- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
1Національна академія внутрішніх справ України
Кримінологія
Навчальний посібник
Київ - 2004
Рецензенти: В.О. Глушков – заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор
О.Г. Кулик – кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
За загальною редакцією О.М. Джужи – Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора
Кримінологія: Навчальний посібник / Упорядники: Джужа О.М., Василевич В.В., Іванов Ю.Ф., Опанасенко П.М., Сюравчик В.Г.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: НАВСУ, 2004. – 200 с.
У навчальному посібнику висвітлюються основні теоретичні та практичні питання Загальної та Особливої частин кримінології на основі сучасних характеристик злочинності в Україні, досвіду боротьби з нею в умовах реформування та розбудови державно-правової системи.
Матеріал підготовлений із застосуванням загально визначених логічних моделей, які забезпечують його краще сприйняття та засвоєння.
Для студентів, слухачів, ад’юнктів, аспірантів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів.
© Колектив авторів
© 2004
Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
1. Поняття кримінології
2. Об’єкт кримінології
3. Характеристика предмета кримінології
4. Система кримінології
1. Кримінологія – соціолого-правова наука, що вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, шляхи і засоби її профілактики.
2. Об’єктом науки кримінології є суспільні явища, пов’язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами злочинності, місцем і роллю особи злочинця в системі суспільних відносин, а також з вирішенням завдань з попередження і профілактики правопорушень.
3. Предметом кримінології є дослідження закономірностей, законів, принципів і властивостей розвитку суспільних відносин, що складають об’єкт кримінології.
Предмет кримінології складається з чотирьох основних елементів:
1) злочинність – соціальне і кримінально-правове явище в суспільстві, що являє собою сукупність усіх злочинів, вчинених у даній державі за визначений період часу. Злочинність визначається наступними якісно-кількісними показниками (параметрами): стан, рівень, структура, динаміка, характер, коефіцієнт злочинності;
2) особа злочинця – система негативних соціально значимих властивостей, які впливають у сполученні із зовнішніми умовами та обставинами на характер злочинної поведінки. Дані про особистісні властивості осіб, які вчиняють злочини містять інформацію про причини злочинів;
3) причини та умови злочинності (криміногенні детермінанти) – вони являють собою систему негативних економічних, демографічних, психологічних, політичних, організаційно-управлінських явищ і процесів, що породжують і обумовлюють злочинність як свій наслідок. Причини та умови злочинності з урахуванням їх змісту, природи та механізму дії вивчаються на різних рівнях: причини та умови злочинності в цілому; окремих груп злочинів; конкретного злочину;
4) попередження (профілактика) злочинності розуміється як система державних, громадських та індивідуальних заходів, спрямованих на усунення, нейтралізацію чи послаблення причин і умов злочинності, утримання від вчинення злочинів і корекцію поведінки правопорушників. Класифікація профілактичних заходів здійснюється: за спрямованістю, механізмом дії, етапами, масштабом, змістом, суб’єктами та іншими ознаками.
Крім цього, в якості елементів предмета кримінології бажано розглядати проблеми: жертви злочинів; прогнозування і планування протидії злочинності; кримінально-правової статистики; методики дослідження злочинності; негативних соціальних явищ, які тісно корелюють зі злочинністю (фонових явищ) тощо 1.
4. У кримінології виділяють Загальну та Особливу частини.
У Загальній частині розглядаються загальнотеоретичні вчення про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, протидію злочинності, а також вивчається розвиток самої кримінології як науки. Зазначені кримінологічні явища та категорії досліджуються узагальнено, без виділення специфіки окремих видів злочинності.
В Особливій частині визначається кримінологічна характеристика окремих видів злочинності, яка поділяється за видами злочинів, за змістом злочинних діянь, за особливостями контингенту злочинців.
Останнім часом предметом вивчення кримінології стала економіка: аналізується кримінологічна характеристика злочинів, які вчиняються у різних сферах економіки (в кредитно-банківській; зовнішньоекономічній; паливно-енергетичній; агропромисловому комплексі тощо).
Сім’я з кримінологічних позицій вивчається в рамках сімейної кримінології. При цьому досліджується специфіка злочинів, які вчиняються на ґрунті сімейно-побутових відносин, а також об’єктивні та суб’єктивні фактори, які сприяють різним видам злочинів: насильницьким, корисливим; злочинів, що вчиняються жінками, неповнолітніми. Кримінологія розробляє шляхи та методи попередження злочинів за допомогою впливу на сім’ю.
Так звані “фонові” чи негативні соціальні явища (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція, СНІД, безпритульність і бездоглядність тощо) вивчаються кримінологією в тій мірі, в якій ці явища взаємопов’язані з механізмом вчинення злочинів, оскільки чинники, тенденції і профілактика всіх соціальних відхилень як злочинного, так і незлочинного характеру мають багато спільного.
Основне завдання кримінології на цьому етапі переходу суспільства до утвердження демократичних цінностей полягає в науковому поясненні і прогнозуванні кримінологічних явищ з метою більш ефективної профілактики злочинності.