Бурако Всес іст 11 кл підручник

до Троїстого пакту уряд Югославії, однак незабаром у країні відбувся переворот, який ставив метою покласти край союзові з агресорами. У відповідь Німеччина, Італія, Угорщина і Бол­ гарія б квітня 1941 р. розпочали війну проти Югославії, яка че­ рез два тижні - 17 квітня - капітулювала. Територію держави було поділено між агресорами. Болгарія захопила Македонію, Угорщина - Воєводину. Чорногорію, частину узбережжя Хорва­ тії і Словенії передано Італії, північну частину Словенії приєд­ нано до Німеччини. З решти території утворено маріонеткові держави Сербію і Хорватію, причому до складу останньої вклю­ чено Боснію і Герцеговину.

У цей же час німецькі та італійські війська перейшли кордон Греції й до середини травня 1941 р. окупували її, повністю відтіснивши звідти британські війська. Внаслідок агресії на Бал­ канах військово-стратегічні позиції фашистського блоку значно посилились. Агресивні держави встановили своє панування в Се­ редземноморському басейні й, підійшовши до Близького Сходу, могли без перешкод перекинути свої війська в Африку.

НАПАД ГІТЛЕРІВСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ НА СРСР

Причини відступу радянських військ. Після окупації Балканського півострова Німеччина та її союзники приступили до реалізації плану нападу на СРСР. Ще у грудні 1940 р. було затверджено план під кодовою назвою «Барбаросса», який передбачав шляхом «блискавичної війни» розгромити СРСР, уникнувши війни на два фронти. За цим планом три групи німецьких військ - «Північ», «Центр» та «Південь» - із Східної Пруссії, Польщі та Румунії повинні були, завдаючи раптових ударів танковими та механізованими з’єднаннями, стрімко просунутись у глиб території СРСР, вже в перші місяці війни оточити і знищити основні боєздатні дивізії Червоної армії і вийти на лінію Архангельськ - Астрахань.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Проти Радянсь­ кого Союзу було розгорнуто 190 дивізій, у складі яких налічува­ лося 4,7 млн солдатів і офіцерів, 3900 танків, 4800 літаків, 43 800 гармат. Арміям Німеччини та її союзників протистояли понад 180 радянських дивізій. Радянська армія мала значну перевагу в танках і авіації - понад 10 тис. танків та 8 тис. літаків. Уже влітку - восени, незважаючи на впертий опір Червоної армії, німецькі війська просунулися далеко в глиб радянської держави, захопивши Прибалтику, Білорусь, майже всю територію Украї­ ни, ряд областей Росії. Німецькі війська окупували територію, Що перевищувала 1,5 млн кв. км, на якій до війни проживало 75 млн населення. До грудня 1941 р. радянська армія .втратила вбитими, пораненими і полоненими 4,5 млн чоловік.

11

Основними причинами поразок Червоної армії в перші місяці війни були грубі стратегічні прорахунки радянського керівництва, яке привело країну до повної міжнародної ізо­ ляції, криваві розправи 1937-1938 pp. над командним складом армії, під час яких було репресовано понад 40 тис. командирів різного рангу, паралізуюча атмосфера культу особи Сталіна, що позбавляла ініціативи вищий командний склад. З другого боку, перемоги німецьких військ не в останню чергу були на­ слідком набутого ними досвіду у проведенні бойових операцій проти країн Європи у попередні роки.

Незважаючи на це, восени - взимку 1941 р. було зупинено наступ німецьких військ під Москвою. Контрнаступ радян­ ської армії у грудні 1941 р. відкинув їх на 250-300 км на захід від столиці. Плани Гітлера щодо проведення «блискавичної війни» проти СРСР провалилися. Однак становище на Східному фронті залишалось критичним.

