- •Цивільне право в Україні
- •Київ 2013
- •Глава 1. Цивільне право та цивільне законодавство
- •1.1 Поняття цивільного права
- •1. Цивільне право та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет та метод цивільного права
- •4. Принципи цивільного права
- •5. Система цивільного права та законодавства
- •6. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права
- •Глава 2. Джерела цивільного права
- •1.Механізм правового регулювання цивільних правовідносин
- •3. Цивільне законодавство
- •3.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •3.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •3.3.Поточне законодавство та підзаконні нормативні акти як джерело цивільного права
- •3.4. Застосування цивільного законодавства
- •3.5. Аналогія закону и аналогія права
- •3.6. Договори як джерело цивільного права
- •3.7.Звичай як джерело цивільного права
- •3.8. Судова практика
- •4. Дія норм цивільного законодавства
- •Глава 3. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
- •1. Загальні положення про цивільне право у зарубіжних країнах
- •2. Класифікація правових систем приватного права
- •3. Мусульманська цивільно-правова система
- •4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Глава 4. Загальні положення про цивільні правовідносини
- •1. Поняття цивільних правовідносин
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •Глава 5. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Контрольні питання:
- •Глава 6. Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків і їх захист в разі порушення
- •1. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
- •2. Проблема зловживання правом
- •3. Обмеження цивільних прав
- •6. Способи захисту цивільних прав
- •7. Порядок захисту цивільних прав
- •Модуль 2 Суб’єкти цивільного права
- •Глава 7. Учасники цивільних правовідносин
- •1.Учасники цивільних правовідносин
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності
- •4.Цивільна дієздатність
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •Глава 8. Індивідуалізація фізичної особи як учасника цивільних правовідносин
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •Глава 9. Опіка і піклування
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •Глава 10. Загальні положення про юридичні особи
- •1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •2. Теорії юридичної особи
- •3. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •4. Види юридичних осіб
- •5.Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •6. Об’єднання юридичних осіб
- •7. Філії та представництва юридичної особи
- •Глава 11. Індивідуалізація юридичних осіб
- •1.Індивідуалізація юридичних осіб та її правове значення
- •2. Найменування юридичної особи
- •3. Місцезнаходження юридичної особи
- •4. Рахунки юридичної особи
- •5. Печатка юридичної особи
- •6. Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •Глава 12. Створення юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів
- •Глава 13. Припинення юридичних осіб
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2. Припинення юридичної особи
- •3. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •4.Перетворення та виділ юридичної особи
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •8. Призупинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 14. Юридичні особи публічного права
- •1.Специфіка та поняття юридичної особи публічного права
- •2.Організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права
- •4.Види юридичних осіб публічного права
- •5.Особливості участі юридичних осіб публічного права у цивільних правовідносинах
- •6. Права суб'єктів публічного права
- •Модуль 3
- •Глава 15. Об’єкти цивільного права
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •7. Цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •8. Характеристика окремих видів цінних паперів
- •Глава 16. Загальні положення про правочини у цивільному праві
- •1. Поняття та види правочинів
- •2. Класифікація (види) правочинів
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •6.Тлумачення змісту правочину
- •Глава 17. Недійсні правочини
- •1. Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •2.Види недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •Глава 18. Представництво у цивільному праві
- •1. Поняття та значення представництва
- •2.Структура відносин при представництві
- •4. Повноваження представника
- •Глава 19. Довіреність у цивільному праві
- •2. Види довіреності
- •3.Форма та строк довіреності
- •4. Порядок посвідчення довіреностей
- •5. Припинення довіреності
- •Глава 20. Загальні положення про строки у цивільному праві
- •2.Види строків у цивільному праві та їх характеристика
- •3.Обчислення строків
- •Глава 21. Позовна давність у цивільному праві України
- •1. Поняття та правове значення позовної давності
- •2. Види строків позовної давності
- •3. Визначення початку перебігу строку позовної давності
- •4. Зупинення, перерив та поновлення строків позовної давності
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •7. Наслідки спливу строків позовної давності
- •Глава 22. Загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи
- •1. Сутність немайнових прав
- •2. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
- •3.Захист особистих немайнових прав
- •Глава 23. Види особистих немайнових прав
- •1. Поняття та особливості немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •3.Характеристика особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Модуль 4
- •Глава 24.Загальні положення про речове право
- •2. Види речових прав
- •Глава 25. Поняття власності та права власності
