Бурако Всес іст 11 кл підручник

РОЗДІЛ I

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

§ 1. ПОЧАТОК ВІЙНИ

Яке перегрупування сил відбулося на міжнародній арені після Першої світової війни? Я кі держави взяли курс на ревізію Версальсько-Вашингтонської системи договорів? Я кі цілі вони переслідували? Коли і за яких умов виникли вогнища війни в А зії та Європі? Я кі держави протистояли агресорам? Чому Лізі Н ацій і демократичним силам світу не вдалося перешкодити агресорам у здійсненні їх н іх планів?

НАПАД НІМЕЧЧИНИ НА ПОЛЬЩУ. «ДИВНА ВІЙНА»

Друга світова війна - наймасштабніша і найжорстокіша в історії людства. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки й Австралії, на всіх морях і океанах. У війні брала участь 61 країна світу, в арміях цих країн налічувалось 110 млн чоловік. Жертви цієї війни становлять приблизно понад 60 млн осіб, половина з яких складає цивільне населення. Війна знищила тисячі міст і сіл, величезні матеріальні цінності та визначні пам’ятки культури. У ході війни вперше були застосовані нові види зброї, в тому числі атомні бомби. З самого початку ця війна носила справедливий, визвольний характер з боку народів, що стали жертвами агресії.

(Друга світова війна була наслідком загострення політичних і економічних суперечностей між найбільшими державами. Переділ територій в Європі, Азії і Африці після Першої світової війни не задовольняв переможену Німеччину, а також пере­ можців - Японію та Італію. Курс Німеччини і Японії на ревізію Версальсько-Вашингтонської системи договорів, який розпо­ чався ще в 20-ті роки, набув одвертого характеру в 30-ті роки, особливо після приходу до влади в Німеччині гітлерівської партії. До середини 30-х років склався союз держав-агресорів - Німеччини, Італії та Японії, які, використовуючи супереч­ ності між демократичними країнами, вели цілеспрямовану політику перерозподілу територій шляхом війни.

з

ІГоталітарні режими і мілітаристська диктатура в поєднанні з расовими теоріями повинні були, за розрахунками верхо­ водів Німеччини, Італії та Японії, забезпечити перемогу над розрізненими силами демократичних країнД Гітлерівська Німеччина прагнула шляхом війни перерозподілити кордони в Європі, розширити «життєвий простір» для німецької панівної нації аж до Уралу, завоювати нові колонії. Фашистська Італія планувала розширити територію до розмірів колишньої Рим­ ської імперії, включивши до її складу Близький Схід, Північну і Східну Африку. Японія претендувала на панування в Азії.

Цьому агресивному блоку протистояли демократичні країни - СІНА, Велика Британія та Франція разом з іншими державами Європи. Однак через суперечності між ними не вдалося досяг­ ти єдності у протистоянні з агресорами і політичними засобами приборкати їх, не допустити до розв’язання війни.

У цьому протистоянні особливу позицію займав СРСР, ке­ рівники якого розраховували, що майбутня війна між капіта­ лістичними країнами призведе до їх взаємного послаблення і полегшить досягнення «перемоги соціалізму» у всьому світі, тобто встановлення комуністичних режимів. Сталін і його ото­ чення прагнули використати з цією метою комуністичні партії зарубіжних країн, які за командою Кремля мали започаткувати

4

всі війська проти Великої Британії та Франції. Бралося до ува­ ги й те, що радянські війська згідно з пактом МолотоваРіббентропа також розпочнуть вторгнення в Польщу зі сходу.

Знападом 1 вересня 1939 р. нацистських військ на Польщу розпочалася Друга світова війна. Проти Польщі було задіяно понад 50 німецьких дивізій, що нараховували 2 млн солдатів

іофіцерів, озброєних найновішою технікою. Наступ, який роз­ почався одночасно з півночі, заходу і півдня, підтримувало понад 2 тис. літаків.

