- •Цивільне право в Україні
- •Київ 2013
- •Глава 1. Цивільне право та цивільне законодавство
- •1.1 Поняття цивільного права
- •1. Цивільне право та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет та метод цивільного права
- •4. Принципи цивільного права
- •5. Система цивільного права та законодавства
- •6. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права
- •Глава 2. Джерела цивільного права
- •1.Механізм правового регулювання цивільних правовідносин
- •3. Цивільне законодавство
- •3.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •3.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •3.3.Поточне законодавство та підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права
- •3.4. Застосування цивільного законодавства
- •3.5. Аналогія закону и аналогія права
- •3.6. Договори як джерело цивільного права
- •3.7.Звичай як джерело цивільного права
- •3.8. Судова практика
- •4. Дія норм цивільного законодавства
- •Глава 3. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
- •1. Загальні положення про цивільне право у зарубіжних країнах
- •2. Класифікація правових систем приватного права
- •3. Мусульманська цивільно-правова система
- •4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4. Загальні положення про цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •Глава 5. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Контрольні питання:
- •Глава 6. Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків і їх захист в разі порушення
- •1. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
- •2. Проблема зловживання правом
- •3. Обмеження цивільних прав
- •6. Способи захисту цивільних прав
- •7. Порядок захисту цивільних прав
- •Модуль 2 Суб’єкти цивільного права
- •Глава 7. Учасники цивільних правовідносин
- •1.Учасники цивільних правовідносин
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності
- •4.Цивільна дієздатність
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •Глава 8. Індивідуалізація фізичної особи як учасника цивільних правовідносин
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •Глава 9. Опіка і піклування
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •Глава 10. Загальні положення про юридичні особи
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •2. Теорії юридичної особи
- •3. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •4. Види юридичних осіб
- •5.Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •6. Об’єднання юридичних осіб
- •7. Філії та представництва юридичної особи
- •Глава 11. Індивідуалізація юридичних осіб
- •1.Індивідуалізація юридичних осіб та її правове значення
- •2. Найменування юридичної особи
- •3. Місцезнаходження юридичної особи
- •4. Рахунки юридичної особи
- •5. Печатка юридичної особи
- •6. Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •Глава 12. Створення юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів
- •Глава 13. Припинення юридичних осіб
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2. Припинення юридичної особи
- •3. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •4.Перетворення та виділ юридичної особи
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •8. Призупинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 14. Юридичні особи публічного права
- •1.Специфіка та поняття юридичної особи публічного права
- •2.Організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права
- •4.Види юридичних осіб публічного права
- •5.Особливості участі юридичних осіб публічного права у цивільних правовідносинах
- •6. Права суб'єктів публічного права
- •Модуль 3
- •Глава 15. Об’єкти цивільного права
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •7. Цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •8. Характеристика окремих видів цінних паперів
- •Глава 16. Загальні положення про правочини у цивільному праві
- •1. Поняття та види правочинів
- •2. Класифікація (види) правочинів
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •6.Тлумачення змісту правочину
- •Глава 17. Недійсні правочини
- •1. Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •2.Види недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •Глава 18. Представництво у цивільному праві
- •1. Поняття та значення представництва
- •2.Структура відносин при представництві
- •4. Повноваження представника
- •Глава 19. Довіреність у цивільному праві
- •2. Види довіреності
- •3.Форма та строк довіреності
- •4. Порядок посвідчення довіреностей
- •5. Припинення довіреності
- •Глава 20. Загальні положення про строки у цивільному праві
- •2.Види строків у цивільному праві та їх характеристика
- •3.Обчислення строків
- •Глава 21. Позовна давність у цивільному праві України
- •1. Поняття та правове значення позовної давності
- •2. Види строків позовної давності
- •3. Визначення початку перебігу строку позовної давності
- •4. Зупинення, перерив та поновлення строків позовної давності
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •7. Наслідки спливу строків позовної давності
