Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Буратова.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
645.89 Кб
Скачать

Вступ

Легка промисловість України – це багатогалузевий комплекс. Вона є однією з найбільш соціально вагомих галузей народного господарства, адже вона є провідною у виробництві товарів народного споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний і трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерейні вироби, фурнітура та інше.

Структура процесу проектування одягу, яка склалась на початку розвитку галузі та удосконалювалась під впливом сторонніх чинників, лишалась неконкурентоспроможною. Вироби швейної галузі (масового виробництва) були на досить низькому рівні. Неконкурентоспроможність швейних виробів остаточно було доведено майже повним зникненням галузі наприкінці XX століття. Більшість підприємств перейшли на роботу за принципом виготовлення виробів із давальницької сировини, а деякі зовсім зникли. Зрозуміло, що на це вплинули не тільки структурна невизначеність процесів, а всі вади процесу перебудови. Але сьогодні розпочинається відродження галузі. Процес розвитку галузі відчувається у структурній перебудові самої галузі, інформаційного, технічного забезпечення процесів оптимізації та стандартизації окремих ділянок діяльності.

В останні роки Україна стрімко розвиває легку промисловість. Це дозволяє не лише задовольняти внутрішні потреби країни, а й постачати товари легкої промисловості на зовнішній ринок.

В даній курсовій роботі вирішується питання конфекціювання матеріалів на виріб, який вже виготовляється на виробництві, користується попитом, виходячи із сучасного рівня асортименту матеріалів, існуючої технології виробництва і обладнання на виробництві.

Метою виконання роботи є розвиток теми підбору матеріалів для виготовлення куртки для гірськолижного спорту.

Аналітична частина

1.1 Аналіз розвитку моди на виріб

Гірськолижний спорт, як явище, почався з лижних гонок. Перше гірськолижне змагання було проведено в 1850 році в Осло. Через кілька десятиліть «лижна лихоманка» охопила не тільки Європу, але й Америку.

Перше змагання зі слалому було організовано в 1922 році в Швейцарії. Вже через два роки цей вид спорту був включений в олімпійську програму змагань.

Екіпірування, це, звичайно, лижі і лижні палиці. Існує безліч різновидів цього обладнання. Для швидкісного спуску і супергігантского слалому використовуються загнуті палиці, за рахунок чого досягається менший опір повітря. В інших видах слалому лижні палиці прямі і часто мають пластикові насадки-запобіжники на рукоятках, за допомогою яких спортсмен може збивати зі свого шляху прапорці, не пошкоджуючи рук. Лижі виготовляють з різних матеріалів (наприклад, дерева або композитів). Залежно від виду змагань лижі можуть відрізнятися по довжині, ширині і навіть формі, але всі вони повинні відповідати міжнародним стандартам. Також, перед кожним спуском металеві краї лиж необхідно наточувати і загострювати, щоб вони добре трималися на слизькій поверхні, особливо на поворотах.

 Лижні черевики теж особливі. Їх підошва сконструйована таким чином, щоб спортсмен міг чинити на лижі додатковий тиск. Черевики кріпляться до лиж за допомогою ременів, які виконують функцію своєрідних ременів безпеки - у разі сильного удару або тиску, їх засувка автоматично відкривається і лижі відстібаються щоб уникнути травм.

   Рукавички любителів швидкісного спуску виготовлені з шкіри або синтетичного матеріалу, але в більшості випадків оснащені пластиковим захистом для передпліччя, який особливо потрібний при проходженні воріт.

 Спортсмени використовують також маску або захисні окуляри. Вони захищають очі від снігу, дощу, вітру і сліпучого блиску білого снігу, особливо в сонячну погоду. А якщо очки у слаломістів різнокольорові, то це зовсім не від бажання бути моднішим за інших, просто деякі кольори лінз допомагають посилити контраст та чіткість зорового сприйняття. Хоча, бажання слідувати моді теж може бути присутнім.

У швидкісному спуску зазвичай одягають пластиковий протектор для спини, а в слаломі - налокітники, наколінники і захисні пристосування для гомілки.

Спортивний одяг формується під дією таких чинників як характер спортивної діяльності (тренер, суддя, професійний спортсмен або аматор), інтенсивність енерговитрат спортсмена під час виконання основних рухів (специфічні рухи ніг та рук гірськолижників або сноубордистів тощо), середовище спортивної діяльності (відкрита місцевість, кінноспортивний ма­неж, стадіон і таке ін.) та специфічні функції спортивного костюма (наприклад: інформативні, у разі, коли колір костюмів дає змогу розпізнавати спортсменів з різних команд; захисні, що спрямовані на запобігання травмувань). Кожний з цих чинників впливає на вибір основних та допоміжних матеріалів для одягу, його конструкцію, модель та колір.

1.2 Характеристика та аналіз асортименту матеріалів на виріб