- •Міністерство фінансів україни
- •Загальна редакція:
- •Керівник авторського колективу:
- •Заступник керівника авторського колективу:
- •Авторський колектив:
- •Наукові рецензенти:
- •Податковий кодекс україни
- •Розділ ііі. Податок на прибуток підприємств
- •Розділ іv. Податок на доходи фізичних осіб
- •Розділ V. Податок на додану вартість
- •Розділ ііі
- •134.1. У цьому розділі об’єктом оподаткування є:
- •134.1.2. Дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
- •135.5. Інші доходи включають:
- •135.5.6. Суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;
- •Методичні аспекти облікового відображення інших доходів та рахунків, на яких враховують доходи в бухгалтерському обліку
- •136.1. Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:
- •136.1.1. Сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- •Порівняння методики відображення доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
- •Перелік нових доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
- •137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
- •Порядок визнання доходів в цілях визначення об’кта оподаткування з податку на прибуток
- •Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
- •138.1. Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:
- •138.1.1. Витрати операційної діяльності включають:
- •138.3. У цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.
- •138.10. До складу інших витрат включаються:
- •138.10.1. Загальновиробничі витрати:
- •138.10.2. Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
- •138.10.3. Витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:
- •138.10.4. Інші операційні витрати, що включають, зокрема:
- •138.10.6. Інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:
- •Склад та порядок формування інших витрат, крім прямих, відповідно до норм пку та стандартів п(с)бо 16 «Витрати»
- •Порівняння загальновиробничих витрат відповідно до норм пку та стандартів п(с)бо 16 «Витрати»
- •Склад інших витрат платника податку та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку
- •139.1. Не включаються до складу витрат:
- •139.1.1. Витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:
- •139.1.7. Витрати на утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
- •139.1.8. Дивіденди;
- •139.1.10. Вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;
- •Відображення в обліку витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку
- •140.1. При визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення:
- •2) Юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу;
- •3) Особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
- •140.1.5. Витрати платника податку на проведення реклами;
- •140.4. Платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
- •140.5. Установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
- •Облік визнання витрат подвійного призначення з метою визначення об’єкта оподаткування
- •Методичні аспекти облікового відображення витрат за борговими зобов’язаннями
- •Облік витрат за борговими зобов’язаннями
- •Облік витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовим договорам
- •143.1. До складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.
- •Облік витрат сум внесків на соціальні заходи
- •144.1. Амортизації підлягають:
- •144.2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
- •144.3. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
- •Методичні аспекти розрахунку амортизації та її обліку
- •Облік амортизаційних витрат в цілях оподаткування
- •145.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.
- •145.1.1. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків:
- •Облік груп основних засобів та інших необоротних активів
- •Порівняння складових первісної вартості згідно з нормами п(с)бо 7 «Основні засоби» та статті 146 пку
- •Різниця в обліку показників первісної вартості залежно від каналу надходження об’єкта
- •Порядок збільшення первісної вартості об’єктів основних засобів на суму витрат з їх ремонту та поліпшень
- •148.2. До витрат, що включаються до окремого об’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, відносяться:
- •148.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості в такому розмірі (в розрахунку на рік):
- •Декларація з податку на прибуток підприємства (схематично, умовно)
- •Сума об’єкта оподаткування
- •151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
- •151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.
- •151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
- •Загальна характеристика основних та додаткових ставок податку на прибуток підприємств в Податковому кодексі України
- •152.3. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.
- •152.4. Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку – юридичної особи.
- •152.5. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
- •Перелік та загальна характеристика податкових пільг та звільнень від оподаткування податком на прибуток підприємств
- •153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.
- •153.2. Оподаткування операцій із пов’язаними особами.
- •153.3. Оподаткування дивідендів.
- •153.3.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
- •153.3.6. Юридичні особи резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).
- •153.4. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.
- •153.4.1. З урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з:
- •153.4.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з:
- •153.5. Оподаткування операцій з відступлення права вимоги.
- •153.6. При відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку:
- •153.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку:
- •153.8. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
- •153.10. Доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
- •153.11. Податок, передбачений цим розділом, не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов’язаними з випуском та проведенням державних грошових лотерей.
- •153.11. Згідно з цим пунктом податок на прибуток не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов’язаними з випуском та проведенням державних грошових лотерей.
- •153.12. Оподаткування прибутку, отриманого платником податку в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом хvііі цього Кодексу.
- •153.14. Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
- •153.15. Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб.
- •1) Утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
- •1. Основні умови:
- •2. Додаткові умови. Право на отримання пільги (у разі дотримання основних вимог) має підприємство, яке відповідає одному з критеріїв:
- •156.1. Об’єктом оподаткування від діяльності страховика є прибуток від провадження його діяльності.