Польща могла протиставити агресору армію в 1 млн 750 тис. чоловік, озброєну застарілою технікою. Польська армія особ­ ливо поступалася в артилерії, танках і авіації, кількість яких була втричі меншою за німецьку армію. З перших же днів війни німецькі війська, використовуючи панування в повітрі та перевагу у техніці, прорвали фронт на всіх напрямках, глибо­ ко вклинились у польську оборону. До 8 вересня німцям вдалося підійти до Варшави. Основні сили польської армії до середини вересня були розбиті або оточені.

Твердо впевнившись, що Польща не уникне цілковитого розгрому з боку Німеччини, СРСР приступив до реалізації своїх інтересів, що випливали з таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа. 17 вересня на територію Польщі ввійшли радянські війська, які, не зустрічаючи серйозного опору, зайняли територію Західної України та Західної Біло­ русі. У Бресті було проведено спільний парад радянських і німецьких військ. Двосторонню окупацію країни було завер­ шено підписанням 28 вересня 1939 р. Договору про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною. Саме цього дня капітулювала Варшава, а 2 жовтня припинили опір останні частини польсь­ кої армії. Залишена без будь-якої допомоги урядами Великої Британії і Франції, Польща зазнала поразки. Німецькі війська окупували територію Польщі аж до Західного Бугу. Втрати по­ ляків у війні з Німеччиною становили 66 тис. убитими і 133 тис. пораненими. Майже 400 тис. солдатів потрапили в полон. Ра­ дянські війська полонили понад 230 тис. військовослужбовців польської армії, причому більшу частину офіцерського корпусу (понад 21 тис. чол.) було розстріляно. Зайняті Червоною армією території Західної України та Західної Білорусі були приєднані до СРСР, увійшовши до складу Української та Білоруської РСР.

Зпочатком німецької агресії польський уряд неодноразово

звертався до своїх союзників - Великої Британії та Франції

зпроханням про допомогу. Однак вони не поспішали. Лише

Звересня обидві держави формально оголосили війну Німеч­ чині, проте утримувалися від активних воєнних дій. Така ситу­ ація на Заході отримала назву «дивної», або «сидячої», війни.

5

Можливість завдати удару по агресору на Західному фронті була втрачена. Залишивши поляків воювати з Німеччиною сам на сам, Велика Британія та Франція сприяли здійсненню нацист­ ських планів «блискавичної війни» проти Польщі.

Покінчивши з Польщею, німецьке командування перекинуло свої військові сили на Західний фронт, довівши їхню кількість до ста дивізій. Французькі війська бездіяльно спостерігали за воєнними приготуваннями німців.

АГРЕСИВНІ ДІЇ СРСР НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ВІЙНИ

Крім Західної України і Західної Білорусі в радянську сферу впливу, визначену пактом Молотова-Ріббентропа, входили країни Прибалтики і Фінляндія. Литві, Латвії та Естонії на­ прикінці вересня - на початку жовтня 1939 р. СРСР при під­ тримці з боку Німеччини нав’язав договори «про взаємну допомогу». Згідно з ними на території Прибалтійських держав вводилися радянські війська і створювалися радянські бази. Тут було дислоковано 10 стрілецьких дивізій і 7 танкових бри­ гад. Вже влітку 1940 р. радянське керівництво, спираючись на окупаційні війська і місцевих комуністів, організувало виступи «трудящих» на повалення урядів Литви, Латвії та Естонії і заміну їх прорадянськими маріонетками. Згодом були органі­ зовані сфальсифіковані вибори, після проведення яких «ново­ обрана» влада звернулася з «проханням» про включення цих країн до складу СРСР. У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР своїм рішенням включила Литву, Латвію та Естонію до складу Радянського Союзу.

В червні 1940 р. радянський уряд вручив ультиматум Ру­ мунії з вимогою негайно передати СРСР Бессарабію і Північну Буковину. 28 червня Червона армія перейшла кордон Румунії і, не зустрічаючи опору, зайняла ці території. Вони відразу ж були включені до складу Радянського Союзу.