- •Глава 22. Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи
- •1. Сутність немайнових прав
- •2. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •3.Захист особистих немайнових прав
- •Глава 23. Види особистих немайнових прав
- •1. Поняття та особливості немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •3.Характеристика особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Модуль 4
- •Глава 24.Загальні положення про речове право
- •2. Види речових прав
- •Глава 25. Поняття власності та права власності
- •1. Поняття власності та її значення
- •3. Поняття права власності і його особливості
- •4. Розвиток права власності
- •5. Зміст права власності
- •6. Типи, форми та види власності
- •Глава 26. Підстави та порядок набуття і припинення права власності
- •1. Набуття та припинення права власності
- •2.Момент виникнення права власності
- •3.Припинення права власності
- •4.Примусове припинення права власності
- •Глава 27. Право спільної власності
- •1. Загальні положення
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Право спільної сумісної власності
- •Глава 28. Право власності на землю (земельну ділянку) та на житло
- •5. Поняття житла та його види
- •Глава 29. Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності
- •2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •3. Віндикаційний позов
- •4. Негаторний позов
- •5. Позов про виключення майна з опису та зняття арешту
- •6. Позов про поділ та виділ майна
- •7. Позов про визнання права власності
- •Глава 30. Речові права на чуже майно
- •1. Виникнення речових прав на чуже майно
- •2. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •3. Право володіння чужим майном
- •4. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •6. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •Глава 31. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •4.Акти цивільного законодавства та інші нормативні акти у сфері інтелектуальної власності
- •5.Об’єкти права інтелектуальної власності
- •6.Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •7. Зміст права інтелектуальної власності
- •8.Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 32. Авторське право та суміжні права
- •1. Поняття авторського права
- •2. Об’єкти авторського права
- •3. Виникнення і здійснення авторського права
- •4. Суб’єкти авторського права
- •5. Особисті немайнові права автора
- •6. Вільне використання твору без згоди автора
- •7. Право автора на плату за використання його твору
- •8. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
- •9. Поняття суміжних прав та їх особливості
- •10. Охорона та захист авторських та суміжних прав
- •Глава 33. Право промислової власності і патентне право
- •3.Патентування об’єктів патентного права
- •4.Суб’єкти права промислової власності
- •5.Використання прав на об’єкти права промислової власності
- •Глава 34. Засоби індивідуалізації як об’єкти права інтелектуальної власності
- •Ключові слова: засоби індивідуалізації, фірмова найменування, реєстрація, торгівельна марка, знаки для товарів, знаки для послуг, бренд, місце походження товарів
- •2. Право промислової власності на комерційне (фірмове) найменування
- •3. Право промислової власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)
- •4. Право промислової власності на бренд
- •5 . Право промислової власності на географічні зазначення
- •Глава 35. Нетрадиційні об’єкти промислової власності
- •Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Право промислової власності на раціоналізаторську пропозицію.
- •Право комерційну таємницю.
- •1.Загальна характеристика нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •3. Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем (кімс)
- •Право на комерційну таємницю
- •Поняття компоновки інтегральної мікросхеми.
- •Право на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Права на раціоналізаторську пропозицію.
- •Поняття та зміст прав на комерційну таємницю.
2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
Як вже зазначалось основним учасником цивільних правовідносин є людина, яка визнана фізичною особою. З тих пір як римськими юристами було введено категорію «правоздатність» вона міцно закріпилася в цивільному праві і сприйнята всіма правовими системами, є основою розуміння для набуття, здійснення та припинення прав та виконання юридичних обов’язків учасника цивільно-правових відносин.
Визначально вона розглядалась як правова властивість людини – здатність особи мати будь-які цивільні права і юридичні обов’язки, чи як абстрактну можливість мати права що розумом можна осягнути і юридичні обов’язки які покладені на учасника імперативними нормами права чи взяті ними самостійними діями (бездіяльністю). Ця правова категорія розуміється у нерозривному поєднанні можливих прав і розумних обов’язків як різних боків однієї і тої ж монети. Окреме існування суб’єктивних прав і юридичних обов’язків є виключенням із загального правила.
