1.Обробка вшивних рукавів верхнього одягу та з’єднання з проймами виробу.

2.Урок – основна організаційна форма виробничого навчання, типи уроків виробничого навчання та їх вибір.

3. Завдання основних напрямків всебічного розвитку особистості.

4.Зв’язок параметрів рукава з проймою.

5.Психологічні новоутворення підліткового віку.

1.По конструкции рукава верхней одежды оченьразнообразны. Они могут быть втачные, цельнокроенные с полочками и спинкой, реглан и т. д. По конструкции низа рукава различают без шлиц и со шлицами, с хлястиками, патами, манжетамии т. д.

Для низу рукава використовують новітні готові клейові кромки (подвійні з підсилювачем неклейовим), клейові павутинки та сітки, перфоровані клейові кромки.

Виготовлення рукава відбувається за такою схемою:

1. Зшивання ліктьових та передніх швів

2. Формування

3. Вшивання рукава в пройму

Шлицібувать відлітні, виточні, відкриті. Зріз їх буде виглядати однаково, а послідовність виготовлення різна.

Виточна:

1. Зшивання передніх зрізів рукава

2. Зшивання переднії зрізів підкладки рукава

3. Пришивання підкладки до низу рукава

4. Розпрасування передніх швів рукава

5. Запрасування підкладки з утворенням напуску

6. Зшивання ліктьових зрізів з одночасним обшиванням уступів шлиці

7. Надсікання припускув уступі шлиці

8. Розпраусвання ліктьового швуз одночасним розпраусваннямшлиці

9. Вивертання, виправлення по лінії перегину

10. Зшиваня припусків рукава з припускам підкладки

Відлітна шлиця (відмінності від виточної):

1. Підкладка пришивається після виготовлення шлиці

2. Після обшивання уступів шлиці формується кутик

3. Застрочування нижнього уступу шлиці рукава

4. Вивертання, виправлення кута на лицьовий бік, припраусванняшлиці та запрасування рукава по лінії перегину.

5. Пришивання підкладки до нижнього зрізу

6. Підшивання, закріпленя припусків.

Відкрита шлиця:

1. Намічування лінії обшивання кутів шлиць

2. Обшивання кутів шлиць

3. Вивертання та виправлення кутів, припрасування кутиком для утворення жорсткості.

4. Припраусвання кутів шлиці з одночасним припрасуванням перегину низу

5. Пришивання підкладки до низу рукава

6. Закріплення припусків по низу рукава.

Обробка рукавів з пришивними манжетами та Обробка низу рукавів у підгин

Класичний варіант вшивання рукава в пройму:

1. Вшивання рукава в пройму з розподілом посадки

2. Пришивання підокатника до припусків шва вшивання

3. Пришивання плечової накладки до припусків шва вшивання

4. Пришивання плечової накладки по плечовим припускам.

Новітня технологія вшивання рукава:

1 Лізирування пройми та окату рукава з одночасним призборюванням посадки

2. Викорисанняплечової накладки з клейовими цятками для тимчасового закраплення у лечовій зоні.

3. Вшивання рукава у пройму відбувається н інтегрованому робочому місці з програмоваим розподілом посадки

4. Для зшивання передніх та ліктьових зрізів використовується обладнання для зшивання довгих зрізів з гнаправляючою шиною (двониткова ланцюгова машина).

2.Основною формою організації виробничого навчання в навчально-виробничих майстернях є урок (заняття), а додатковими – екскурсії, консультації, додаткові заняття, домашня робота, семінари, практикуми та ін.

Для уроку характерні такі основні положення:

• однорідність і постійність;

• одночасність навчання;

• чіткість визначення обсягу матеріалу, що вивчається;

• єдина тривалість;

• регулярність проведення;

• керівна роль майстра виробничого навчання.

Тривалість уроку виробничого навчання складає 6 годин.

За дидактичними цілями уроки поділяються на:

- урок засвоєння нових знань;

- урок закріплення і вдоскона-лення ЗУН;

- повторно-узагальнюючий урок;

- контрольно-перевірочний урок;

- комбінований урок.

Від правильності побудови уроку і якості проведення його майстром виробничого навчання залежить постановка всього навчально-виховного процесу в навчальній групі. Тому майстер виробничого навчання повинен досконало володіти своєю спеціальністю, педагогічною майстерністю, методологією навчання професії й кожен урок проводити в повній відповідності з основними дидактичними вимогами:

Дидактичні вимоги до уроку:

- дидактична мета уроку має бути визначеною й чітко сформульованою;

- професійні й виховнізавдання уроку повинні бути нерозривнопов'язаніміж собою;

- змістматеріалу уроку в цілому й кожноїйогочастинислідбудувати на психолого-дидактичнійоснові;

- вибір методів навчання для уроку в цілому й кожної його частини повинен бути педагогічно обґрунтованим на вирішення завдань розвиваючого навчання;

- організаційна чіткість уроку повинна бути наслідком педагогічно правильного визначення типу уроку, планування його структури, а також підготовки до уроку майстра й учнів;

- поєднання колективної та індивідуальної роботи учнів на уроці повинне видозмінюватися залежно від загальної дидактичної мети й цілей конкретного уроку.

Типи уроків:

- урок формування початкових умінь;

- урок формування навичок і складних умінь;

- урок творчогозастосуваннязнань, умінь і навичокпід час розв’заннянавчальнихвиробничо-технічнихзавдань;

- контрольний урок.

У навчально-виробничих майстернях урок має такі структурні елементи, як організаційна частина, вступний інструктаж, основна частина (вправи або самостійна робота учнів і поточне інструктування їх майстром), заключний інструктаж (див. таблицю 1.).

Таблиця 1 - Типова структура уроку виробничогонавчання

Структурні елементи уроку	Діяльність майстра-інструктування	Діяльність учнів - учіння
Організаційна частина (3 – 5 хв.)	Перевірка й підготовка учнів до початку уроку.	Підготовка робочих місць до уроку
Вступний інструктаж (до 30 хв.)	Створення в учнів орієнтовної основи діяльності – формування уявлень і понять про завдання, засоби, умови й способи майбутнього виконання навчально-виробничих робіт.	Сприйняття інструктивних вказівок майстра виробничого навчання. Самостійне визначення технологічної послідовності, способів і режимів виконання завдання
Основна частина (5 годин)	Організація, керівництво, коректування й контроль ходу результатів навчально-виробничої діяльності учнів	Відпрацьовування способів виконання трудових дій, прийомів, операцій. Самоконтроль роботи. Самостійне виконання навчально-виробничих робіт
Заключний інструктаж (до 30 хв.)	Підведення навчально-виробничих підсумків уроку	Самоаналіз підсумків уроку