ЗМІЦНЕННЯ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ

Напад Німеччини на СРСР сприяв розширенню і зміцненню антифашистської коаліції. Вже 22 червня 1941 р. прем’єрміністр Великої Британії У. Черчіл у виступі по радіо заявив, що його уряд надасть допомогу СРСР, оскільки агресор у разі перемоги на Сході поверне свої сили проти Англії. Через два дні про надання допомоги СРСР заявив уряд СІНА. 12 липня 1941 р. було підписано радянсько-британську угоду про спільні дії у війні проти Німеччини.

В серпні 1941 р. СІНА та Велика Британія підписали програм­ ний документ антигітлерівської коаліції - Атлантичну хартію, до якої приєднався СРСР. Хартія визначала основні цілі війни для союзників - розгром країн Троїстого блоку, відновлення не­ залежності і суверенітету народів, які стали жертвами агресії, створення системи загальної безпеки у світі. Важливими захо­ дами, що сприяли зміцненню антигітлерівської коаліції, були московські угоди 1941 р. про постачання в СРСР із СІЛА та Великої Британія військової техніки та матеріалів. На СРСР з листопада 1941 р. поширювався американський закон про ленд-ліз - безоплатну військову допомогу на час війни.

7 грудня 1941 р. японські військово-морські сили і авіація раптово напали на американську військову базу Перл-Гарбор (Гаваї), де було дислоковано кораблі Тихоокеанського флоту СІЛА. Під час нападу потоплено або пошкоджено майже всі авіаносці та лінкори, чимало інших кораблів. Одночасно аме­ риканці втратили понад 250 бойових літаків. Розгромивши раптовим ударом основні морські сили СІЛА на Тихому океані, японці встановили панування в повітрі та на морі і розпочали

12

наступ з Індокитаю на Таїланд, Бірму та Малайю. Японські ко­ раблі висадили десанти на Філіппінах та в Індонезії. 8 грудня 1941 р. СІЛА і Велика Британія оголосили війну Японії. У відповідь Німеччина, Італія та їх сателіти 11 грудня 1941 р. оголосили війну СІЛА. Війна охопила всі континенти світу. До початку 1942 р. антигітлерівська коаліція розширилась до 26 країн.

ДОКУМЕНТИ________________________________________________

АТЛАНТИЧНА ХАРТІЯ (витяг) 14 СЕРПНЯ 1941 р.

Президент Сполучених Штатів Америки Рузвелт і прем’єр-міністр Черчіл, який представляє уряд Його Величності в З’єднаному Королівстві, після спільного обговорення вважають доцільним об­ народувати деякі спільні принципи національної політики їхніх країн - принципи, на яких вони ґрунтують свої надії на краще майбутнє для світу.

1.США і Велика Британія не прагнуть до територіальних або інших надбань.

2.Вони не погодяться ні на які територіальні зміни, які не знахо­ дяться в згоді з вільно вираженим бажанням заінтересованих народів.

3.Вони поважають право всіх народів вибрати собі форму прав­ ління, за якої вони хочуть жити; вони прагнуть до відновлення суверенних прав і самоуправління тих народів, які були позбав­ лені цього насильницьким шляхом...

6.Після остаточного знищення фашистської тиранії вони споді­ ваються на встановлення миру, який дасть можливість всім країнам жити в безпеці на своїй території, а також забезпечити таке становище, за якого всі люди в усіх країнах могли б жити все своє життя, не знаючи ні страху, ні злиднів...

(Хрестоматия по новейшей истории. - М., 1960. - Т. 2 .- С. 66).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ_________________________________

1.Які заходи вжила Німеччина для консолідації агресивного бло­ ку наприкінці 1940 - на початку 1941 p.?

2.Розкрийте суть плану «Барбаросса». Як він здійснювався і за­ знав краху?

3.Яку позицію щодо СРСР зайняли Велика Британія і США після нападу агресорів на Радянський Союз?

4.Прочитайте документ і визначте цілі Атлантичної хартії. По­ ясніть, чому СРСР приєднався до неї.

