3.Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості

• виховання патріотизму, інтернаціоналізму;

• виховання колективізму, дружби, готовності до соц. спілкування;

• виховання труд. дисципліни, сумлінності, відповідальності і ініціативи;

• формування і розвиток творчого мислення в процесі вир. праці;

• розвиток пізнавальних і творчих проф.. інтересів і здібностей;

• розвиток уваги, спостережливості, волі,наполегливості в досягненні мети;

• розвиток умінь та навичок самоосвіти, самовдосконалення;

• формування і розвиток культури спілкування і праці;

• формування інтересу до творчої діяльності;

• виховання віри у власні творчі сили;

• спонукання учнів до самостійного одержання нових знань;

• розвиток індивідуальної творчої активності.

4.Висока якість виробу та зручність його в експлуатації забезпечується в основному правильним з’єднанням рукава з виробом та правильним розподілом посадки оката рукава по ділянках пройми. Для цього на лініях оката та пройми після побудови креслення рукава ставлять контрольні значки(надсічки): передню, верхню, задню, задню нижню та передню нижню. Розмітка надсічок та рукава.

Розрахункову посадку по оката рукава визначають за формулою:

Ппос=Дпр*Н, де: Дпр – довжина пройми розрахункова; Н – норматив посадки оката рукава на 1 см довжини пройми.

Розрахункову величину посадки зіставляють з фактичною величиною посадки, яку визначають за формулою:

П пос.ф.=Док-Дпр, де:Док – довжина оката фактична, яка вимір.ється за кресленням рукава, Дпр-довжина пройми фактична, яка вимірюється за кресленнями спинки та пілочки виробу.

Розбіжність фактичних та розрахункових показників не повинна перевищувати 0,5 см.

Відомо, що посадка оката рукава при його вшиванні в пройму виробу розподіляється нерівномірно по ділянках пройми. Стр.81

Так, найменшу посадку передбачають на ділянках 1 та 3, які розташовані по обидві сторони від нижньої передньої надсічки(т.355). На ділянці 3 рукава вшивається в пройму практично без посадки. Найбільша посадка рукава при його вшиванні в пройму виконується на ділянках: 4, 5 та 2, особливо у верхній частині оката по обидві сторони від верхньої надсічки (т.14’’’). Розподіл посадки оката рукава рекомендується розпочати від передньої нижньої надсічки на рукаві – т.355. Положення аналогічної точки на лінії пройми пілочки –т.355’-знаходять за допомогою додаткових розрахунків:

/351 – 355``/ = /351-355/+0,5см, де : /351 – 355``/ - відрізок з креслення пілочки; /351 – 355/ - відрізок з креслення двомовного рукава.

З т. 355’’ проводять горизонталь вліво до її перехрещення з лінією пройми в т. 355’.

Для нанесення інших монтажних надсічок лінії оката рукава і пройми пілочки і спинки ділять на 5 ділянок. Верхня передня надсічка на лінії пройми пілочки – т.358’, роль верхньої надсічки виконує стик плечових точок пілочки та спинки (тт.14’ та 14’’). Для її знаходження з середини відрізка /14’’ – 352/ проводять горизонталь вправо до її пнрнхрещення з лінією пройми пілочки. Роль верхньої надсічки на проймі виконує стик плечових точок спинки (т.14’) та пілочки(т.14’’). Для знаходження відповідних точок на лінії оката: тт..358 та 14’’’ вимірюють ділянки пройми пілочки /355’ – 358`/ та /358’ – 14``/, додають до них відповідно 13 та 22% загальної посадки і ці відрізки відкладають послідовно догори від т.351.

Наступними орієнтирами для нанесення монтажних надсічок є точки вершин переднього та ліктьового швів (у двомовному рукаві) тт.357(357’) та 135 (135’). Для нанесення відповідних точок на лінії пройми вимірюють ділянки оката рукава /355 – 357/ та /131 – 135/, віднімають від них відповідно 6 та 24 % загальної посадки і ці відрізки відкладають:від т. 351’ вниз по лінії пройми – т. 357’’; вліво від т. 357’’ – т. 135’’.

На останній ділянці оката рукава /135 – 14’``/, яка відповідає ділянці пройми /135 – 14`/, найбільша величина посадки – 35% загальної величини.

При оцінці якості конструкції слід звернути увагу на положення рукава відносно пройми і всього виробу, а також на відповідність ліній оката і пройми виробу. Так, зазвичай, визначаються форма та розташування лінії переднього перекату (згину) рукава відносно пройми і виробу(бічної кишені). Рукав при неправильному вшиванні та порушенні балансу може бути зміщеним уперед або назад, при цьому можуьб утворитися заломи по лініях ліктьового та переднього перекатів.

Недостатня посадка оката рукава, зайве заглиблення пройми можуть призвести до ускладнення підйому рук; недостатня глибина аьо надто мала ширина пройми можуть призвести до утворення коротких заломів під проймою, а все це погіршує конструктивно-ергономічні показники якості виробу.

