- •Міністерство фінансів україни
- •Загальна редакція:
- •Керівник авторського колективу:
- •Заступник керівника авторського колективу:
- •Авторський колектив:
- •Наукові рецензенти:
- •Податковий кодекс україни
- •Розділ ііі. Податок на прибуток підприємств
- •Розділ іv. Податок на доходи фізичних осіб
- •Розділ V. Податок на додану вартість
- •Розділ ііі
- •134.1. У цьому розділі об’єктом оподаткування є:
- •134.1.2. Дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
- •135.5. Інші доходи включають:
- •135.5.6. Суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;
- •Методичні аспекти облікового відображення інших доходів та рахунків, на яких враховують доходи в бухгалтерському обліку
- •136.1. Для визначення об’єкта оподаткування не враховуються доходи:
- •136.1.1. Сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- •Порівняння методики відображення доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
- •Перелік нових доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
- •137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
- •Порядок визнання доходів в цілях визначення об’кта оподаткування з податку на прибуток
- •Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
- •138.1. Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:
- •138.1.1. Витрати операційної діяльності включають:
- •138.3. У цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.
- •138.10. До складу інших витрат включаються:
- •138.10.1. Загальновиробничі витрати:
- •138.10.2. Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
- •138.10.3. Витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:
- •138.10.4. Інші операційні витрати, що включають, зокрема:
- •138.10.6. Інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема:
- •Склад та порядок формування інших витрат, крім прямих, відповідно до норм пку та стандартів п(с)бо 16 «Витрати»
- •Порівняння загальновиробничих витрат відповідно до норм пку та стандартів п(с)бо 16 «Витрати»
- •Склад інших витрат платника податку та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку
- •139.1. Не включаються до складу витрат:
- •139.1.1. Витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:
- •139.1.7. Витрати на утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
- •139.1.8. Дивіденди;
- •139.1.10. Вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов’язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;
- •Відображення в обліку витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку
- •140.1. При визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення:
- •2) Юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу;
- •3) Особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
- •140.1.5. Витрати платника податку на проведення реклами;
- •140.4. Платник податку проводить оцінку вибуття запасів за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
- •140.5. Установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
- •Облік визнання витрат подвійного призначення з метою визначення об’єкта оподаткування
- •Методичні аспекти облікового відображення витрат за борговими зобов’язаннями
- •Облік витрат за борговими зобов’язаннями
- •Облік витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовим договорам
- •143.1. До складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.
- •Облік витрат сум внесків на соціальні заходи
- •144.1. Амортизації підлягають:
- •144.2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
- •144.3. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
- •Методичні аспекти розрахунку амортизації та її обліку
- •Облік амортизаційних витрат в цілях оподаткування
- •145.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.
- •145.1.1. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків:
- •Облік груп основних засобів та інших необоротних активів
- •Порівняння складових первісної вартості згідно з нормами п(с)бо 7 «Основні засоби» та статті 146 пку
- •Різниця в обліку показників первісної вартості залежно від каналу надходження об’єкта
- •Порядок збільшення первісної вартості об’єктів основних засобів на суму витрат з їх ремонту та поліпшень
- •148.2. До витрат, що включаються до окремого об’єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, відносяться:
- •148.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості в такому розмірі (в розрахунку на рік):
- •Декларація з податку на прибуток підприємства (схематично, умовно)
- •Сума об’єкта оподаткування
- •151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.
- •151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.
- •151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
- •Загальна характеристика основних та додаткових ставок податку на прибуток підприємств в Податковому кодексі України
- •152.3. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.
- •152.4. Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку – юридичної особи.
- •152.5. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
- •Перелік та загальна характеристика податкових пільг та звільнень від оподаткування податком на прибуток підприємств
- •153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.
- •153.2. Оподаткування операцій із пов’язаними особами.
- •153.3. Оподаткування дивідендів.
- •153.3.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
- •153.3.6. Юридичні особи резиденти, які отримують дивіденди, не включають їх суму до складу доходу (крім постійних представництв нерезидентів).
- •153.4. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.
- •153.4.1. З урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з:
- •153.4.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з:
- •153.5. Оподаткування операцій з відступлення права вимоги.
- •153.6. При відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку:
- •153.7. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється в такому порядку:
- •153.8. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
- •153.10. Доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
- •153.11. Податок, передбачений цим розділом, не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов’язаними з випуском та проведенням державних грошових лотерей.
