Тема 49. Профілактика корупційних злочинів

1. Загальна профілактика

2. Спеціальна профілактика

3. Організація боротьби з корупційною злочинністю

1. У рамках загальної профілактики необхідно звести до мінімуму використання корупції як засобу становлення, розвитку і зміцнення нових суспільних відносин, соціальної опори ринкових відносин, а також припинити легалізацію та зростання кримінальних капіталів.

2. Спеціальна профілактика корупції передбачає наступні заходи:

- встановлення такого матеріального рівня утримання службовців, який здатний забезпечити їм і їхнім родинам пристойний рівень життя;

- поліпшення контролю за доходами і витратами державних та інших категорій службовців, за кадровою політикою;

- забезпечення безпеки осіб (а також їх родин), які здійснюють боротьбу з корупційною злочинністю;

- запровадження режиму службового використання дорогих державних квартир, будинків, наданих у зв’язку із займаною державною посадою;

- формування усіх виплат із бюджетної системи держави тільки на основі закону і т.д.

3. Організація боротьби з корупційною злочинністю повинна ґрунтуватися на:

- системному аналізі змін корупції та її причин; визначенні стратегії і тактики боротьби з нею з урахуванням реальних соціально-економічних, політичних умов, стану громадської свідомості, правоохоронної системи;

- основі закону, а не підзаконних актів;

- розробці цільових програм боротьби з корупцією в Україні;

- ефективній підготовці кадрів і формуванні в правоохоронних органах спеціалізованих підрозділів;

- використанні допомоги різних інститутів громадянського суспільства, населення, юридичних осіб;

- систематичній оцінці результатів роботи і корегуванню заходів впливу тощо.

Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності

1. Поняття організованої злочинності

2. Ознаки організованої злочинності

3. Характеристика ознак

4. Класифікація організованих злочинних структур

1. Організована злочинність – це системно пов’язана сукупність злочинів, вчинених учасниками стійких, ієрархізованих, планомірно діючих злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємо підтримується і узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території чи у визначеній сфері, що взята її під контроль.

Відповідно до Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” під організованою злочинністю слід розуміти сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань ³⁵.

2. Можна виділити наступні ознаки організованої злочинності:

- стійкість;

- системність;

- масштабність;

- мета;

- способи;

- забезпечення власної безпеки.

3. Ознака стійкості реалізується в таких характеристиках, як наявність постійних завдань і триваючий характер злочинної діяльності; її планування і підготовка; сувора ієрархія учасників і наявність керівного ядра; чітка дисципліна.

Ознака системності пов’язана зі стійкістю і безпосередньо реалізується в таких характеристиках організованої злочинності, як прямий чи опосередкований зв’язок і спеціалізація її структур у масштабі регіону, галузі економіки, виду кримінального бізнесу (взаємодія, ієрархічний зв’язок, погодженний розподіл сфер діяльності, зв’язок конкуренції і протистояння і т.д.). При цьому виділяється багаторівневість системи за схемою: організована злочинна група – злочинне співтовариство – сукупність супідрядних чи взаємодіючих у регіоні, у ряді регіонів, країні в цілому, у ряді країн злочинних співтовариств («асоціації» злочинних структур).

Масштабність – одна з ознак організованої злочинності, яка означає, що мова йде про регіональний, міжрегіональний, у рамках країни в цілому чи транснаціональний характер діяльності.

Мета організованих злочинних структур зосереджена на отриманні доходів злочинним шляхом, на збагаченні у великих і особливо великих розмірах.

Способи вчинення злочинів учасниками організованих злочинних структур відрізняються професіоналізмом. Для злочинів характерна висока технічна підготовка; планування і розподіл ролей; створення сприятливих умов; організація співробітництва осіб і груп, що реалізують різні, але взаємозалежні функції; рішучість і жорстокість дій. Особливістю організованих злочинних структур є наявність спеціалізованої функції забезпечення безпеки учасників від соціального та правового контролю. Відзначаються: особлива увага до конспірації; виділення в цих структурах учасників з контррозвідувальними й охоронними функціями; розробка сценаріїв поведінки рядових учасників, які беруть на себе відповідальність за збереження і носіння зброї, її застосування і т.п., для того щоб уберегти керівників злочинних груп (співтовариств); розробка сценаріїв поведінки керівників (активних учасників) на випадок затримання чи виклику до правоохоронних органів.

За рівнем організації злочинні структури класифікуються на:

- організовані злочинні групи – формування з трьох і більше осіб, які об’єднались для вчинення одного або декількох злочинів.

- злочинна організація – стійке ієрархічне об’єднання осіб, які спрямовані на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;

- мафія – злочинне об’єднання з так званою сітьовою структурою, яка має декілька рівнів управління.

4. За масштабом діяльності організовані злочинні структури поділяються на:

- регіональні;

- міжрегіональні;

- національні (в межах країни);

- транснаціональні (міжнародні).

За напрямками діяльності організовані злочинні структури можна розділити на ті, що функціонують у сфері:

- кримінального бізнесу – незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, зброї, предметів історії і мистецтва; контрабанда стратегічних матеріалів і шкідливих відходів; торгівля живими (людськими) органами і тканинами; викрадення автомобілів; організація азартних ігор, проституції і т.д.;

- тіньової економіки – контроль і вилучення частини прибутку, розподіл сфер впливу, безпосереднє створення тіньових підприємств і т.д.;

- легальної економіки – відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом; інвестування їх у високоприбуткові підприємства і т.д.

Негативні фактори, які детермінують організовану злочинність:

- криза політичних, соціально-економічних та культурних основ організації життя суспільства;

- недостатня активність органів державної влади, обумовлена дефектами політичного устрою, корумпованістю, слабкістю політичних лідерів, їх нездатністю ефективно діяти в складних умовах;

- незабезпеченість (матеріальна, організаційна, культурна) раціонального функціонування демократичних інститутів суспільного устрою;

- міждержавні протиріччя, які перешкоджають концентрації зусиль суспільства в боротьбі зі злочинністю;

- кримінальне самовідтворення (здатність злочинності до самоорганізації і самодетермінації злочинної діяльності);

- неефективність заходів боротьби з кримінальними проявами.