Бурако Всес іст 11 кл підручник

Масштабні наступальні операції розгорнулись у 1944 р. на Східному фронті, де знаходились основні сили Німеччини. В середині січня Червона армія здійснила успішний наступ під Ленінградом, внаслідок якого було остаточно знято блокаду міста. Операції, здійснені радянською армією в січні-червні 1944 p., призвели до визволення від окупантів Правобережної України, Криму, частини Західної України, виходу радян­ ських військ на кордон з Румунією. Внаслідок Білоруської на­ ступальної операції в червні-липні 1944 р. було повністю роз­ громлено німецьку групу армій «Центр», звільнено територію Білорусі і частину Литви.

Успішний наступ радянської армії на широкому фронті від Балтійського до Чорного моря створив сприятливі умови для вигнання німецьких військ з Польщі, Румунії, Болгарії, Юго­ славії, Чехословаччини і Фінляндії.

Із вступом Червоної армії на територію Польщі 22 липня 1944 р. радянське керівництво створило Польський комітет національного визволення (ПКНВ), визнавши його як єдину польську адміністрацію на визволеній території, протиставивши еміграційному уряду. Фактично в Польщі виникло двовладдя. Одночасно з адміністративними органами, підтримуваними Москвою, діяли структури Армії Крайової та підпільні загони, що підпорядковувались емігрантському урядові. Таке проти­ стояння особливо негативно для поляків відбилося під час Варшавського повстання, в серпні-вересні 1944 р. При підході радянських військ до Варшави польський емігрантський уряд поставив завдання підпільним організаціям розпочати 1 серпня 1944 р. повстання, оволодіти столицею Польщі й утворити владні структури, які мали відігравати роль повноважних представ­ ників уряду Польської Республіки, що перебував у Лондоні. Пе­ ремога Варшавського повстання не входила в політичні плани радянського керівництва, і саме цим пояснюється припинення наступу Червоної армії на Варшаву. На неодноразові прохання союзників підтримати повстання наступом радянських військ та допомогти полякам зброєю Сталін відповів відмовою. Скористав­ шись цим, німці жорстоко придушили повстання, перетворивши Варшаву в руїни. В боях загинуло близько 200 тис. поляків. Лише в середині січня 1945 р. Радянська армія отримала наказ вступити у зруйновану столицю Польщі.

Оточення і розгром німецьких і румунських військ у серпні 1944 р. в ході Яссько-Кишинівської операції зумовили вихід Румунії з фашистського блоку. В результаті повстання в Буха­ ресті проти диктатури Антонеску 23 серпня 1944 р. профашист­ ський уряд було скинуто, Румунія уклала перемир’я з СРСР і оголосила війну Німеччині.

21

З території Румунії радянська армія 8 вересня 1944 р. роз­ почала просуватися в глиб Болгарії, не зустрічаючи ніякого збройного опору. В Софії 9 вересня, внаслідок повстання виник новий прокомуністичний уряд Вітчизняного фронту, який під­ писав перемир’я з союзниками і оголосив війну Німеччині.

28 вересня 1944 р. Червона армія вступила на югославську територію і у взаємодії з Народно-визвольною армією Югославії (НВАЮ) розпочала наступ на Белград, який було визволено 24 жовтня. Переважну більшість території Югославії було звільнено силами НВАЮ.

З підходом радянських військ до кордону Чехословаччини 29 серпня 1944 р. в Словаччині розпочалося національне пов­ стання, в якому взяло участь майже 20 тис. солдатів і офіцерів словацької армії, а також партизани. Влада у визволених райо­ нах перейшла до Словацької національної ради, яка оголосила повалення маріонеткового режиму і відродження Чехословаччи­ ни. Лише через два місяці гітлерівцям вдалося придушити пов­ стання і окупувати Словаччину. Частина повстанців відступила в гори і продовжувала боротьбу аж до підходу радянських військ.

Надзвичайно запеклого характеру набрали бої на території Угорщини, куди радянські війська вийшли наприкінці вересня. Понад два місяці, з грудня 1944 р. по лютий 1945 p., тривала облога Будапешта, в результаті якої місто зазнало великих руйнувань.

