4.7. Екологічний інжиніринг

Екологічний інжиніринг– це еколого-інженерна діяльність, що має на меті техніко-еколого-економічне обґрунтування комп­лексу заходів та їх виконання, які спрямовані на «зелену» модернізацію виробництва. У процесі екологічного інжинірингу проводять технологічні дослідження на пілотному устаткуванні. Наприклад, перевіряють технологічні рішення щодо очищення газодимових викидів, стічних вод або перероблення відходів виробництва. Це можуть бути також дослідження різних процесів удос­коналюваної технології з метою зменшення витрат сировини, енергії, викидів, стоків та відходів виробництва.

Основні завдання екоінжинірингу:

• проведення пошуку на ринку «зелених» технологій відпо­відних технічних рішень, здатних задовольнити можливість вико­нання програми екологічної модернізації підприємства;

• еколого-економічне обґрунтування запропонованої прог­рами екологізації виробництва;

• проведення необхідних технологічних досліджень на пілотних установках щодо доцільності використання запропонованих для модернізації технічних рішень (очищення стоків і викидів, перероблення відходів тощо);

• розробка програми впровадження «зеленої» технології в діюче виробництво (програми екологічної модернізації вироб­ництва);

• організація виконання програми впровадження «зеленої» технології;

• екологічне навчання персоналу підприємства;

• виробництво екологічно безпечної продукції та послуг.

Або ми врятуємо всі разом, або майже ніхто не врятується...

Станіслав Лем

Тема 5 Економічний механізм управління природокористуванням та охороною нпс План

5.1. Економіка природокористування та її основні завдання.

5.2. Екологічні податки.

5.3. Досвід економічно розвинених країн у сфері екологічного оподаткування.

Література:

1. Авраменко Н.Л. Екологія: [навч. посіб.] / Н.Л. Авраменко, С.Я. Цимбалюк / Держ. податк. адмін. України; Нац. ун-т держ. податк. служби України; каф. техноген.-екол. безпеки. – Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2009. – 252 с.

2. Екологія: підручник / [С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін.]. – [вид. 2-ге, без змін]. – К.: КНЕУ, 2006. – 371 с.

3. Запольський А.К., Основи екології: [підручник] / А.К. За­польський, А.І. Салюк; за ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2003. – 358 с.: іл.

4. Козуля Т.В. Процеси екологічного регулювання. Концепція корпоративної екологічної системи / Т.В. Козуля / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». – Х.: НТУ «ХПІ», 2010. – 587 с.

5. Кучерявий В.П. Загальна екологія: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2010. – 518 с.

6. Основи екології: [навч.-метод. посіб. до лаборатор.-практ. занять: для студ. вищ. навч. закл.] / О.І. Циганенко, С.М. Куріло, Н.А. Склярова, Н.М. Тарасова / Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. – К.: Знання України, 2008. – 51 с.

7. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

8. Федоряк М.М. Основи екології: [навч. посіб.] / М.М. Федоряк, Г.Г. Москалик / М-во освіти і науки України; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – 335 с.

9. Цимбалюк С.Я. Практикум з екології: [навчальний посібник] / С.Я. Цимбалюк, Н.Л. Авраменко. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 92с.

10. Цимбалюк С.Я. Практикум з екології: [навчальний по-сібник] / С.Я. Цимбалюк, Н.Л. Авраменко. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 88 с.