- •Iнвестицiйного доходу, отриманого страховиком вiд розмiщення коштiв резервiв страхування життя;
- •Iнших доходів, отриманих страховиком.
- •156.1.2. До витрат страховика, крiм витрат, передбачених статтями 138, 139 цього Кодексу, належать також витрати, нараховані при здiйсненнi страхової дiяльностi, передбаченi цим пунктом.
- •Iншi витрати, пов’язанi зi страховою дiяльнiстю.
- •156.2. Особливості визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя.
- •156.2.1. Об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:
- •157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "б" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "в" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "г" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "ґ" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "д" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.16. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.
- •Класифікація неприбуткових організацій92
- •158.3. Норми пунктів 158.1 та 158.2 цієї статті діють протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.
- •159.1. Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості.
- •159.1.1. Зменшення доходів і витрат у платника податку – продавця
- •159.1.2. Збільшення доходів і витрат та нарахування пені у продавця
- •Зміни в податкових розрахунках
- •159.1.2. Зменшення витрат у платника податку – покупця
- •159.1.5. Збільшення витрат у платника податку – покупця
- •159.1.4. Умови, коли зміни доходів і витрат у продавця (кредитора) і витрат у покупця (дебітора) не відбуваються
- •159.1.3. Обов’язок платника податку – продавця (кредитора) або покупця (дебітора) про повідомлення зменшення доходів та витрат згідно з підпунктами 159.1.1. Та/або 159.1.2
- •159.1.6. Відображення безнадійної заборгованості у податковому обліку продавця (кредитора) та покупця (дебітора)
- •159.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами.
- •159.2.2. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати:
- •159.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом.
- •159.3. Порядок відшкодування небанківськими фінансовими установами сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.
- •159.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою, погашається в порядку, передбаченому нормами відповідних законів.
- •159.4. Порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.
- •159.5. Додаткові положення.
- •160.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
- •160.5. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
- •Розділ іv. Податок на доходи фізичних осіб
- •Стаття 163. Об’єкт оподаткування
- •164.2.14. Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
- •164.2.17. Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді:
- •164.2.18. Інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього розділу.
- •165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- •165.1.2. Сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;
- •165.1.3. Сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;
- •165.1.4. Сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пункту 170.7 статті170 цього розділу:
- •165.1.5. Сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- •165.1.22. Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
- •166.1. Право платника податку на податкову знижку.
- •166.3.6. Суму витрат платника податку на:
- •167.2. Ставка податку становить п’ять відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:
- •167.5. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу.
- •Cтаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
- •168.4.5. Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
- •Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
- •169.1.4. У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, − для такого платника податку, який є:
- •169.2. Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги.
- •169.2.1. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
- •169.2.2. Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі − заява про застосування пільги).
- •169.2.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- •169.3. Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії
- •170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
- •170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
- •170.1.4. Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 − 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
- •170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку-орендодавець.
- •170.2. Оподаткування інвестиційного прибутку
- •170.2.3. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
- •170.2.7. Для цілей цього пункту:
- •170.2.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
- •170.7.4. Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами − юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
- •170.8.2. Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті167 цього розділу, з:
- •170.8.3. Не оподатковуються під час їх нарахування (виплати) податковим агентом:
- •170.9. Оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутої у встановлений строк
- •170.10. Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами.
- •170.11. Оподаткування іноземних доходів.
- •170.11.3. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
- •171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
- •173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього розділу.
- •173.4. Під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:
- •173.7. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
- •173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх спадкування та дарування.
- •2) Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
- •Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
- •174.1. Об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
- •174.2. Об’єкти спадщини оподатковуються:
- •174.2.1. За нульовою ставкою:
- •Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
- •175.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом обчислюється за такою формулою:
- •176.1. Платники податку зобов’язані:
- •176.2. Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані:
- •Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
- •179.1. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу або інших законів України.
- •179.2. Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:
- •179.4. Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:
- •Розділ V податок на додану вартість
- •Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
- •Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
- •Стаття 186. Місце постачання товарів та послуг
- •Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань
- •– Встановлено дату визначення податкових зобов’язань у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків;
- •Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг
- •Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
- •Стаття 190. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України
- •Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України
- •191.2. База оподаткування у разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.
- •Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту)
- •Стаття 193. Розміри ставок податку
- •193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.
- •Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою
- •196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:
- •Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
- •197.1.28. Ця пільга була відсутня у попередньому законодавстві.
- •Стаття 198. Податковий кредит
- •Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту
- •Стаття 201. Податкова накладна
- •Стаття 202. Звітні (податкові) періоди
- •Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
- •Стаття 205. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції
- •Стаття 206. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України
- •Стаття 207. Порядок оподаткування туристичних послуг
- •Стаття 208. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України
- •Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства
- •Стаття 210. Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату
- •Науково-практичний коментар до податкового кодексу україни у трьох томах
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
153.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку:
передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов’язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень;
передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, – прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об’єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.