Більшість науковців солідаризуються що правоздатності надається не узагальнений, а індивідуальний характер: цивільна правоздатність ототожнюється з цивільною правосуб’єктністю1, що категорії „правоздатність” та „дієздатність” – основа для правонабуття. Проте Я.Р.Веберс зауважив, що для деяких правовідносин особі достатньо мати тільки правоздатність, якщо відсутню у неї дієздатність можна заповнити1, інші взагалі вважають, що для визнання особи суб’єктом їй достатньо мати лише цивільну правоздатність2.
О.О. Красавчиков вважав, що правоздатність – загальна основа для визначення характеру та обсягу наданих особі прав, а правосуб’єктність складається з двох основних елементів: правоздатності та дієздатності3. Правоздатність ним визначена не як право, а як здатність, можливість особи мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Я.Р. Веберс звернув увагу, що у ряді випадків закон передбачає й спеціальні вимоги до суб’єктів права. В.С. Ем вважає правосуб’єктність правом загального типу, що забезпечене державою матеріальними та юридичними гарантіями4. У силу тривалості зв’язку держави та суб’єкта на таку особу покладаються обов’язки принципового характеру: дотримуватися законів та моралі, можливість здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки відповідно до їх соціального призначення.
Слід відмітити тенденцію до відмови від правосуб’єктності та принципу спеціальної правосуб’єктності (доктрини ultra vires) юридичних осіб, особливо приватного права. Це проведено у ст. 51 ЦК Швейцарії, § 33 НЦУ, Законом про компанії Великобританії, Еврорезолюцією 1996 р.
Правоздатність як здатність до правонабуття та виконання юридичних обов’язків має своє прояви. Так, М. М. Агарковим було розроблено теорію так званої динамічної і секундарної правоздатності. Він це пояснював зв’язаністю правоздатності і суб’єктивного права. Це специфічне правове явище визнано ним проміжним між правоздатністю і суб’єктивним правом і назване секундарним правом5. С.М. Братусем була розроблена теорія статичної правоздатності6 і він не підтримував секундарну правоздатність і вказував, що це або елемент правоздатності, або звичайне суб’єктивне право7.
Розрізняють види правоздатності, що виникають з досягненням певного віку: трудової, сімейної, підприємницької, процесуальної. Перша врегульована трудовим правом і визначає можливість укладати трудовий договір, мова не йде про здатність виконувати певну роботу. Сімейна правоздатність полягає у можливості створювати власну сім’ю і настає з досягненням шлюбного віку. Підприємницька правоздатність виникає за загальним правилом з досягненням повноліття. У православ’ї розрізняють й церковну чи навіть православну правоздатність.
Правники схиляються до того, що правоздатність – природна властивість людини, яка виникає в силу одного юридичного факту – народження. Деякі її прояви чи елементи настають по мірі того, як людина досягає певних фізичних та інтелектуальних властивостей, життєвого досвіду.
У ч. 1 ст. 25ЦК України правоздатністьвизначена як здатність мати цивільні права та обов’язки, яка визнається за всіма фізичними особами. Отже, цивільна правоздатність:
1) здатністьбути учасником цивільних правовідносин слідує із загальнотеоретичного постулату, що права і обов’язки немислимі поза правовідносинами. Вона є абстрактною можливістю мати широкі права та обов’язки, може бути реалізована або залишитися лише можливістю. Ці можливості із абстрактного стану юридичними фактами (підставами виникнення цивільних прав та обов’язків) переводяться у реальність – конкретні суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Іншими словами, абстрактність прав обумовлює і абстрактність можливих правовідносин.
