55. Як встановлюються і закріплюються маточини передніх і задніх коліс автомобіля зил-4314-10? Порядок їх регулювання.

Щоб забезпечити легкість керування автомобілем, його стійкість i рівномірне спрацювання шин, передні колеса i шворні поворотних цапф установлюють у певне положення. Конструкція передньої осі дає можливiсть дістати розвал i сходження переднiх колiс, поперечний (боковий) i поздовжній кути нахилу шкворнів.

Розвал колiс - це нахил площини обертання колiс до вертикалі. Якщо верхня частина колеса нахилена від автомобiля назовні, розвал позитивний, якщо всередину -негативний. В автомобiля ЗIЛ-4314-10 розвал колiс повинен бути 1°  0,25°.

Сходження колiс - це встановлення їх у площині обертання пiд кутом до поздовжньої осi автомобiля. В автомобiля ЗIЛ-4314-10 сходження колiс (різниця відстаней А i Б мiж внутрішніми краями шин, виміряних в одній горизонтальній площинi) дорівнює 1,0.. .3,0 мм.

Поперечний нахил шворня - це нахил його верхнього кінця всередину (до середини балки переднього моста). Кут між віссю шворня i вертикаллю в поперечній площинi повинен бути 8°  0,5^о (ЗIЛ-4314-10).

Поздовжній нахил шворня - це нахил верхнього кiнця шворня назад вiд вертикалi, він має бути 1°15’ (ЗIЛ-4314-10).

56. Яке значення мають кути встановлення передніх коліс і нахилу шкворнів?

Щоб забезпечити легкість керування автомобілем, його стійкість i рівномірне спрацювання шин, передні колеса i шворні поворотних цапф установлюють у певне положення. Конструкція передньої осі дає можливiсть дістати розвал i сходження переднiх колiс, поперечний (боковий) i поздовжній кути нахилу шкворнів.

Поперечний нахил шворня i позитивний розвал коліс полегшують керування автомобiлем. Поздовжнiй нахил шворня забезпечує стiйкiсть автомобіля, що рухається. Сходження запобігає коченню по розхідних дугах колiс, що мають позитивний розвал.

У кожної моделі автомобiля свої кути встановлення колiс, значення яких вказують у технічній характеристиці автомобілів.

У вантажних автомобілях усі названі кути, крім сходження колiс, не регулюються i забезпечуються точністю виготовлення відповідних спряжених деталей на заводі. В легкових автомобiлях з незалежною підвіскою передніх колiс розвал, сходження колiс i кути нахилу шворнів можна регулювати.

57. Послідовність перевірки люфта рульового колеса. Порядок регулювання люфта.

Збільшення вільного ходу рульового колеса може спричинятися:

/ послабленням кріплень або спрацюванням шарнірних з'єднань рульових тяг;

/ послабленням кріплення картера рульового механізму та рульової сошки;

/ спрацюванням ролика й черв'яка та їхніх підшипників;

/ порушенням регулювання рульового механізму.

Для перевірки слід:

• передні колеса поставити в середнє положення, що відповідає руху автомобіля по прямій;

• повертати рульове колесо ліворуч до упора, але не порушуючи положення передніх коліс;

• помітити положення рульового колеса за якою-небудь точкою на щитку приладів;

• повернути рульове колесо праворуч, також не порушуючи положення коліс;

• виміряти відстань, пройдену якою-небудь точкою на ободі колеса. Це й буде вільний хід.

Точніше вільний хід можна визначити за допомогою спеціального приладу — люфтоміра.

Щоб визначити несправність, потрібно перевірити оглядом кріплення деталей рульового привода та люфт у шарнірних з'єднаннях.

Перевірку слід виконувати вдвох: одному робити різкі рухи рульовим колесом праворуч і ліворуч, а другому знизу оглядати всі кріплення та з'єднання. Усувають несправність підтягуванням кріплень та заміною спрацьованих шарнірів.

Якщо в рульовому приводі несправностей не виявлено, а вільний хід рульового колеса перевищує норму, то треба відрегулювати зачеплення ролика з черв'яком