- •1. Поняття власності та її значення
- •3. Поняття права власності і його особливості
- •4. Розвиток права власності
- •5. Зміст права власності
- •6. Типи, форми та види власності
- •Глава 26. Підстави та порядок набуття і припинення права власності
- •1. Набуття та припинення права власності
- •2.Момент виникнення права власності
- •3.Припинення права власності
- •4.Примусове припинення права власності
- •Глава 27. Право спільної власності
- •1. Загальні положення
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Право спільної сумісної власності
- •Глава 28. Право власності на землю (земельну ділянку) та на житло
- •5. Поняття житла та його види
- •Глава 29. Захист права власності
- •1. Поняття захисту права власності
- •2. Система цивільно-правових засобів захисту права власності
- •3. Віндикаційний позов
- •4. Негаторний позов
- •5. Позов про виключення майна з опису та зняття арешту
- •6. Позов про поділ та виділ майна
- •7. Позов про визнання права власності
- •Глава 30. Речові права на чуже майно
- •1. Виникнення речових прав на чуже майно
- •2. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •3. Право володіння чужим майном
- •4. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •5. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •6. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •Глава 31. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •4.Акти цивільного законодавства та інші нормативні акти у сфері інтелектуальної власності
- •5.Об’єкти права інтелектуальної власності
- •6.Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •7. Зміст права інтелектуальної власності
- •8.Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 32. Авторське право та суміжні права
- •1. Поняття авторського права
- •2. Об’єкти авторського права
- •3. Виникнення і здійснення авторського права
- •4. Суб’єкти авторського права
- •5. Особисті немайнові права автора
- •6. Вільне використання твору без згоди автора
- •7. Право автора на плату за використання його твору
- •8. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
- •9. Поняття суміжних прав та їх особливості
- •10. Охорона та захист авторських та суміжних прав
- •Глава 33. Право промислової власності і патентне право
- •3.Патентування об’єктів патентного права
- •4.Суб’єкти права промислової власності
- •5.Використання прав на об’єкти права промислової власності
- •Глава 34. Засоби індивідуалізації як об’єкти права інтелектуальної власності
- •Ключові слова: засоби індивідуалізації, фірмова найменування, реєстрація, торгівельна марка, знаки для товарів, знаки для послуг, бренд, місце походження товарів
- •2. Право промислової власності на комерційне (фірмове) найменування
- •3. Право промислової власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг)
- •4. Право промислової власності на бренд
- •5 . Право промислової власності на географічні зазначення
- •Глава 35. Нетрадиційні об’єкти промислової власності
- •Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Право промислової власності на раціоналізаторську пропозицію.
- •Право комерційну таємницю.
- •1.Загальна характеристика нетрадиційних об’єктів промислової власності
- •3. Право промислової власності на компоновку інтегральних мікросхем (кімс)
- •Право на комерційну таємницю
- •Поняття компоновки інтегральної мікросхеми.
- •Право на компоновку інтегральних мікросхем.
- •Права на раціоналізаторську пропозицію.
- •Поняття та зміст прав на комерційну таємницю.
1. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
Захист порушених цивільних прав та охоронюваних законом інтересів зв’язаний із визначенням форми, засобів та видів, іноді доцільності та перспективи. Суб’єктивне цивільне право може бути здійснене лише в разі наявності кореспондованого йому юридичного обов’язку.
У широкому контексті цивільними правами є система суб’єктивних прав і юридичних можливостей якими наділені учасники цивільних правовідносин. Стосовно людини тут застосовується категорія «загальний правовий статус», який визначається сукупністю прав і обов'язків1. Його основними елементами є права, свободи й обов'язки його носія2, а також відповідальність, громадянство, правоздатність3, законні інтереси4 інше.
У вузькому (суб'єктивному) контексті цивільними правами є система прав, що виходять з норм цивільного права5. Суб’єктивне право полягає у можливостях, які встановлені законом та забезпеченні гарантіями їх здійснення.
Суб'єктивні права органічно зв'язані з нормою права якою встановлено (змодельовано) поведінку учасників правовідносин і надано їм можливість діяти відповідно до моделі норми права чи відхилитися від її диспозиції. Сутність будь-якого суб'єктивного права полягає у тому, що воно завжди є правом на щось, на якусь цінність – матеріальну чи духовну; це і є право користуватися якимось благом у суспільстві, благом матеріальним чи духовним.
Право має сенс тоді коли воно може бути здійснене. Згідно зі ст.12 ЦК під здійсненням цивільних прав є дії їх носія, що спрямовані на реалізацію правових можливостей задля задоволення власних чи чужих потреб. Це забезпечується майновими та немайновими правами особи, зокрема правом на свободу пересування. Загальні положення про здійснення цивільних прав наступні:
1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
3. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварини, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Це зв’язано із спеціальним правовим режимом таких речей і необхідністю їх контролю.
4.Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Такі обмеження можуть мати імперативний чи диспозитивний характер.
