6.3. Основні еколого-економічні принципи природоохоронних заходів

Основними еколого-економічними принципами природоохоронних заходів є:

1. консервація, збереження ресурсів і енергії, розумне самообмеження в усіх сферах життя та діяльності;

2. рециклічність, тобто максимально можливе багаторазове використання матеріалів у виробництві;

3. відновлення ресурсів;

4. контроль рівня забруднень усіх типів, його стабілізація та зниження, планування нових технологій у енергетиці, промисловості, транспорті, сільському господарстві, уповільнення темпів приросту населення.

Еколого-економічний ефект будь-якого існуючого чи запроектованого підприємства потрібно оцінювати у грошовому виразі екологічних втрат:

а) вартість природоохоронних заходів (впровадження у виробництво маловідходних, ресурсозберігаючих та екологічно чис­тих технологій, будівництво очисних споруд, встановлення очисних пристроїв, озеленення виробничих територій тощо);

б) прогнозовані втрати від пошкодження навколишнього середовища;

в) вартість використання природних ресурсів.

Еколого-економічний ефект (Е) визначається при цьому за формулою:

Е = Е⁰ – (А + В + С),

де Е⁰– загальний економічний ефект;

А – вартість природоохоронних заходів;

В– втрати від пошкодження природного середовища;

С– вартість природних ресурсів.

Рентабельним вважається лише таке виробництво, у якого еколого-економічний ефект є додатньою величиною. Але і цей ефект не є справжньою вартістю втрат від пошкодження природного середовища.

Нас, жителів Землі, можна порівняти з пасажирами корабля, яким дано певний запас води. Але пасажири судна можуть розраховувати, що у випадку нестачі води якесь інше судно допоможе їм, тоді як ми у Всесвіті одинокі, цілком одинокі з нашим невеликим

запасом води, необхідної для життя

Ж.І. Кусто

Тема 7 Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони нпс План

1. Міжнародна діяльність у галузі збереження біосфери і цивілізації.

2. Концепція стійкого розвитку (конференція ООН у Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). Принципи екорозвитку.

3. Основні міжнародні і громадські екологічні організації та рухи.

Література

1. Авраменко Н.Л. Екологія: [навч. посіб.] / Н.Л. Авраменко, С.Я. Цимбалюк / Держ. податк. адмін. України; Нац. ун-т держ. податк. служби України; каф. техноген.-екол. безпеки. – Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2009. – 252 с.

2. Гайнріх Д. Екологія: dtv-Atlas. / Д. Гайнріх, М. Гергт; наук. ред. пер.: В.В. Серебряков; [пер. з нім. В.І. Лахно]. – К.: Знання-Прес, 2008. – 287 с.

3. Екологія: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / [Андронов В.А., Буц Ю.В., Крайнюк О.В., Коврегін В.В.] / М-во України з питань надзвичайн. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобил. катастрофи, Ун-т цивіл. захисту України. – Х.: УЦЗУ, 2008. – 381 с.

4. Козуля Т.В. Процеси екологічного регулювання. Концепція корпоративної екологічної системи / Т.В. Козуля / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». – Х.: НТУ «ХПІ», 2010. – 587 с.

5. Запольський А.К. Основи екології: [підручник] / А.К. За­польський, А.І. Салюк; за ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2003. – 358 с.: іл.

6. Козуля Т.В. Процеси екологічного регулювання. Концепція корпоративної екологічної системи / Т.В. Козуля / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». – Х.: НТУ «ХПІ», 2010. – 587 с.