- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
1. Загальні положення
2. Напрямки спеціально-кримінологічної профілактики
3. Система заходів боротьби з насильницькими злочинами
4. Форми реагування
1. Попередження насильницьких злочинів залежить від тих перетворень соціально-економічного і політичного характеру, що відбуваються в країні, пов’язаних із становленням загальнолюдських цінностей, гуманізацією морального клімату, реалізацією принципів соціальної справедливості. Вирішення таких загальносоціальних завдань створює передумови для успішної боротьби з насильницькими злочинами і хуліганством.
2. Основними напрямками спеціально-кримінологічної профілактики в сфері насильницьких злочинів є:
- корекція державного політичного курсу, зміна характеру реформ, приведення їх у відповідність до національних інтересів;
- послідовна та наступальна боротьба з пияцтвом і наркоманією;
- своєчасність реагування на правопорушення, вчинені на ґрунті побутових конфліктів, здатних перерости в злочини;
- забезпечення ефективної охорони правопорядку в громадських місцях;
- посилення боротьби з розпаленням міжнаціональної ворожнечі;
- обмеження криміногенних впливів рецидивістів і професійних злочинців на неповнолітніх і молодь;
- активізація діяльності щодо виявлення та нейтралізації антигромадських молодіжних угруповань;
- своєчасність профілактичного впливу на осіб з підвищеним ступенем віктимності;
- активізація боротьби з фактами незаконного виготовлення, збуту, збереження чи носіння холодної і вогнепальної зброї;
- забезпечення справедливої відповідальності за насильницькі злочини і хуліганство на основі її диференціації та індивідуалізації;
- протидія пропаганді жорстокості і насильства засобами масової інформації;
- розвиток системи профілактики психопатології, що продукує насилля.
3. У системі заходів боротьби з насильницькими злочинами виділяють заходи загальної, групової та індивідуальної профілактики. Заходи профілактичного характеру поділяються на:
- організаційні – пов’язані з організацією попереджувальної діяльності;
- функціональні – щодо їх безпосереднього здійснення.
Зокрема до організаційних заходів відносяться:
- вивчення й аналіз інформації про рівень, структуру і динаміку насильницької злочинності і хуліганства в регіоні;
- кримінологічне планування;
- профілактичне відпрацьовування окремих територій і об’єктів і т.д.
До функціональних відносяться заходи щодо безпосереднього здійснення профілактичного контролю і впливу у відповідному мікросередовищі:
- систематичне обстеження місць, де найбільш часто вчиняються злочини проти особи і громадського порядку;
- забезпечення ефективної дислокації міліцейських служб з урахуванням місця і часу вчинення більшості діянь;
- проведення спеціальних профілактичних рейдів, перевірок;
- здійснення заходів, спрямованих на виявлення і вилучення зброї із незаконного володіння;
- правове виховання громадян і т.д.
4. Під час здійснення профілактики необхідно відповідно до конкретної ситуації обрати форму реагування:
- епізодичну;
- системну;
- невідкладну;
- екстрену.
Якщо для конфліктної ситуації характерні періодичні загострення і поліпшення без різких коливань, використовується епізодичне (контрольне) реагування. Воно здійснюється дільничним інспектором міліції і представниками громадськості. Як заходи профілактичного впливу можна застосовувати: ради, бесіди, надання необхідної допомоги, нейтралізація несприятливих факторів навколишнього середовища.
Якщо конфліктна ситуація погіршується протягом тривалого часу, застосовується системне реагування. До заходів впливу відносяться: профілактичні бесіди в міліції, обговорення поведінки на зборах трудового колективу, зборах громадян за місцем проживання, виклик в орган міліції для роз’яснення правових наслідків антигромадської поведінки в побуті і т.д.
Невідкладне реагування здійснюється в умовах різко загостреної конфліктної ситуації – часто повторюваних сварках, скандалах, бійках, погрозах, антигромадської поведінки п’яниць, наркоманів.
У таких випадках можуть бути використані примусові заходи:
- позбавлення батьківських прав; примусовий обмін житлової площі, виселення через неможливість спільного проживання; обмеження дієздатності; примусове лікування в психіатричній лікарні; притягнення до адміністративної і кримінальної відповідальності.
Екстрене реагування необхідне у випадках активної, агресивної поведінки правопорушника. Воно здійснюється безпосередньо в момент хуліганських дій, бійок, реальних погроз фізичною розправою і т.д. Його здійснюють чергові частини органів внутрішніх справ.
Реагування в таких випадках передбачає: активний захист громадян, що можуть постраждати від агресивних дій; припинення опору правопорушників; вилучення у них зброї; їх затримання і т.п. Після цього вирішується питання про притягнення таких осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.