При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.
У разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об’єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.
У разі якщо вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;
передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу;
передача житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за правилами цього підпункту;
перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов’язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов’язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна).
Відображення в обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені в розділі XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
153.7. До операцій лізингу (оренди) належать ті господарські операції фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачають надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. До операцій лізингу (оренди) не належать операції з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді: (а) оперативного лізингу (оренди); (б) фінансового лізингу (оренди); (в) зворотного лізингу (оренди); (г) оренди житла з викупом; (д) оренди земельних ділянок та (е) оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Оперативним лізингом (орендою) є господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного засобу, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Фінансовим лізингом (орендою) є господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю (а) майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також (б) усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу. При цьому основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)44. До основних засобів не відноситься: вартість землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів.
Договір фінансового лізингу (оренди) має містити хоча б одну з таких умов:
об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більше ніж 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
майно, яке передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Строком фінансового лізингу вважається передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпорядження таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.
Сторони договору лізингу (оренди) мають право під час укладення договору (правочину) визначити операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору, навіть якщо вона відповідає переліченим вище умовам фінансового лізингу (оренди).
Зворотним лізингом (орендою) є господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.
Оренда житла з викупом є господарською операцією юридичної особи, що передбачає, відповідно до договору оренди житла з викупом, передання другій стороні – фізичній особі (особі-орендарю) майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, та/або житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів та відсутності інших обтяжень та обмежень на таке житло, житло переходить у власність орендаря. Оренда житла з викупом може передбачати відступлення права вимоги на платежі за договором оренди житла з викупом.
Оренда житлових приміщень є операцією, що передбачає надання житлового будинку, квартири та їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.
Облік вартості майна, що є об’єктом лізингу, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи45. Амортизація об’єкта лізингу нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації. Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом лізингу визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.
При передачі майна в оперативний лізинг (оренду) в орендодавця та орендаря податкові зобов’язання не змінюються. Разом із тим, орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму лізингового платежу за наслідками податкового періоду, у якому нараховується такий платіж.
За правилами оперативного лізингу (оренди) здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та житлового фонду.
Момент передачі майна у фінансовий лізинг (оренду) прирівнюється до продажу цього майна, наслідком чого є відповідне нарахування учасниками такої господарської операції податкового зобов’язання та податкового кредиту по податку на додану вартість.
При передачі майна у фінансовий лізинг:
(а) орендодавець збільшує доходи, а в разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних засобів орендодавця – прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об’єкта основних засобів;
(б) орендар включає вартість об’єкта фінансового лізингу до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача. При цьому у вартість об’єкта фінансового лізингу не враховуються проценти (нараховані або ті, що будуть нараховані, відповідно до договору).
При нарахуванні лізингового платежу за договором фінансового лізингу (оренди) орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування. При цьому не враховується та частина лізингового платежу, що являє собою компенсацію вартості об’єкта фінансового лізингу.
Якщо орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, то таке передання вважається зворотним продажем. У цьому випадку в орендаря та орендодавця відповідно виникають податкове зобов’язання та податковий кредит по податку на додану вартість, що обчислюються на основі ціни, яка дорівнює сумі лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, що не сплачені за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.
Якщо вартість об’єкта фінансового лізингу визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни такого об’єкта.
Якщо у фінансовий лізинг (оренду) передається житловий фонд, то оподаткування здійснюється за описаними вище правилами щодо операцій фінансового лізингу.
У разі, якщо за договором фінансового лізингу має місце перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов’язків орендодавця, то податкові зобов’язання орендодавця, орендаря та нового власника майна, що були сформовані до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна), не змінюються.
За договорами лізингу (оренди) житла з викупом, що укладені після набрання чинності цим Кодексом, але не пізніше 31 грудня 2020 року, облік податку на прибуток здійснюється в такому порядку:
1. Відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу підприємство-орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди).
2. Підприємство-орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об’єкта оренди, яка так відноситься до загальної собівартості цього об’єкта, як сума нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного платежу (у частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (у частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди.
Передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця.
Передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково, за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), не змінює податкових зобов’язань підприємства-орендодавця.
Новелою, яка знайшла своє відображення в цьому пункті, є також те, що операції фінансового лізингу житла будуть відтепер здійснюватися за правилами, які визначають порядок оподаткування саме операцій фінансового лізингу. Слід зазначити, що раніше до них застосовувались положення, що регулюють оперативний лізинг.
Щодо визначення податкових наслідків зміни лізингодавця, то чинний Податковий кодекс вперше врегулював їх та визначив, що вони не змінюють податкових зобов’язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна).