3. Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем (кімс)

За своєю юридичною природою КІМС посідають окреме місце серед об’єктів промислової власності: з одного боку тяжіють до об’єктів патентного права, а з другого – мають окреме правове регулювання, яке засноване на реєстраційних процедурах і монополії. Правове регулювання відносин стосовно КІМС забезпечується гл. 40 ЦК України та спеціальним Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», Правилами складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми

Відповідно ст. 471 ЦК КІМС є зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднання між ними якщо вони є оригінальними. Сама інтегральна мікросхема визначена як мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функції електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні металу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення. Для ІМС важливим є щоб вона мала більше функції та строк виконання операцій при якомога менших розмірах.

Закон встановлює одну вимогу до компоновки інтегральної мікросхеми – її оригінальність, тобто її створення не шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування ІМС, а має відмінності, які надають йому нові властивості і не було відоме до дати подання заявки до Установи. При тому встановлена презумпція оригінальності ІМС – доти, доки не буде доведене інше.

Відповідно п. 1.3. Правил складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми реєстрація прав на КІМС є обов’язковою і право на неї виникає на підставі її реєстрації і видачі свідоцтва. Таке свідоцтво видається Державним департаментом інтелектуальної власності і: 1) діє на території держави, в якій його видано; 2) діє протягом встановленого у законі строку – 10 років від дати подання заявки у встановленому порядку; 3) предметні межі чинності (обсяг правової охорони) визначається зображенням компонування на матеріальному носієві.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на компонування ІМС є: 1) автор КІМС – фізична особа (декілька осіб) творчою працею якої її створено; 2) інші особи, які набули прав на КІМС за договором або законом (ст. 473 ЦК)

Відповідно ст. 474 ЦК України майнових прав інтелектуальної власності КІМС є: право на використання КІМС; виключне право дозволяти використання КІМС; виключне право перешкоджати неправомірному використанню КІМС, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Використанням компоновок інтегральних мікросхем є:

• виготовлення ІМС із застосуванням такої компоновки;

• виготовлення будь-яких виробів що містять ІМС;

• ввезення таких ІМС на виробів, що їх містять на територію України;

• пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлення із їх застосуванням інших виробів.

Майнові права на КІМС припиняються: спливом строку їх охорони; достроковим припиненням у передбачених законом випадках (за ініціативою володільця, Установи, суду)

2. Право промислової власності на раціоналізаторську пропозицію

Права на раціоналізаторську пропозицію пов’язані із тим що воно властиве лише для країн, які появились на теренах колишнього СРСР і більшості інших країн не відоме; специфікою об’єкту охорони та критеріями охороспроможності, локальністю регулювання та к використання, відсутністю імперативних норм, незначним строком чинності майнових прав та умовами і порядком визнання.

Правове регулювання відносин стосовно раціоналізаторських пропозицій здійснюється гл. 41 ЦК України, Тимчасовим положенням про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, Методичні рекомендації про порядок складання, Методичні рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, Форми заяви на раціоналізаторську пропозицію та журналу реєстрації раціоналізаторських пропозицій, Інструкція щодо заповнення форм первинної документації з обліку об’єкті права інтелектуальної власності (винаході, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій: затв. наказом Державного комітету статистики України від 10 серпня 2004 р. № 469, і Типовим положенням про та на місцях Положеннями про раціоналізаторську діяльність. При тому слід орієнтуватися на Оглядовий лист ВГС України від 17 квітня 2006 р. № 01-8/644 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України» Якщо таке є, то йдеться про охорону прав раціоналізаторів на локальному рівні.

Раціоналізаторською пропозицієюза ст. 481 ЦК є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне ) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності. Така пропозиція повинна мати вирішення не лише практичного завдання, але й вказувати на засоби його вирішення. Вона може бути технічною, технологічною і за ЦК України – організаційною, наприклад зміни в матеріально-технічному постачанні, обліку готової продукції, організації виробничого процесу та збуту.

Його об’єктом є продукт технічне (готовий виріб) чи технологічне (процес, технологія), організаційне (ділова пропозиція) рішення.

Для надання правової охорони повинно бути ряд умов: власник прийняти локальний нормативний акт і на території його майнового комплексу визнати такі пропозиції охороноспроможними. Крім того сама пропозиція повинна: мати локальну новизну; надавати корисний (економічний чи/та соціальний ефект; стосуватися сфері діяльності тої особи, які вона подана. На раціоналізаторську пропозицію видається посвідчення юридичної особи, яка визнала об’єкт охороспроможним.

Суб’єктами інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор, який йменується раціоналізатор і здебільшого є працівником юридичної особи, якій подана така пропозиція та сама така юридична особа ( ст. 483 ЦК України). У раціоналізаторської пропозиції може бути декілька співавторів і вони повинні досягнути згоди та скласти довідку про творчу співучасть. Не можуть бути авторами, особи які не внесли творчого вкладу у створення об’єкту: надавали консультаційну, організаційну, технічну, матеріальну допомоги , спряли оформленню прав на нього.

Не може визнано новою раціоналізаторська пропозиція, яка: раніше вже використовувалась тим кому вона подана, але потім перестала використовуватися, якщо вона передбачена нормами права та є обов’язковою, якщо вона оприлюднена в загальнодоступних джерелах науково-технічної інформації, якщо вона поширена головною організацією як передовий досвід, якщо подана інженерно-технічними працівниками за напрямком їх службових обов’язків.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право: на добросовісне заохочення від юридичної особи, які ця пропозиція подана ( ч.1 ст. 484 ЦК) у виді винагороди, яка відповідно до п. 53 Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні виплачується протягом 2 років від дати початку її використання. Він має право на інші види заохочення які передбачені чинним законодавством.