5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
При здійсненні цивільних прав і обов’язків слід дотримуватись встановлених законом і іншими правовими актами умов, а їх дії не повинні виходити за встановлені межі. При здійсненні свого права його носій повинен дотримуватись вимог права. Обмеження права повинні встановлюватися лише законом, а не підзаконними нормами.
Суб'єктивне право має визначені межі у строках існування, своєму змісті та способі здійснення. Ці межі є невід'ємною властивістю всякого суб'єктивного права. В.П. Грибанов вважав що “...отсутствие подобных границ способствует превращению права в произвол и тем самым вообще перестаёт быть правом”1. Право однієї особи закінчується там де починається право іншої особи. Відповідно тут виникає проблема зіткнення прав двох та більше осіб. При з'ясування меж здійснення цивільних прав слід виходити із приписів закону: межі здійснення прав можуть бути передбачені законом, або вони можуть бути точно визначені лише судом, що вирішує певну справу2.
Закріплення в законі меж здійснення цивільних прав – прояв принципу юридичної рівноваги та є юридичним вираженням рівності учасників цивільних правовідносин, правовим забезпеченням (юридичною гарантією) цієї рівноваги. При виході за межі правової рівноваги, зокрема безмежним використання належних цивільних прав, порушуються суб’єктивні права інших осіб. Зокрема, принцип неприпустимості зловживання цивільними правами – гарантія реальності цивільних прав, форма правового забезпечення оптимального сполучення суспільних і особистих інтересів. Обмеження прав осіб – елемент механізму правового регулювання, який спрямований на охорону прав інших управнених учасників правовідносин, що здатний звужувати зміст суб’єктивного цивільного права чи ускладнювати його здійснення.
Межі здійснення суб'єктивного цивільного права – передбачені законом позначення, що визначають міру можливої поведінки уповноваженої особи в цивільному правовідношенні. Вони є відображенням ст. 29 Загальної декларації прав людини відповідно до якої кожна людина при здійсненні своїх прав і свобод повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.
Відповідно до ст.13 ЦК встановленні загальні правила здійснення цивільних прав в залежності від меж, загальних правил та пріоритетів правової охорони, справедливості та суспільної моралі, зокрема:
1) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;
2) при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;
3) не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;
4) при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;
5) не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
При недодержання особою при здійсненні своїх прав цих вимог суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, що встановлені законом. До них відносяться заборони та обмеження.
Обмеження в правах – концептуальні поняття, що характеризують звуження можливості здійснення суб’єктивного права. М.О. Стефанчук запропонував класифікацію меж здійснення суб’єктивних прав: 1) за формою вираження на: визначені актами цивільного законодавства та визначені правочином; 2) за колом осіб: загальні спеціальні та індивідуальні; 3) за часом: безстрокові та тимчасові; 4) за обсягом суб’єктивних цивільних прав щодо яких встановлюються межі: універсальні, групові, та одиничні; 5) за ступенем визначеності: абсолютні та відносно визначені; 6) за юридичною значимістю волі (?) особи: імперативні та диспозитивні. Він виділяє ознаки зловживання правом: закріплення в законі суб’єктивного цивільного права; реальна можливість здійснення суб’єктивного цивільного права; здійснення суб’єктивного цивільного права власним волевиявленням; завдання шкоди поведінкою по здійсненню суб’єктивного цивільного права1.
Здійснення суб’єктивного права та охоронюваного законом інтересу проводиться в межах:
1) визначеної та сформульованої нормами права ідеальної моделі поведінки у даному виді правовідносин;
2) розуміння суб’єктом відповідного суб’єктивного права;
3) відповідності суб’єкта права визначеним для даного виду правовим характеристикам – обсягу дієздатності, змісту наявних дозволів;
4) встановлених позитивним правом приписів;
5) відповідно до мети встановлення правовідносин та їх призначення;
6) правового режиму об’єкта цивільних правовідносин;
7) сфери правового регулювання;
8) з урахуванням часу та місця їх здійснення.
В певних випадках носії суб’єктивних прав стимулюються до здійснення певних прав встановленням стимулів: збільшенням обсягу прав, наданням превенцій, ціновою політикою, зокрема знижками та бонусами, фірмовими подарунками, встановленням певних звань тощо. Окремим напрямком стимулювання споживачів є реклама та маркетинг.
ЦК України закріплює правила виконання обов'язків (ст. 14 ЦК):
1. у межах, встановлених договором або актом законодавства;
2. без примусу до дій, вчинення яких для особи не є обов'язковим;
3. із забезпеченням засобами заохочення та відповідальності, які встановлені договором або актом цивільного законодавства;
4. презумпції того, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Проте основним є виконання юридичних обов’язків, оскільки тільки завдяки цьому забезпечується можливість здійснення суб’єктивних прав.