- •153.11. Згідно з цим пунктом податок на прибуток не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов’язаними з випуском та проведенням державних грошових лотерей.
- •153.12. Оподаткування прибутку, отриманого платником податку в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом хvііі цього Кодексу.
- •153.14. Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
- •153.15. Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб.
- •1) Утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
- •1. Основні умови:
- •2. Додаткові умови. Право на отримання пільги (у разі дотримання основних вимог) має підприємство, яке відповідає одному з критеріїв:
- •156.1. Об’єктом оподаткування від діяльності страховика є прибуток від провадження його діяльності.
- •Iнвестицiйного доходу, отриманого страховиком вiд розмiщення коштiв резервiв страхування життя;
- •Iнших доходів, отриманих страховиком.
- •156.1.2. До витрат страховика, крiм витрат, передбачених статтями 138, 139 цього Кодексу, належать також витрати, нараховані при здiйсненнi страхової дiяльностi, передбаченi цим пунктом.
- •Iншi витрати, пов’язанi зi страховою дiяльнiстю.
- •156.2. Особливості визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя.
- •156.2.1. Об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:
- •157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "б" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "в" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "г" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "ґ" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "д" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:
- •157.16. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.
- •Класифікація неприбуткових організацій92
- •158.3. Норми пунктів 158.1 та 158.2 цієї статті діють протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.
- •159.1. Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості.
- •159.1.1. Зменшення доходів і витрат у платника податку – продавця
- •159.1.2. Збільшення доходів і витрат та нарахування пені у продавця
- •Зміни в податкових розрахунках
- •159.1.2. Зменшення витрат у платника податку – покупця
- •159.1.5. Збільшення витрат у платника податку – покупця
- •159.1.4. Умови, коли зміни доходів і витрат у продавця (кредитора) і витрат у покупця (дебітора) не відбуваються
- •159.1.3. Обов’язок платника податку – продавця (кредитора) або покупця (дебітора) про повідомлення зменшення доходів та витрат згідно з підпунктами 159.1.1. Та/або 159.1.2
- •159.1.6. Відображення безнадійної заборгованості у податковому обліку продавця (кредитора) та покупця (дебітора)
- •159.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами.
- •159.2.2. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати:
- •159.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом.
- •159.3. Порядок відшкодування небанківськими фінансовими установами сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.
- •159.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою, погашається в порядку, передбаченому нормами відповідних законів.
- •159.4. Порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.
- •159.5. Додаткові положення.
- •160.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
- •160.5. Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
- •Розділ іv. Податок на доходи фізичних осіб
- •Стаття 163. Об’єкт оподаткування
- •164.2.14. Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
- •164.2.17. Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді:
- •164.2.18. Інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього розділу.
- •165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- •165.1.2. Сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;
- •165.1.3. Сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;
- •165.1.4. Сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пункту 170.7 статті170 цього розділу:
- •165.1.5. Сума внесків на обов’язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- •165.1.22. Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
- •166.1. Право платника податку на податкову знижку.
- •166.3.6. Суму витрат платника податку на:
- •167.2. Ставка податку становить п’ять відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:
- •167.5. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу.
- •Cтаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
- •168.4.5. Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
- •Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
- •169.1.4. У розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, − для такого платника податку, який є:
- •169.2. Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги.
- •169.2.1. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
- •169.2.2. Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі − заява про застосування пільги).
- •169.2.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- •169.3. Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії
- •170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
- •170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
- •170.1.4. Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 − 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
- •170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку-орендодавець.
- •170.2. Оподаткування інвестиційного прибутку
- •170.2.3. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
- •170.2.7. Для цілей цього пункту:
- •170.2.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
- •170.7.4. Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами − юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
- •170.8.2. Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті167 цього розділу, з:
- •170.8.3. Не оподатковуються під час їх нарахування (виплати) податковим агентом:
- •170.9. Оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутої у встановлений строк
- •170.10. Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами.
- •170.11. Оподаткування іноземних доходів.
- •170.11.3. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
- •171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
- •173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього розділу.
- •173.4. Під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:
- •173.7. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
- •173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх спадкування та дарування.
- •2) Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
- •Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
- •174.1. Об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
- •174.2. Об’єкти спадщини оподатковуються:
- •174.2.1. За нульовою ставкою:
- •Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
- •175.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом обчислюється за такою формулою:
- •176.1. Платники податку зобов’язані:
- •176.2. Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані:
- •Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
- •179.1. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу або інших законів України.