Спроби Сталіна аналогічним способом приєднати до СРСР Фінляндію зазнали невдачі. Опинившись один на один з могут­ нім противником, уряд Фінляндії відкинув домагання СРСР пе­ редати йому частину своєї території. ЗО листопада 1939 р. СРСР розпочав війну проти Фінляндії, сподіваючись швидко розгроми­ ти її малочисельну армію. Основні радянські сили були сконцент­ ровані на Карельському перешийку, на якому в 30-ті роки фіни збудували систему здавалося б нездоланних укріплень, названих «лінією Маннергейма» (за прізвищем президента Фінляндії). Радянське керівництво настільки було впевнене у швидкій перемозі, що створило у Ленінграді маріонетковий «Тимчасовий уряд Фінляндської Демократичної Республіки», з яким було підписано «договір про дружбу і взаємодопомогу».

6

Напад СРСР на Фінляндію викликав загальне обурення гро­ мадськості світу. Агресію СРСР засудили уряди СІЛА, Великої Британії, Франції, Скандинавських країн. Добровольці з різних країн світу вирушали до Фінляндії, щоб захищати її від агресора. 14 грудня 1939 р. Ліга Націй виключила СРСР з цієї організації. Дії Радянського Союзу підтримала лише Німеччина. Незважаючи на чисельну перевагу в живій силі й озброєнні, Червона армія зустріла впертий опір і лише 11 лютого 1940 р. їй вдалося прорвати оборону фінів. Зважаючи на великі втрати радянських військ і нездоланну рішучість фінів боротися до останнього за свою незалежність, СРСР змушений був піти на переговори з урядом Фінляндії. 12 березня 1940 р. було підпи­ сано мирний договір. Фінляндія поступалася Радянському Союзові Карельським перешийком, а також районом на пів­ ночі країни, що становило 9 % її території. В цій війні втрати Фінляндії становили вбитими та пораненими 90 тис. чоловік. СРСР втратив у цій війні 195 тис. чоловік. Головним її підсум­ ком було те, що маленька Фінляндія зуміла відстояти свою не­ залежність. Радянсько-фінська війна підірвала міжнародний престиж СРСР, наочно показала слабкість Червоної армії.

Характерною рисою початкового етапу Другої світової війни було те, що Німеччина і СРСР виступали як партнери, здійснюючи спільні агресивні дії проти держав Східної Європи.

ПОРАЗКА ФРАНЦІЇ

Плануючи широкомасштабні наступальні операції на Захід­ ному фронті, прагнучи, зокрема, заблокувати Велику Брита­ нію, німецьке командування вирішило загарбати Данію та Норвегію. 9 квітня 1940 р. Данія без опору здалася Німеччині. Норвегія, спираючись на берегову оборону, свій флот і за під­ тримки збройних сил Великої Британії, протягом двох місяців чинила опір. Окупувавши країну, німці формально передали владу ватажкові норвезьких фашистів В. Квіслінгу.

10 травня 1940 p., ще до завершення норвезької кампанії, німецькі війська перейшли до активних дій на Західному фронті, спрямувавши основний удар на кордонах Франції, Бельгії та Люксембургу. Обійшовши укріплення «лінії Мажіно», спорудженої Францією на випадок німецького вторгнення, танкові армади Німеччини прорвали оборону французьких і англійських військ. Вже 15 травня 1940 р. капі­ тулювала Голландія, яка теж зазнала нападу, а 20 травня німе­ цька армія вийшла до портового міста Кале на півночі Франції. Там же, в районі Дюнкерка, було оточено 340-тисячну армію союзників. Майже всю її було евакуйовано до Великої Британії, однак більша частина техніки стала трофеєм німців.

7

ли блокадою і бомбардуваннями викликати голод та паніку серед населення і цим схилити англійський уряд до капітуляції.

Однак плани гітлерівців провалилися. Вони не змогли доби­ тися перемоги у повітрі й на морі. Втративши понад 1700 літа­ ків, німці змушені були відмовитися від висадки десанту на Британські острови. У битві за Англію, яка тривала 10 місяців, агресори зазнали першої поразки.

ДОКУМЕНТИ________________________________________________

НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКИЙ ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ І КОРДОН МІЖ СРСР І НІМЕЧЧИНОЮ ВІД 28.ІХ.1939 р.

1.Уряд СРСР і Німецький Уряд встановлюють кордони між взаєм­ ними інтересами на території колишньої Польської держави лінією, яка нанесена на прикладену карту і більш детально буде описана вдодатковому протоколі.

