2. Характеристика підкладкових та прокладкових матеріалів.

Зимові куртки належать до теплозахисного одягу. Відтак, вони мають забезпечувати необхідну термоізоляцію, захищати людину від переохолодження, та сприяти комфортності за різних несприятливих погодних умов. Невід'ємною складовою пакета матеріалів для такого одягу є утеплювальні прокладки. На заміну традиційним утеплювачам (пух та хутро тварин, файбертек, синтепон, фліс тощо) приходять нові, високотехнологічні, які не тільки не поступаються усталеним матеріалам, а й мають низку значних переваг порівняно з ними. Серед цих новітніх матеріалів чільне місце посідають Тінсулейт (Thinsulate від англ. thin - тонкий, insulate - утеплення) та Комфортемп (Comfortemp).

Виготовлення нетканого матеріалу під назвою Тінсулейт базується на застосуванні надзвичайно тонких мікроволокон, кожне з яких у 50-70 раз тонше за людську волосину. Головне для всіх утеплювачів - здатність утримувати повітря, тобто чим більше інертного повітря в одиниці об'єму утеплювача, тим краще він зберігає тепло. Зі зменшенням товщини волокон суттєво зростає сумарна площина поверхні волокон, що утримують повітря (на одиницю об'єму).

Для Тінсулейта цей показник більший майже у 10 раз, порівняно з матеріалами старого покоління. Заслуговує на увагу також те, що зазначений утеплювач з одного чи обох боків може мати флізелінове покриття, яке запобігає міграції волокон на поверхню матеріалу верху або підкладки.

Комфортемп являє собою терморегулювальний нетканий матеріал, виготовлення якого грунтується на новітній мікрокапсульній РСМ-технології (Phase Change Material - матеріал із змінною фазою). Він складається з наповнених речовиною мікроскопічних терморегулювальних кульок. Речовина в капсулах працює як термоакумулятор, а саме: знаходиться у твердому порошкоподібному стані за температури до 37 С˚ і перетворюються на рідину, якщо ця температура перевищується. Коли організм людини виробляє зайве тепло, РСМ-мікрокапсули з порошку перетворюються на рідину, абсорбуючи тепло та надаючи відчуття прохолоди; у разі падіння температури РСМ-мікрокапсули знову переходять у порошкоподібний стан, виділяючи при цьому збережене тепло для зігрівання тіла людини. Отже, цей «розумний» або «інтелектуальний» матеріал взаємодіє з тілом людини і регулює температуру га вологість підодягового простору, підсилюючи комфортність одягу. Оригінальність Комфортемпа також у тому, що його мікрокапєули легко можуть бути «заряджені» знову (для цього треба лише порухатися або ненадовго зайти до приміщення, що обігрівається).

1.2.3 Характеристика скріплюючих матеріалів

Для скріплення деталей одягу у швейному виробництві найчастіше використовують швейні нитки. Вони бувають різного призначення: для одягу, вишивання, в’язання, взуття, медицини тощо.

Швейні нитки – це основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватись і як оздоблюючий матеріал.

Швейні нитки для одягу виготовляють різними за волокнистим складом: з натуральних волокон – бавовняні, лляні і шовкові; з хімічних волокон і ниток – штучні віскозні, полінозні та синтетичні поліамідні, поліефірні. За способом виробництва розрізняють мононитки, комплексні, штапельні, армовані та змішані нитки).

За структурою існують такі основні види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані.

За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні – мерсеризованими. Якість швейних ниток характеризується їх міцністю, розтяжністю, пружністю, зрівноваженням скручування, рівністю, міцністю фарбування, відповідним ступенем білизни та відсутністю або наявністю зовнішніх дефектів.

Швейні нитки повинні задовільняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, бути зрівноваженими за останнім, мати міцне фарбування або достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання належного зовнішнього вигляду та якості виробу необхідно, щоб нитки за показниками міцності, розтяжності, усадки відповідали властивостям основного матеріалу.

Бавовняні швейні нитки виробляють з високоякісної гребінної пряжі в 2, 3, 4, 6, 9 та 12 складань.

Основними операціями з виготовлення ниток є: трощення (складання 2-3х та більше ниток), скручування та оздоблення. Для зрівноваженості структури ниток останнє скручування виконується в напрямку, протилежному основному скручуванню.

Оздоблення ниток включає операції: відварювання, відбілення, фарбування, апретування та поліровки. Найбільш високоякісні нитки мерсеризують. Бавовняні швейні нитки за оздобленням та забарвленням випускають: суворими, білими, чорними, кольоровими, матовими або глянцевими, з м’яким та жорстким оздобленням.

Залежно від товщини, швейні нитки поділяються на торгові номери; залежно від щільності – на торгові марки.

Торговий номер – це умовний номер ниток (наприклад, №10, 12, 20, 30, 40, 50, 60, 80 та 120). Більш тонкі нитки мають більш високий торговий номер.

Бавовняні швейні нитки використовують як основні при виконанні операцій з’єднання деталей швейного виробу, обметування зрізів тощо.