- •179.2. Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:
- •179.4. Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:
- •Розділ V податок на додану вартість
- •Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
- •Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку
- •Стаття 186. Місце постачання товарів та послуг
- •Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов’язань
- •– Встановлено дату визначення податкових зобов’язань у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків;
- •Стаття 188. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг
- •Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
- •Стаття 190. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України
- •Стаття 191. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України
- •191.2. База оподаткування у разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої як оплата за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.
- •Стаття 192. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту)
- •Стаття 193. Розміри ставок податку
- •193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.
- •Стаття 194. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою
- •196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:
- •Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
- •197.1.28. Ця пільга була відсутня у попередньому законодавстві.
- •Стаття 198. Податковий кредит
- •Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту
- •Стаття 201. Податкова накладна
- •Стаття 202. Звітні (податкові) періоди
- •Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
- •Стаття 205. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції
- •Стаття 206. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України
- •Стаття 207. Порядок оподаткування туристичних послуг
- •Стаття 208. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України
- •Стаття 209. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства
- •Стаття 210. Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату
- •Науково-практичний коментар до податкового кодексу україни у трьох томах
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту
199.1. У разі коли придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
199.2. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
199.3. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку, проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
199.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.
199.5. Частка використання застосовується для проведення коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
199.6. Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується у разі:
– проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 цього розділу;
– постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника у наслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій;
Необхідність у пропорційному віднесенні сум податку на зменшення податкового зобов’язання виникає тоді, коли придбані платником податку товари і послуги використовуються в операціях, за якими ПДВ підлягає віднесенню до податкового кредиту, а також в операціях, за якими ПДВ не може відноситися до податкового кредиту.
Уперше у податковому законодавстві з’явилася окрема стаття, що детально регламентує умови пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту. У Законі України «Про податок на додану вартість» цьому питанню був присвячений підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, який регулював правовідносини на дуже загальному рівні. Набутий досвід і напрацювання ДПА дозволили прописати детальний механізм пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, включаючи розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Норми статті 199 враховують суперечності між платниками податку та органами ДПС, що виникали під час застосування відповідної норми попереднього законодавства.
199.1.Цим підпунктом встановлено, що до податкового кредиту відноситься лише частка сплаченого (нарахованого) ПДВ, що дорівнює частці використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Такий підхід відповідає принципам отримання права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
199.2.У разі якщо платник податку здійснює протягом податкового (звітного) періоду оподатковувані та неоподатковувані господарські операції, частка використання сплаченого (нарахованого) ПДВ між такими операціями визначається як відношення обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій протягом попереднього календарного року. Отримана в результаті такого розрахунку величина застосовується протягом поточного календарного року.
199.3. У разі якщо неоподатковувані господарські операції почали здійснюватися лише у звітному періоді поточного року, розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями проводиться на основі фактичних даних першого звітного (податкового) періоду. Такий самий порядок встановлено для новостворених платників ПДВ. Розрахунок подається до органу ДПС разом із податковою декларацією звітного (податкового) періоду.
199.4.Пунктом встановлено, що для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за підсумками календарного року необхідно провести перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних господарських операцій.
199.5.Коригування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту, проводиться із застосуванням частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях та відображається у податковій декларації за останній податковий період року.
199.6. Загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту не застосовується та податковий кредит не зменшується у разі проведення операцій з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб, оскільки зазначені операції не є об’єктом оподаткування.
Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків
200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
200.3. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а у разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
200.4. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.
б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
200.5. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
200.6. Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
200.8. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.
200.10. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну (невиїзну) перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
200.11. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
200.12. Орган державної податкової служби зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
200.13. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
200.14. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
200.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов’язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного судового рішення у разі наявності процедури судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
200.16. У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 цього розділу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.
200.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
200.18. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Глави 5–3 розділу II цього Кодексу.
200.18.1. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
200.18.2. Орган Державного казначейства надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
200.18.3. Посадові особи органів державної податкової служби та органів Державного казначейства у разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність згідно із законодавством.
200.19. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:
200.19.1. не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
200.19.2. юридичні особи та фізичні особи – підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
д) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
200.19.3. здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом – протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
200.19.4. загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку по придбаних товарах/послугах та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків від заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
200.19.5. у яких середня заробітна плата не менш ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
200.19.6. мають один з наступних критеріїв:
а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні дванадцять календарних місяців;
в) або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IІІ цього Кодексу;
200.19.7. не мають податкового боргу.
