- •Житлово-комунальне господарство міст
- •Розділ 1. Житлово-комунальне господарство як система життєзабезпечення міст
- •Сучасний стан та особливості галузі
- •Склад і основні напрямки діяльності галузі
- •Комплекс систем та підсистем міського господарства
- •1.3. Вплив ресурсних обмежень на умови розвитку міст і міського господарства
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2. Житлово-комунальне господарство як об’єкт удосконалення міського середовища
- •2.1. Заходи з інженерного захисту міських територій
- •2.2. Озеленення та благоустрій території
- •Номенклатура структурних елементів території комплексної зеленої зони міста
- •Площа озеленення міських територій загального користування
- •2.3. Санітарне очищення міст
- •Нормативи стосовно знешкодження побутових відходів
- •2.4. Санітарна охорона від забруднення довкілля
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3. Державне регулювання у сфері житлово-комунального господарства
- •3.1. Заходи з реконструкції житлової забудови
- •Класифікація будинків за капітальністю
- •3.2. Управління житлово-комунальним господарством
- •3.3. Реформування житлово-комунального господарства
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4. Міські інженерні мережі
- •4.1. Водопостачання
- •4.2. Каналізація
- •4.3. Теплопостачання
- •4.4. Газопостачання
- •4.5. Міські електричні мережі
- •4.6. Принципи розміщення підземних мереж
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Зовнішнє освітлення міст
- •5.1. Класифікація видів зовнішнього освітлення міст
- •Норми середньої яскравості капітальних дорожніх покриттів
- •Величини середньої горизонтальної освітленості об’єктів, що підлягають освітленню
- •5.2. Характеристика електричних джерел світла
- •5.3. Обладнання для вуличного освітлення
- •Основні параметри сучасних розрядних ламп широкого застосування
- •5.4. Вибір типів світильників
- •5.5. Режим роботи зовнішнього освітлення і безпека руху
- •5.6. Генеральний план зовнішнього освітлення міста
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6. Господарська діяльність комунальних підприємств міста
- •Комунальна власність як основа забезпечення соціально-економічного розвитку міста
- •Особливості функціонування підприємств комунальної власності
- •Ресурсний потенціал підприємств жкг
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7. Фінансове планування на підприємствах жкг
- •7.1. Методи ціноутворення та розрахунку тарифів
- •На житлово-комунальні послуги
- •7.2. Склад доходів та витрат на підприємствах жкг
- •7.3. Управління фінансовими результатами в підгалузях жкг
- •Систематизація видів прибутку підприємства за основними класифікаційними ознаками
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури Закони та постанови уряду України
- •Норми і стандарти України
- •Довідкові та навчально-методичні матеріали
- •Додатки (приклади практичних занять)
- •Визначення обсягів будівництва об’єктів жкг міста з чисельністю населення (n) на розрахунковий період – 350 тис. Жителів
- •Приклад розрахунку кількості прибирань проїжджої частини
- •Приклад поетапного складання балансу доходів і витрат (фінансового плану) підприємства
- •Вихідні дані для складання річного фінансового плану
- •Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції
- •Розрахунок суми амортизаційних відрахувань
- •Розрахунок обсягу реалізації продукції та прибутку від реалізації товарної продукції на наступний рік
- •Розрахунок прибутку від звичайної діяльності та чистого прибутку на наступний рік
- •Розрахунок потреби підприємства у власних оборотних коштах, тис. Грн
- •Розрахунок джерел фінансування капіталовкладень на виробниче будівництво
- •Розподіл чистого прибутку підприємства
- •Розрахунок податку на додану вартість до бюджету
- •Перевірочна таблиця до балансу доходів та витрат, тис. Грн
- •Баланс доходів та витрат (фінансовий план) підприємства
- •Житлово-комунальне господарство міст
5.2. Характеристика електричних джерел світла
Показники ламп. Розрізняють світлотехнічні, електротехнічні та експлуатаційні показники ламп.
Світлотехнічні показники поділяються на кількісні і якісні. До перших належать:
світловий потік – потужність світлового випромінювання, яку оцінюють на підставі створеного ним зорового відчуття, дорівнює кількості світла або світлової енергії, що його випромінює джерело світла за одиницю часу у видимому діапазоні спектра. Позначають літерою F (Ф), вимірюють у люменах (лм). Один люмен відповідає світловому потоку від джерела зеленого світла з хвилею завдовжки 555 нм, потужністю 1/683 Вт.
Світловіддача – це ефективність джерела світла. Дорівнює відношенню світлового потоку, що випромінює джерело світла, до споживаної ним потужності. Позначають літерою η, вимірюють у люменах на ват (лм/Вт).
Максимальна теоретично можлива світловіддача становить 683 лм/Вт. Вона досяжна для джерела зеленого світла з хвилею завдовжки 555 нм за умови, що вся споживана енергія перетворюється у світло. Джерела, у спектрі яких є світло з іншою довжиною хвиль, менш ефективні. Світловіддача найкращих сучасних ламп становить приблизно 200 лм/Вт.
Сила світла, або інтенсивність, – це кутова просторова щільність світлового потоку. Дорівнює відношенню світлового потоку з джерела світла, обмеженого тілесним кутом до нього. Позначають літерою І, вимірюють у канделах (кд).
