Глава 9. Опіка і піклування

1.Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення.

2.Поняття опіки і піклування та їх види .

3.Органи опіки і піклування.

4.Встановлення опіки і піклування .

5.Зміст опіки і піклування .

6.Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки.

Нормативні акти: Декларація прав дитини Конституція України, Глава 6 ЦК, ЦК УРСР, СК, закони України: Про громадянство, Про біженців, Типове положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації: Постанова КМУ від 30 серпня 2007 р. №1068 , Типове положення про службу у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова КМУ від 30 серпня 2007 р. №1068, Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: ППВС України від 28 березня 1972р., Про затвердження положень про спостережні комісії та піклувальні ради при спеціальних виховних установах: Постанова КМУ від 1 квітня 2004р. № 429, Про затвердження правил опіки і піклування: Наказ Державного Комітету України у справах сім’ї та молоді, МОН України, МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999р. № 34/166/131/88 .

Література: Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М.; 1950, Жилінкова І.В. Опіка //Юридична енциклопедія: в 6т. /Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол) та ін. Т.4. К.: Укр. енцикл. 1998. –С.277, Севрюкова І.Ф. Піклування //Юридична енциклопедія: в 6т. /Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол) та ін. Т.4. К.: Укр. енцикл. 1998. –С.559., Советское гражданское право. Субъекты гражданского права. М.; 1984, Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве. Рига. 1976.

Ключові слова: опіка, опікун, піклувальник, піклування, представництво

1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення

Відповідно до ст.12 ЦК особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд і самостійно. Але не всі суб’єкти цивільного права можуть здійснювати ці права самостійно. Перепоною для цього можуть стати об’єктивні чи суб’єктивні причини.

Для забезпечення потреби належного здійснення суб’єктивних прав та виконання обов’язків у тих випадках коли особа не може і не здатна це робити самостійно слугують правові інститути опіки і піклування. Вони засновуються на ідеї турботи за людину, що не має достатньої зрілості для необхідних їй матеріальних засобів¹. Здебільше це зв’язується з тими дітьми у кого нема батьків, чи батьки не в змозі належним чином виконувати свої обов’язки. Держава намагається створити для таких дітей альтернативу через спеціальні правові конструкції, що максимально наближені до сімейної моделі взаємної турботи і контролю. Г.Ф. Шершеневич зауважив, що опіка за своєю метою наближається до наслідування природної сім’ї.

Опіка і піклування у приватних порядках засновані на сімейних принципах. У Франції батькові належить законна опіка, але мати, яка вступила у новий шлюб, усувається від опіки. При відсутності батьків взагалі опікун призначається сімейною радою. За Німецьким цивільним уложенням питання про призначення опікуна – виключна прерогатива опікунського суду. Обов’язки опікуна виконують батько, матір, дід чи баба. При їх відсутності суд призначає опікуна самостійно переважно із числа родичів чи свояків. В Англії опікун призначається заповітом батька чи канцлерським судом, який складає опікунське встановлення. Опікуном може бути призначений родич або інша особа, яка має високі моральні якості і авторитет.

Законодавство СРСР виходило із французької моделі опіки і піклування з певними поправками і з часу Основ законодавство про шлюб та сім’ю, аж до вступу у силу нового ЦКУ регулювалось у межах сімейного законодавства.

З метою реального забезпечення дієвості опіки в ст. 57 ЦК встановлено імперативну вимогупро те, що особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування. Опіка і піклування за ст. 55 ЦК встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки. Основне завдання опіки – охорона суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб. Для хворих осіб та осіб похилого віку це засіб проти зловживань зі сторони інших осіб. Опіка (піклування) є особливою формою турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів

У ЦК ці інститути врегульовано Главою 6 ЦК, яка охоплює собою 24 статті 3 з яких на протязі року його дії були змінені. Положення цієї глави є набагато ширшими чим це було у КпроШС. Є ряд новел: надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав і виконання обов’язків. Опіка та піклування проявляються у їх призначенні, змісті .