200.20. Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом п’ятнадцяти календарних днів після граничного терміну подачі звітності;
200.21. У разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов’язаний протягом сімнадцяти календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
200.22. Починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом 5 календарних днів від дня подання податкової декларації.
Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.
200.23. Суми податку, не відшкодовані платникам, протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Ст. 200.Нарахування суми ПДВ, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету, та відшкодування з бюджету сплаченого податку є центральною складовою адміністрування цього податку. Несвоєчасне або не в повному обсязі відшкодування ПДВ вимиває обігові кошти платників податку і необґрунтовано підвищує рівень податкового навантаження на платників. Стаття 200 містить в основному податкові норми попереднього законодавства. Принципово новими є норми щодо автоматичного бюджетного відшкодування, повернення ПДВ нерезиденту, який надає послуги на митній території України, посилення податкового контролю за відшкодуванням ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України та деякі інші. Поновлено норму щодо нарахування пені на суму простроченої бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ. Коментар зосереджено на нових нормах щодо перерахування ПДВ до бюджету та повернення податку його платнику з державного бюджету.
200.1. Пунктом встановлено основоположний принцип розрахунку суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, який діяв і за попереднім законодавством.
200.4. Зазначений пункт фактично відповідає нормі попереднього законодавства, що передбачає бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді (після звітного податкового періоду, в якому утворилося від’ємне значення) частини від’ємного значення ПДВ, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг і включення залишку (не сплачений ПДВ) від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Ця норма не суперечить ст. 183 Директиви Ради 2006/112/ЄС, в якій зазначається: якщо за певний податковий період сума, віднесена на зменшення податкового зобов’язання, перевищує суму ПДВ, яку необхідно сплатити, то держави-члени можуть на підставі встановлених ними умов або здійснити відшкодування, або перенести надлишок на наступний період. Більше того, зазначається, що держави-члени можуть відмовитися від відшкодування або перенесення надлишку на майбутній період, якщо сума надлишку є незначною.
Пп. (а) п. 200.4 вперше врегульовано питання бюджетного відшкодування у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України. У такому випадку підлягає поверненню сума податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.
200.5. Збережено норми попереднього законодавства стосовно того, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
були зареєстровані як платники цього податку менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Зазначена заборона на відшкодування ПДВ була запроваджена з метою попередження неправомірного формування податкового кредиту зазначеною категорією платників податку, що, в свою чергу, сприяло покращанню адміністрування та збереженню державного ресурсу на відшкодування ПДВ.
200.6. Цим пунктом підтверджено право платника податку зараховувати належну йому суму бюджетного відшкодування в повному обсязі або її частину у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів з цього податку.
200.7. Зазначеним пунктом передбачено, що платник податку, який має право на бюджетне відшкодування та прийняв рішення щодо його повернення, зазначає про таке рішення у податковій декларації та у заяві, що подається разом із декларацією до органу податкової служби.
200.8.Пунктом передбачено разом із декларацією з ПДВ подання до органів державної податкової служби оригіналів митних декларацій (примірників декларанта) для підтвердження операцій з експорту.
Зауважимо, що раніше вимагалося подання оригіналів лише п’яти основних аркушів вантажних митних декларацій. На сьогодні посилено контроль з боку Держмитслужби України за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України (див. накази Держмитслужби № 58 від 29.01.2010 р. та № 1242 від 19.10.2010 р.). Зазначимо, що з набуттям чинності Кодексу до податкової декларації не потрібно додавати копії погашених податкових векселів (податкових розписок).
200.11. Відповідно до цього пункту перелік достатніх підстав, що надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а не центральним органом державної податкової служби.
200.12. Цим пунктом встановлено термін – п’ять днів – протягом якого орган ДПС після закінчення перевірки платника ПДВ зобов’язаний подати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
200.13.Згідно з цим пунктом після отримання позитивного висновку органу ДПС орган Державного казначейства протягом п’яти операційних днів перераховує суму належного бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника ПДВ.
