методів, при певній консервативності і безперечній спадковості знань і висновків.
Метод – це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких визначаються шляхи досягнення цілей.
Структура методу історії економіки та економічної думки включає:
Методичні принципи класичної і сучасної філософії – розвиток, системність, суперечливість, взаємодія, вірогідність ті ін.
Загальнонаукові методи – аналіз, синтез, індукція, дедукція. Аналіз – це мислене розчленування явища, що вивчається на складові частини та дослідження кожної частини окремо. Синтез – поєднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними. Індукція – рух думки від конкретного до всезагального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція рух думки від всезагального до одиничного.. Наукова абстракція – поглиблене пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення головних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від випадкового, неістотного. В результаті абстрагування виводяться економічні категорії.
Специфічні методи., що стосуються саме історії економіки та економічної думки – спостереження, збір, класифікація, аналіз фактів; історичний, системний, історико-порівняльний методи; методи соціальних досліджень; психологічні і математичні методи; контрольовані експерименти.
Одним із джерел економічного знання є спостереження економічних явищ, особливо аналіз даних економічної історії. Щоб правильно трактувати ту чи іншу течію економічної думки треба враховувати історичні умови її виникнення, розвитку, поширення і зникнення .
Історія і факти є основою економічної науки, але факти не можуть розповісти власну історію. До історії слід долучити економічний аналіз – це підхід, що починається з набору припущень, на основі яких у подальшому виводяться певні логічні передбачення щодо поведінки людей, фірм, економіки.
Цілісне розуміння економічної діяльності передбачає використання економічних даних і статистичного аналізу. Практичне дослідження кількісних характеристик економічної поведінки потребує розвиненого апарату теорії ймовірностей та економетрики.
Контрольовані експерименти передбачають поділ населення на дві або більше груп, кожна з яких досліджується в один і той самий спосіб за винятком одного фактора. В економіці ставити експерименти значно складніше порівняно з іншими науками. По-перше, економісти не можуть вимірювати економічні зміні з точністю, з якою фізики вимірюють масу, швидкість. По-друге, важко відтворити реальну економіку в лабораторних умовах.
Головними принципами дослідження є історичність та логічність.
Історичний принцип передбачає розгляд ідей, теорій за часом їхнього виникнення. Такий підхід поєднується з аналізом соціально-економічних умов.
Логічний принцип ґрунтується на дослідженні еволюції концепції, теорії, без достатнього зв’язку з іншими теоріями тобто досліджується логіка розвитку теорії.
Виділяють два підходи до історії економічної думки:
кумулятивний – більш пізні економічні теорії є покращенням старих. В них вирішуються деякі невирішені раніше завдання, формуються нові проблеми. Старі теорії потрібні для розуміння нових;
еволюційний – закони економічної поведінки не залишаються незмінними, вони суттєво змінюються у часі. Тому в історично різний час економісти вивчають різну економічну реальність і нові економічні теорії не можуть бути простим покращенням старих. Нові теорії використовують окремі фрагменти старих.