Правоздатність як правова якість залежить від суспільства (формація, характер, спрямування, основні його цінності тощо). Суспільство може корегувати природну здатність економічними і біологічними (об’єктивні) та суб’єктивними (волевиявлення нормотворчих органів у нормах права щодо обмеження певних природних прав людини) чинниками;
2) можливістьнадається і гарантується державою у особі її інституцій. Так у радянський час про ніяку здатність до приватної власності не йшлося навіть попри те, що у ЦК УРСР 1922 р. така форма була закріплена. Пересічний громадянин не має права на ознайомлення із секретною інформацією. Іноземцям в Україні не дозволено набувати право власності на земельні ділянки. Ця реторсія у правоздатності іноземців має економічно оправданий характер.
Правоздатність – основа для правоволодіння і набуття конкретних суб’єктивних прав. Вона не зв’язується з носієм юридичного обов’язку. Саме цим вона відрізняється від суб’єктивного права якому завжди кореспондовано юридичний обов’язок певної (інших) особи. Воно виникає у момент народження і припиняється смертю людини. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» від 16.07.1999 р. №1007-XIVлюдина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку (біологічна смерть), що означає повну і незворотну втрату всіх його функцій. Момент смерті мозку може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливі за даних обставин причини втрати свідомості та реакцій організму.
Цивільна правоздатність визнається рівною для всіх людей, але у встановлених законом випадках здатність мати окремі цивільні права та обов’язки пов’язується із досягненням відповідного віку (ч.3 ст. 25 ЦК).
Можливість як елемент правоздатності загострилась стосовно жінок та їх права самостійно обирати вид діяльності, зокрема службу у Збройних силах, ОВС за специфіки служби у цих органах. Йдеться про обмеження права на створення сім’ї та особливо на материнство. Якщо відповідні посади формально зайняті на строк перебування у відпустці у зв’язку із родами та доглядом за дитиною – це шкодить інтересам служби, позначається на боєготовності, строках та якості досудового розслідування, адміністративного розгляду, нікому виконувати відповідні посадові обов’язки, різко збільшується навантаження на інших службовців, що спричиняє перенавантаження, невдоволення і їх супутник – конфлікти, відтік фахівців. Тож необхідні певні обмеження при укладенні контракту на службу в армії чи інших воєнізованих підрозділах з обмеження на строк дії контракту, зазвичай 5 років, на вагітність та народження дітей. Такі самообмеження широко практикуються у шоу-бізнесі та професійному спорті.
Суб’єктивне цивільне право – уже наявне у особи право як результат перетворення абстрактної правоздатності (елементу змісту правоздатності) через конкретний юридичний факт у це право. В той же час наявність певних суб’єктивних прав не припиняє цей елемент правоздатності. Так, суб’єктивне право власності на конкретний автомобіль не перешкоджає існуванню права у подальшому придбати ще один, або декілька інших автомобілів. У особи є одночасно можливість придбати автомобіль і суб’єктивне право власності стосовно зареєстрованого на неї автомобіля. Правоздатність не зв’язана із конкретним об’єктом права, а лише з абстрактною можливістю стосовно нього вступити у правовідносини. Суб’єктивне цивільне право має свій конкретний об’єкт якого воно і стосується.
Особливий феномен у цивільному праві складають особисті немайнові права, які мають природний характер і можуть одночасно бути як елемент правоздатності, а при їх реалізації – конкретним суб’єктивним правом. Це стосується природних прав які є і суб’єктивним правом (право на вибір місця проживання, право на освіту тощо). Отримання одного фаху не перешкоджає навчанню іншому. За принципом соціальної справедливості держава надає можливість лише один раз навчатися безоплатно у її вищому навчальному закладі (ВНЗ). Подальше чи одночасне навчання у інших та альтернативних державним ВНЗ уже здійснюється на оплатній контрактній основі.
Існує певна група прав з абстрактним змістом правоздатності, реалізація котрих переводом у суб’єктивне право їх фактично припиняє назавжди, або на час існування такого суб’єктивного права не сумісна із однойменним елементом змісту правоздатності. Тут не допускається конкуренція елементу змісту правоздатності і конкретного суб’єктивного цивільного права. Так, принцип моногамії шлюбу та перебування у одному шлюбі перешкоджає укладенню іншого.