Внаслідок наступу радянських військ на Карельському перешийку Фінляндія 4 вересня 1944 р. прийняла умови пере­ мир’я, розірвала союз з Німеччиною і вийшла з війни. Фаши­ стський блок розпадався. Радянська армія разом з національ­ ними частинами болгарської, румунської, чехословацької, югославської армій і польської Армії Людової до кінця 1944 р. відтіснила нацистські війська до кордонів Німеччини й Австрії.

ВІДКРИТТЯ «ДРУГОГО ФРОНТУ» В ЄВРОПІ

Уряди СІЛА і Великої Британії, виконуючи рішення Теге­ ранської конференції, вирішили до літа 1944 р. відкрити «дру­ гий фронт» у Західній Європі. План військової операції під на­ звою «Оверлорд» передбачав висадку основних сил союзників на півночі Франції - в Нормандії. Щоб відтягнути частину німецьких сил на південь країни і дезорієнтувати гітлерівців щодо основних напрямів операцій союзників, планувалося до­ датково висадити десант на середземноморському узбережжі.

У складі десантних військ були американські, британські, канадські і французькі дивізії. Головнокомандуючим союзними військами було призначено американського генерала Дуайта

22

фронті, внаслідок якого Гітлер не мав змоги посилати у Францію резервні військові дивізії. Швидкому просуванню со­ юзних військ допомагали також активні дії французьких патріотів, які організовували диверсії на залізницях та шосей­ них дорогах, здійснювали напади на відступаючі німецькі підрозділи. Частина території Франції була визволена парти­ занськими загонами ще до підходу регулярних військ союз­ ників. Столиця країни - Париж - був звільнений внаслідок повстання, яке розпочалося 19 серпня 1944 р. Після п’ятиден­ них вуличних боїв німецький гарнізон капітулював. Увечері 24 серпня 1944 р. в Париж вступили французькі і амери­ канські війська. Восени 1944 р. було звільнено майже всю Францію і Голландію. Війська союзників 21 вересня 1944 р. вступили на територію Німеччини в районі міста Аахен. Лише в районі Арденн, де гітлерівці створили сильний укріплений плацдарм, залишились окупаційні війська. Тут 16 грудня 1944 р. німецькі з’єднання організували контрнаступ. Скориставшись несприятливою погодою, коли союзники не змогли використа­ ти авіацію, німецькі танкові дивізії раптовим ударом прорвали фронт і просунулись на 40-50 км на захід. Лише 28 грудня со­ юзникам вдалося спинити наступ німецьких військ. Унаслідок Арденнської операції союзники втратили вбитими і пораненими понад 70 тис. чоловік.

Відкриття «другого фронту» мало велике значення для прискорення розгрому нацистської Німеччини та остаточного звільнення європейських народів від окупантів.

КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

Успішний наступ союзників в 1944 - на початку 1945 р. свід­ чив про наближення розгрому Німеччини. З метою узгодження спільних дій щодо Німеччини і звільненої Європи 4-11 лютого 1945 р. в Криму (Ялта) було проведено конференцію глав урядів СРСР, США та Великої Британії - Й. Сталіна, Ф. Рузвелта, В. Черчіла.

Обговоривши обстановку на фронтах, учасники конференції визначили свої військові плани остаточного розгрому Німеччини, передбачили лінію просування радянських і англо-американ- ських військ у Європі. Рішеннями конференції передбачалося після розгрому Німеччини окупувати її військами союзників, розділивши територію на чотири зони окупації - СРСР, СІНА, Великої Британії і Франції. Берлін також розділявся на чоти­ ри сектори окупації.

Рішеннями конференції передбачалося викоренити нацизм і знищити мілітаризм. З цією метою ставилося завдання ліквідува­ ти нацистську партію та її установи, генеральний штаб, збройні

24

ПОТСДАМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

Остання конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії під час Другої світової війни проходила 17 липня - 2 серпня 1945 р. в Потсдамі під Берліном. Делегацію СРСР очо­ лював Й. Сталін, США - Г. Трумен, який став президентом у квітні 1945 р. після смерті Ф. Рузвелта, Великої Британії - В. Черчіл, а з 28 липня - новий прем’єр-міністр К. Еттлі.

До початку роботи конференції відносини між союзниками ускладнилися в зв’язку із заходами СРСР, спрямованими на перетворення східноєвропейських країн на своїх сателітів. На­ передодні конференції США здійснили випробування атомної бомби і намагалися проводити політику тиску щодо СРСР.

