- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
1. Поняття профілактики злочинності
2. Принципи профілактики злочинності
3. Характеристика принципу законності
4. Зміст принципу демократизму
5. Сутність принципу гуманізму та справедливості
6. Характеристика принципу науковості
1. Профілактика злочинності являє собою багаторівневу систему цілеспрямованих державних і громадських заходів щодо виявлення, усунення, ослаблення та нейтралізації причин і умов злочинності, окремих видів і конкретних злочинів, а також утримання від переходу чи повернення на злочинний шлях осіб, умови життя та поведінка яких вказують на таку можливість.
2. Профілактика злочинності повинна відповідати принципам законності, демократизму, гуманізму, справедливості та науковості.
3. Законність профілактичної діяльності передбачає наявність достатнього правового регулювання на рівні законів та інших нормативних актів, завдань, методів, форм профілактики, прав і обов’язків суб’єктів (учасників) цієї роботи, гарантій законних інтересів осіб, щодо яких вона здійснюється.
4. Демократизм у профілактиці злочинності означає, що вона здійснюється:
- під контролем органів представницької влади відповідного рівня;
- за безпосередньої участі та під контролем громадських об’єднань і формувань, роль яких у даному випадку не можна зводити до ролі «помічників» державних органів;
- з урахуванням результатів постійного моніторингу громадської думки.
5. Гуманізм і справедливість профілактичної діяльності означають, що:
- особи, щодо яких вона проводиться, розглядаються як суб’єкти взаємодії з органами профілактики, а не як безправні об’єкти;
- ставиться завдання як можна раніш виявити і попередити подальший розвиток криміногенних процесів, щоб мінімізувати шкоди для особи, суспільства і держави;
- профілактичний вплив починається із заходів найменш інтенсивного впливу, і лише при їх недостатності здійснюється перехід до заходів більш інтенсивного впливу.
Говорячи про гуманізм як принцип профілактичної діяльності, не можна зводити його до вимоги «не нашкодь» у відношенні осіб, які втягуються в сферу профілактики. Повинен враховуватися й інший аспект – значення профілактичної діяльності в цілому, її напрямків, конкретних заходів для забезпечення безпеки, спокою, стабільності в суспільстві, прав, свобод та законних інтересів його громадян, які можуть стати потерпілими від злочинів. Тому мінімізація попереджувального впливу виправдує себе лише до того моменту, коли вона не вступає в протиріччя з цілями профілактичної діяльності.
6. Науковість як принцип профілактики означає:
- наявність і необхідність в програмуванні та плануванні попереджувальної діяльності, правовому регулюванні і управлінні нею, а також у безпосередньому застосуванні профілактичних заходів, наукової концепції цієї діяльності, заснованої на пізнанні її закономірностей і місця в соціальних системах;
- науково-методичне забезпечення усіх рівнів, етапів, напрямків, видів профілактичної діяльності яке ґрунтується на комплексному використанні досягнень інших наук про боротьбу зі злочинністю, тісно пов’язаних з кримінологією і кримінальною політикою з визначенням чіткого механізму впровадження наукових рекомендацій після їх об’єктивної оцінки;
- використання на практиці наукових знань щодо закономірностей злочинності з метою об’єктивної оцінки ситуації в ретроспективі, сьогоденні і перспективі та прийняття обґрунтованих стратегічних і тактичних рішень по боротьбі з нею;
- усвідомлення практикою тієї обставини, що спроби вирішити проблеми концептуальної бази, правового регулювання, управління профілактикою і т.д., які вимагають професійного використання наукових знань, не звертаючись до них, а використовуючи понятійний апарат на рівні побутового спілкування, приводять тільки до серйозних провалів. У цьому зв’язку в усіх програмно-планових документах необхідно передбачити розділ про наукове забезпечення попереджувальної діяльності;
- обов’язкове проведення кримінологічних та комплексних експертиз законодавчих і управлінських актів, пов’язаних із профілактикою злочинності, у процесі їх підготовки.