Швейні нитки з натурального шовку виробляють з ниток шовку-сирця лінійної щільності 3,22 та 4,65 текс подвійним скручуванням: спочатку скручують кожну нитку шовку-сирця, потім з’єднують разом 3 скручені нитки і скручують їх у напрямку, протилежному первинному скручуванню. Готові нитки відварюють; фарбують або відбілюють.

Товщину ниток позначають умовними торговими номерами: №65 (нитки в 6 складань, лінійна щільність – 17,4 текс); №33 (нитки в 12 складань, лінійна щільність – 31 текс); №18 (нитки в 20 складань, лінійна щільність – 57,7 текс).

Гарус – товсті нитки з натурального шовку. Вони випускаються двох номерів: №3 (333 текс) та №7 (143 текс). На їх виготовлення йде 90 ниток шовку-сирця.

Слід зазначити, що нитки використовуються залежно від їх товщини. Так нитки номерів №65 та №33 використовуються для з’єднання деталей з тонких матеріалів або для прокладання оздоблювальних строчок; нитки №18 (потовщені) використовують для орбметування петель, пришивання гудзиків. Прокладання оздоблювальних строчок на виробах з вовняних пальтових тканин; нитки Гарусу необхідні для прокладання оздоблювальних рельєфних строчок, обметування петель, вишивання.

Синтетичні швейні нитки. Асортимент цих ниток з року в рік розширюється, за рахунок їх виробництва з хімічної сировини.. широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкість до витирання, високоеластичні (подібні за еластичністю до шовкових ниток). Крім того гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками, підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду.

Значне видовження синтетичних ниток негативно виявляється в процесі обробки. Їх недоліком, зокрема капронових ниток, є також невисока термостійкість.

Армовані (каркасні) нитки належать до комбінованих швейних ниток. Вони складаються з синтетичної основи – лавсанової, капронової нитки, обвитої бавовняною чи іншою пряжею. Виготовляються вони у 2-3 складення (№44ЛБ і №65ЛБ).

Текстуровані нитки типу таслан – це об’ємні нитки. Для отримання об’ємності цих ниток, скручування елементарних волокон відбувається під дією на них струменя стисненого повітря. При цьому частина волокон утворює петельки різних розмірів, а частина залишається без змін, внаслідок чого виникає об’ємна будова нитки. Нитки типу таслан виробляють з малою і великою розтяжністю, вони характеризуються високою еластичністю, невеликою об’ємною масою, сухим теплим грифом, значною пористістю.

Під час роботи на швейній машині нитки типу таслан, завдяки петльованій будові забезпечують повітряні прошарки, частково охолоджують голку, що зменшує можливість їх оплавлення. Слід зазначити, що об’ємні нитки створюють міцні, м’які та еластичні шви. Їх використовують для всіх видів строчок, пришивання гудзиків, обметування петель, пришивання низу при виготовленні білизни, сорочок, піжам, суконь, блуз, корсетних виробів, одягу з трикотажу.

Комплексні амідні нитки – найбільш міцні та еластичні, мають високу теплостійкість та практично не змінюють лінійних розмірів. Їх використовують при виготовленні виробів з безусадочних синтетичних матеріалів, шкіри та швейних виробів, які виготовляються за технологією «форніз».

Комплексні ПА нитки мають високу міцність та найбільшу стійкість до стирання, але низьку теплостійкість. Їх використовують для обметування петель та виготовлення одягу з міцних жорстких безусадочних матеріалів. Випускають капронові нитки торговими номерами №50К (15,5 текс х 3) та №90К (31 текс х 3).

ПЕ нитки теплостійкі, безусадочні, еластичні, але поступаються капроновим за показниками міцності та стійкості до стирання. Їх випускають торговими номерами: №22Л (11,1 текс х 2), №33Л (11, 1 текс х 3), №55Л (27,7 текс х 2) та №90Л (29,4 текс х 3). Тонкі нитки 22Л та 33Л використовують при виготовленні виробів білизняного, сорочкового та костюмно-платтєвого асортиманту, трикотажних виробів; товсті нитки 55Л та 90Л – для прокладання рельєфних оздоблювальних строчок.

Армовані швейні нитки мають сердечник з поліамідних та поліефірних комплексних ниток, який обвивають волокнами бавовни або полінозними волокнами. Найбільш поширеними є нитки, армовані бавовною. Вони більш блискучі, міцні та еластичні, ніж бавовняні, і значно більш теплостійкі та менш розтяжні, ніж лавсанові. Їх випускають торговими номерами: 20ЛХ, 30ЛХ, 44ЛХ і використовують замість бавовняних швейних ниток відповідної товщини, а також замість шовкових та синтетичних ниток.

Синтетичні швейні нитки використовують при пошиві одягу із безусадочних чи малоусадочних матеріалів (синтетичних чи натуральних з великим вмістом синтетичних).

Проклеєні шви - ознака якісного одягу. Проклейка (або зварювання) проводиться на спеціальній машині при температурі близько 370 градусів (для кожної тканини технологія трохи відрізняється). При проклейке спеціальне покриття стрічки під впливом температури просочує тканину, тому проклеєний шов завжди буде герметичним.