Центральним питанням на Потсдамській конференції було обговорення подальшої долі Німеччини. Після напружених пе­ реговорів союзники прийняли рішення розглядати Німеччину як єдину державу, провести роззброєння і демократизацію країни. З цією метою передбачалося ліквідувати німецькі монополістичні об’єднання, знищити військовий потенціал Німеччини, ліквідувати націонал-соціалістську партію і всі її установи, повністю викоренити нацистську ідеологію, покара­ ти військових злочинців. Для тимчасового управління країною створювалася Контрольна рада у складі головноко­ мандуючих окупаційними військами союзників. При розгляді питання про репарації делегація СРСР виторгувала собі право брати репарації шляхом демонтажу заводів і фабрик не тільки в радянській зоні окупації, ай в окупаційних зонах союзників. Розмір репарацій на користь СРСР становив 25 % загальної су­ ми. Вирішено було поділити порівну між союзниками уцілілий флот Німеччини.

При вирішенні територіальних претензій Радянського Сою­ зу західні союзники погодилися на передачу СРСР міста Кенігсберга з прилеглою до нього частиною Східної Пруссії. Західний кордон Польщі встановлювався по річках Одер і Ней­ се. Німецьке населення з територій, переданих СРСР і Польщі, а також з Чехословаччини та балканських країн мало бути переселене до Німеччини.

РОЗГРОМ ЯПОНІЇ

З літа 1942 р. союзники, перейшовши до наступальних опе­ рацій проти Японії на Тихоокеанському театрі воєнних дій, дотримувалися стратегії «крок за кроком», суть якої зводилась до захоплення морськими десантами при допомозі флоту і авіації острівних опорних пунктів.

У жовтні 1944 р. в районі Філіппін відбулась одна з найбільших морських битв, що тривала чотири доби. В ній брали участь

28

понад 330 бойових кораблів і 2000 літаків. Японці зазнали відчутної поразки. Перемога на морі дозволила США провести десантні операції на Філіппінських островах. Бої носили жорс­ токий характер. Японське командування вперше застосувало літаки-бомби, пілотовані льотчиками-камікадзе, які свідомо йшли на смерть.

У квітні 1945 р. союзники розпочали висадку на острів Окінава, розташований за 500 км від найбільшого острова Японії. В операції брали участь понад 1500 кораблів. Незважаю­ чи на значну перевагу у збройних силах, американським війсь­ кам знадобилося три місяці для завоювання острова.

6 серпня 1945 р. американці скинули першу атомну бомбу на м. Хіросіму, через три дні - на м. Нагасакі. В результаті атомних бомбардувань загинуло 500 тис. чоловік, переважно мирне населення. Застосування нового виду зброї масового знищення переслідувало головним чином політичні, а не воєнні цілі, продемонструвавши наміри СІЛА ще більше зміцнити свої міжнародні позиції.

9 серпня 1945 р. у війну проти Японії вступив Радянський Со­ юз. Основний удар радянської армії спрямовувався проти Квантунської армії в Маньчжурії. За десять днів були розгромлені основні опорні пункти, японці почали масово здаватись у полон. Допоміжні операції радянські війська провели на Південному Сахаліні та Курильських островах. 28 серпня на аеродромі поб­ лизу Токіо висадився передовий загін американських військ. Через кілька днів американці окупували Японські острови.

2 вересня 1945 р. у Токійській затоці на борту американсько­ го крейсера «Міссурі» під головуванням командувача союзних військ генерала Дугласа Макартура відбулося підписання акта про капітуляцію Японії. Друга світова війна закінчилась.

ПІДСУМКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Друга світова війна, яка велася протягом шести років на всіх континентах світу, завершилась перемогою союзників над державами-агресорами - Німеччиною, Італією і Японією. Ця перемога народів антигітлерівської коаліції становить найваж­ ливіший підсумок війни.

Війна завдала народам світу непоправних людських і ма­ теріальних втрат. Кількість жертв цієї війни досі точно не встановлена. За приблизними підрахунками у війні загинуло понад 60 млн людей, 90 млн стали інвалідами. Найбільших людських жертв зазнали: СРСР - до 27 млн, Китай - до 10 млн, Польща - 6 млн, Югославія - 1 ,7 млн чоловік. Втрати державагресорів становили: Німеччини - до 13 млн, Японії - 2,5 млн, Італії - 500 тис.

29