200.14.Якщо за результатами камеральної або позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації платника ПДВ, то орган ДПС:
– у разі заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування порівняно із сумою, визначеною органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення. У такому випадку вважається, що платник ПДВ добровільно відмовляється від отримання встановленої суми заниження та враховує її у зменшення податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
– у разі перевищення суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику ПДВ податкове повідомлення. У повідомленні зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
200.15.У разі адміністративного або судового оскарження орган ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника ПДВ або ухвали суду про порушення справи зобов’язаний повідомити орган Державного казначейства. Після цього орган Державного казначейства тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного судового рішення.
Після закінчення судових процедур орган держаної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
200.16. У разі якщо платник ПДВ експортує товари (супутні) послуги, отримані від іншого платника податку на умовах, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) до експортера, право на бюджетне відшкодування має власник зазначених товарів (супутніх послуг). Комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером, включається до бази оподаткування за основною ставкою ПДВ та не включається до митної вартості товарів, що експортуються.
200.17.Єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування є доходи Державного бюджету, оскільки цей загальнодержавний податок цілком надходить до Державного бюджету. Частина друга цього пункту відтворює правову норму попереднього законодавства з ПДВ та спрямована на забезпечення своєчасного бюджетного відшкодування ПДВ.
200.18.Пункт містить нову податкову норму щодо автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Визначення автоматичного бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ подано в абзаці 2 п.п. 14.1.18 (див. коментар до цього підпункту).
Порядок автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ відрізняється від звичайного лише терміном проведення перевірки на правомірність заявлених до відшкодування сум ПДВ, а саме: камеральна перевірка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, відповідно до вимог, визначених статтею 76 глави 5–3 розділу II Кодексу (див. коментар до ст. 76), та не передбачає проведення невиїзної документальної перевірки за умови, якщо платник податку відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Також підпунктами до цього пункту (200.18.1 – 200.18.3) скорочені терміни (протягом 3-х днів) надання висновку органом ДПС та перерахування коштів на рахунок платника органом ДКУ, за порушення термінів відшкодування зазначені органи несуть відповідальність відповідно до законодавства.
200.19. Цим пунктом встановлено критерії, яким повинні відповідати платники, що мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Застосування цих критеріїв забезпечує автоматичне бюджетне відшкодування лише сумлінним платникам податків.
200.20.Критерії, затверджені Кодексом, повинні визначатися на підставі звітності, яка подається платником податку до органів ДПС, конкретний перелік такої звітності та порядок її зіставлення визначатиметься наказом ДПА України. Передбачається, що такий порядок буде проводитися у автоматизованому режимі, без втручання людського фактору протягом п’ятнадцяти календарних днів після граничного терміну подачі звітності.
200.21.Зазначений пункт передбачає випадки, коли платник податку не відповідає критеріям і не має права на бюджетне відшкодування та пов’язані з цим дії платників податку і органів ДПС.
У такому разі органи державної податкової служби зобов'язані протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано.
Платник податку в разі не згоди з таким рішенням органу ДПС може оскаржити це рішення у встановленому порядку.
При цьому необхідно зазначити, що платник не втрачає права відшкодування ПДВ з бюджету, що надається у звичайному порядку. Платник податку також має право на автоматичне відшкодування, якщо орган ДПС у встановлений термін не надіслав платнику податку повідомлення про те, що такий платник не відповідає критеріям для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
200.22. Уперше законодавством визначено дефініцію – платники податку, які мають позитивну податкову історію. Зазначена категорія платників, яка протягом попередніх 36 послідовних місяців буде відповідати критеріям, затвердженим Кабінетом Міністрів України, буде мати право на більш прискорені терміни відшкодування, а саме камеральна перевірка буде проводиться протягом п’яти календарних днів з дня подання податкової декларації, протягом трьох днів буде надаватися висновок органом ДПС та протягом трьох днів органом ДКУ будуть перераховуватися кошти на рахунок платника.
Такий порядок починає діяти з 1 січня 2014 року.
Скорочення термінів камеральної перевірки податкової звітності платників податку, що мають позитивну податкову історію, створює сприятливі умови для повернення ПДВ з бюджету зазначеним платникам. Тим самим органи ДПС створюють сприятливі умови для відшкодування ПДВ платникам, які мають позитивну податкову історію. Одночасно заохочуються всі платники податку до своєчасного і повного перерахування ПДВ до Державного бюджету.
200.23. З метою посилення відповідальності органів ДПС за своєчасне відшкодування ПДВ з Державного бюджету поновлено норму щодо нарахування пені на суму простроченої заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Розмір такої пені становить 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.