Оцінюють також положення переднього та ліктьового швів відносно відповідних згинів рукава, і форму оката, і розподіл посадки по окату рукава.

5.Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним головним чином вбіологічному сенсі, оскільки це вік статевого дозрівання, паралельно якому досягають зрілості й інші біологічні системи організму В соціальному аспекті підліткова фаза - це продовження первинної соціалізації. Всі підлітки цього віку - школярі, вони знаходяться на утриманні батьків (держави), їхньою провідного діяльністю є навчання. Соціальний статус підлітка мало чим відрізняється від дитячого. Психологічно цей вік дуже суперечливий Для нього характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах розвитку, обумовлені значною мірою біологічно. Найважливіше психологічне новоутворення віку - почуття дорослості являє собою новий рівень домагань, що передбачає майбутнє становище, якого підліток фактично ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та їх переломлення в самосвідомості підлітка. В цілому це період закінчення дитинстваі початку «виростання» з нього.

Соціальне становище юнацтва неоднорідне. Юність — завершальний етаппервинної соціалізації. Більшість юнаків і дівчат іще навчаються, їхня участь у продуктивній праці розглядається не стільки під кутом зору її економічної ефективності, скільки з позиції виховної цінності. Діяльність і рольова структура особистості на цьому етапі набувають нових, дорослих якостей. Головне завдання цього віку - вибір професії. Загальна освіта доповнюється тепер соціальною, професійною. Уже після закінчення 9-го класу учні роблять соціальній вибір - продовжувати навчання у середній школі чи піти до ПТУ.

Аби уникати помилок у стосунках із підлітками, дорослі, насамперед,учителі, повинні добре знати природу фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі підлітка, з метою уникнення перевантажень і недовантажень у навчальних завданнях, необґрунтованих конфліктів з учнями.

За нормальних умов між силою подразника і реакцією на нього нервовоїсистеми існує певна залежність, яка має вікові та індивідуальні особливості. У підлітковому віці ці співвідношення порушуються, що пов'язане зі збудженим станом центральної нервової системи. Через це, наприклад, і сильні, і слабкі подразники можуть викликати однакову за силою реакцію-відповідь. Може бути й по-іншому: сильні подразники взагалі не викликають відповіді, а на слабкі відповідь є. Річ у тім, що центральна нервова система підлітка стає тимчасово нездатною до відповіді на сильний подразник, бо він її остаточно збуджує. Це переводить психіку у стан гальмування, тому реакції немає. Слабкий же подразник цього не викликає, і тому на нього реакція зберігається. Нарешті, може бути такий стан центральної нервової системи, коли подразник узагалі викликає несподівану, неадекватну реакцію.

Характерно, що в дівчаток більшою мірою виражено порушенняемоційного плану — підвищена образливість, плаксивість, безпричинна зміна настрою, у хлопчиків - зміна поведінки і рухових реакцій, їхні дії супроводжуються супутніми рухами рук, ніг, тулуба (не можуть сидіти спокійно, щось крутять у руках, чіпають щось і под.).

Мова підлітків часом уповільнюється, сповільнюються і відповідні реакції намову дорослих, звернену до них.

Не отримавши відповіді на своє запитання, звернене до підлітка, абочекаючи його занадто довго, дорослі нерідко сердяться і починають дорікати.

Відповіді підлітків на запитання викладача стають біднішими, спрощеними;виникає підозра, що підлітки втратили частину свого словникового запасу. Для отримання вичерпних відповідей доводиться ставити їм додаткові запитання.Усе це створює враження недостатнього знання предмета, невпевненості узнаннях, що негативно впливає на оцінку педагогами відповідей підлітків (такі оцінки часто виявляються неадекватними саме через незнання дорослими стану центральної нервової системи підлітка).

У той же час спостерігається й підвищена стомлюваність підлітків. Втомазазвичай розвивається у двох фазах: у першій з'являється рухове збентеження (нервова система вже не в змозі загальмувати небажані рухи), другу фазу характеризують сонливість, дрімота або, навпаки, сильне збудження. Це значною мірою пов'язане з тимчасовим зниженням у підлітків опору до втоми, яке розвивається під впливом статичного напруження.

До цього слід додати й відхилення, пов'язані з прискореним ростом. В основіїх лежать дві причини: перша - порушення роботи окремих органів і систем, друга - дефіцит різноманітних речовин, необхідних організмові, що інтенсивно розвивається і росте. Прикладом дії першої є запаморочення, потемніння в очах і навіть втрата свідомості за різкої зміни положення тіла, тривалого нерухомого стану. Прикладом дії другої причини є порушення постави, скривлення хребта і т.д.

Усі ці знання про механізми психофізіологічного розвитку в підлітковомувіці необхідні педагогові для вироблення стратегії й тактики побудови і проведення занять, адекватної поведінки спілкування з учнями.

Білет №12