2.Обидві Сторони визнають встановлений у статті І кордон взаємних державних інтересів остаточним і усувають будь-яке втручання третіх держав у це рішення.

3.Необхіднудержавну перебудову на території західніше вказаної

встатті І лінії здійснює Німецький Уряд, на території східніше цієї лінії - Уряд СРСР.

4.Уряд СРСР і Німецький Уряд розглядають вищенаведену пере­ будову як надійний фундамент для подальшого розвитку дружніх відносин між своїми народами...

( «Правда», 29 вересня 1939p.).

ВІДПОВІДЬ Й.В. СТАЛІНА РЕДАКТОРУ «ПРАВДЫ» З ПРИВОДУ ПОВІДОМЛЕННЯ АГЕНТСТВА ГАВАС

Тов. Сталін прислав наступну відповідь:

а) не Німеччина напала на Францію і Англію, а Франція і Англія напа­ ли на Німеччину, взявши на себе відповідальність за нинішню війну; б) після початку воєнних дій Німеччина звернулася до Франції та Англії з мирними пропозиціями, а Радянський Союз відкрито підтримав мирні пропозиції Німеччини, тому що він вважав і про­ довжує вважати, що найшвидше закінчення війни докорінним чином полегшило би становище всіх країн і народів; в) правлячі кола Англії і Франції грубо відхилили як мирні пропо­

зиції Німеччини, так і спроби Радянського Союзу добитись най­ швидшого закінчення війни.

( «Правда», ЗО листопада 1939p.).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ_________________________________

1.Розкрийте причини виникнення Другої світової війни і визначте перерозподіл сил у світі наприкінці 30-х років.

2.В якій мірі пакт Молотова-Ріббентропа вплинув на розклад сил у Європі?

3.Розкажіть про початок Другої світової війни і визначте причини поразки Польщі. Як ви оцінюєте поведінку урядів Великої Бри­ танії і Франції щодо Польщі?

9

4.Як уряд СРСР реалізовував пакт Молотова-Ріббентропа на першому етапі війни? Чому такі дії комуністичного керівництва не відповідали національним інтересам народів світу і СРСР зокрема?

5.Прочитайте уривки документів і скажіть, про що вони свідчать. Як можна назвати країну, яка підписує договір про дружбу з агресором?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ________________________________

Складіть таблицю «Перший етап Другої світової війни» за такою схемою:

§ 2. РОЗШИРЕННЯ АГРЕСІЇ В ЄВРОПІ ТА АЗІЇ В 1941 р.

Визначте на політ ичній карті світ у, які території в Європі, Африці й А зїі були окуповані військами агресорів до 1941 р. Я кі сили антигітлерівської коаліції протистояли агресорам у 1940 p.?

КОНСОЛІДАЦІЯ ФАШИСТСЬКОГО БЛОКУ. АГРЕСІЯ НА БАЛКАНАХ

В умовах наростання боротьби з Великою Британією відбувала­ ся консолідація і утворення блоків ворогуючих держав. Агре­ сивні країни - Німеччина, Італія та Японія - 27 вересня 1940 р. уклали Троїстий пакт, за яким зобов’язувались надавати одна одній політичну, економічну і військову допомогу та поділили сфери впливу в світі. Німеччина та Італія утверджували своє панування в Європі й Африці, Японія - у Східній Азії. Вони планували втягнути у цей пакт і СРСР, пообіцявши включити у сфери його впливу території на південь від Каспійського моря аж до Індійського океану. Переговори про новий переділ сфер впливу між Німеччиною та СРСР відбувались у листопаді 1940 р. під час візиту В. Молотова до Берліна. Радянська сторона вима­ гала включити в сферу її впливу також Туреччину і Болгарію. Лише відмова Гітлера виконати ці вимоги призвела до зриву переговорів про вступ СРСР у Троїстий пакт.

Натомість до Троїстого пакту у листопаді 1940 р. приєдна­ лись Угорщина, Румунія, Словаччина, а в березні 1941 р. - Болгарія. Наприкінці березня 1941 р. оголосив про приєднання

10