Сила світла може бути і однаковою, і різною в різних напрямках від його джерела.
Освітленість – це поверхнева щільність світлового потоку. Дорівнює відношенню світлового потоку, що падає на поверхню, до площі цієї поверхні. Позначають літерою Е, вимірюють у люксах (лк).
Величина освітленості зворотно пропорційна до квадрата відстані від джерела світла до освітленої поверхні і прямо пропорційна до косинуса кута падіння променів у певній точці поверхні.
Середня освітленість вулиці вночі за місяця вповні становить 0,1–0,5 лк, за доброго штучного освітлення – 10–40 лк, вдень при захмареному небі – 3000–10000 лк, за прямого сонячного світла – 60000–150000 лк.
Світність – це поверхнева щільність світлового потоку, який випромінює поверхня, дорівнює відношенню потоку до площі його випромінювання. Позначають літерою М або R, вимірюють у люменах з метра квадратного (лм/м2).
Яскравість – це поверхнева щільність сили світла в певному напрямку. Дорівнює відношенню сили світла до площі проекції поверхні, що світиться, на площину, перпендикулярну до цього напрямку. Позначають літерою L, вимірюють у канделах з метра квадратного (кд/м2).
Експозиція – це кількість освітлення. Дорівнює добутку світлового потоку на тривалість його дії. Позначають літерою Q, вимірюють у люмен-секундах (лм·с).
До якісних світлотехнічних показників належать:
спектральний склад світла – сукупність монохроматичних (з певною часткою або довжиною хвилі) світлових потоків, що їх випромінює джерело світла. Залежить від природи джерела світла та режиму випромінювання.
Температура кольору – параметр, що характеризує загальне суб’єктивне відчуття в процесі споглядання джерела світла. Дорівнює температурі абсолютно чорного тіла, за якої спектральний склад його випромінювання збігається зі спектральним складом випромінювання від спостережуваного джерела. Позначають абревіатурою ССТ, вимірюють у градусах Кельвіна (оК).
ССТ надтеплого білого світла становить 2700 оК, для теплого білого – 3000 оК, нейтрального білого – 4000 оК, холодного білого – понад 5000 оК.
Показник відтворення кольорів – параметр, що характеризує вплив спектрального складу джерела світла на зорове сприйняття кольорових об’єктів порівняно з їхнім сприйняттям у разі освітлення стандартним джерелом світла. Позначають абревіатурою CRI або Ra, вимірюють у відсотках (%).
За Ra, що дорівнює 91–100%, досягається найкраще відтворення кольорів, за Ra 81–91% – добре, Ra 51–80% – середнє, за Ra, меншого від 50%, освітлення вважають недостатнім.
Рівномірність освітлення поверхні чи об’єму – параметр, що характеризує розподіл світлового потоку в межах робочої поверхні або об’єму. Дорівнює відношенню мінімальної освітленості до подвоєного середнього значення освітленості.
До електротехнічних показників належать розрахована напруга лампи (вказують на колбі або цоколі), номінальна напруга лампи (відповідає номінальній напрузі мережі, для роботи в якій призначена лампа) і номінальна потужність лампи.
До експлуатаційних показників ламп належать повний термін роботи (проміжок часу від початку експлуатації лампи до моменту виходу її з ладу), середній термін роботи (середнє значення повних термінів роботи для партії ламп), гарантований термін роботи (мінімальний гарантований виробником повний термін роботи лампи) та корисний термін роботи (проміжок часу від початку експлуатації лампи до моменту, коли внаслідок спрацьовування світловіддача лампи знижується настільки, що подальше її використання стає нерентабельним).
Показники світильників:
коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника – це відношення світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи. За вуличного освітлення корисним є лише спрямоване донизу світло, тобто нижче за горизонтальну площину. Коефіцієнт DLOR, який характеризує його, дорівнює відношенню спрямованого донизу світлового потоку до всього світлового потоку, що його випромінює лампа. Наприклад, DLOR 0,67 означає, що лампа 67% світла спрямовує донизу. Підвищення DLOR досягається за допомогою відбивачів, що контролюють напрямок світла.
Показник осліплення характеризує погіршення здатності бачити (розрізняти) об’єкти внаслідок їхньої підвищеної яскравості чи контрастності. Позначають абревіатурою ТІ, вимірюють у відсотках (%). Цей показник має становити від 10 до 20% залежно від категорії вулиць.
Крива сили світла – це крива залежності сили світла від кутів повороту джерела випромінювання в горизонтальній і вертикальній площинах. Її отримують за допомогою пучків послідовних перерізів фотометричного тіла повздовжньою і поперечною (відносно його осі) площинами.
Ступінь захисту (ІР). Щоб забезпечити збереження початкових параметрів світла під час експлуатації, вуличний світильник повинен бути надійно захищений від потрапляння в нього вологи і пилу. Ступінь захисту світильника від атмосферного впливу, згідно з міжнародною системою класифікації «ІР», визначається двома цифрами: перша з них характеризує захист від проникнення твердих часточок, а друга – води. Чим більша цифра, тим кращий захист. Для світильників вуличного освітлення зазвичай потрібен рівень захисту ІР56, що означає частковий захист від потрапляння пилу та захист від струменів води під тиском та під довільним кутом.