5.Як розпочалася війна на Тихому океані? Які наслідки вона мала для розширення антигітлерівської коаліції?

13

§ 3. КОРІННИЙ ПЕРЕЛОМ

У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Які території загарбали агресори в 1941 p.? На якому фронті відбувалися найкровопролитніші бої з основними силами Німеччини?

СХІДНИЙ ФРОНТУ 1942-1943 pp.

У перший день 1942 р. було опубліковано Декларацію Об’єдна­ них Націй, підписану представниками 26 держав, у якій підкре­ слювалася рішучість союзників вести війну до остаточного розгро­ му агресорів, надання всебічної допомоги всім антифашистським силам і поневоленим народам для відновлення їх незалежності і суверенітету, створення колективної безпеки в повоєнному світі.

Потенційна могутність антифашистської коаліції в 1942 р. значно переважала країн-агресорів за кількістю населення, на­ явними ресурсами й економічними показниками. Ядром анти­ гітлерівської коаліції були СІЛА, СРСР і Велика Британія зі своїми домініонами. До коаліції входили також країни з най­ більшою кількістю населення - Китай та Індія.

Важливою умовою перелому в ході Другої світової війни стало забезпечення переваги союзників у військовому вироб­ ництві. В 1942 р. СРСР виробив 25 тис. літаків і 24 тис. танків, тоді як Німеччина лише 15 тис. літаків і 9 тис. танків. У цілому союзники наприкінці 1942 р. виробляли в 3 рази більше літаків і в 10 раз більше танків, ніж країни фашистського блоку.

Найкровопролитніші бої в 1942-1943 pp. велися на радян­ сько-німецькому фронті. Зосередивши тут понад 170 дивізій, німецьке командування вже не могло проводити наступ по всьо­ му фронту, як у 1941 p., а лише на південному відтинку - в напрямі Сталінграда і Кавказу. Метою німців було позбавити Радянський Союз нафти і хліба з південних районів, перервати шляхи постачання сировини і військових матеріалів, які союз­ ники здійснювали через Іран, Каспійське море і Волгу, а потім в обхід завдати удару по Москві, що мало дати можливість пе­ реможно завершити війну.

Контрнаступи радянських військ навесні 1942 р. під Ленін­ градом, в Криму та під Харковом завершилися невдачами. Особливо великих втрат радянські війська зазнали в травні 1942 р. в районі Харкова, де було оточено 27 стрілецьких та 7 кавалерійських дивізій, 14 танкових бригад. Продовжуючи наступ влітку 1942 p., німецькі війська захопили райони Дону і Північного Кавказу, а біля Сталінграда вийшли до Волги. У вересні 1942 р. розпочалися жорстокі бої у місті, під час яких точилася боротьба за кожен будинок і вулицю, внаслідок

14

чого Сталінград було повністю зруйновано. Чотиримісячні нас­ тупальні бої знекровили німецьку армію. 19 листопада 1942 р. Червона армія розпочала контрнаступ, який передбачав дале­ кий обхід німецьких військ, зосереджених під Сталінградом. Вже 28 листопада наступаючі радянські війська ПівденноЗахідного і Сталінградського фронтів з’єдналися в районі міста Калач і оточили 22 ворожі дивізії, які нараховували 330 тис. солдатів і офіцерів. Після напружених боїв гітлерівські війсь­ ка 2 лютого 1943 р. капітулювали. Перемога на Волзі змінила стратегічну обстановку на Східному фронті, вона свідчила про втрату військової переваги гітлерівців. Це був початок корінного перелому в ході Другої світової війни.

Корінний перелом був закріплений битвою на Курсько-Ор­ ловській дузі влітку 1943 р. Гітлерівці, провівши тотальну мобілізацію, влітку 1943 р. перекинули на Східний фронт нові дивізії, оснащені удосконаленою технікою. Вони планували провести наступальні операції з районів Бєлгорода і Орла в напрямку на Курськ, щоб оточити радянські війська на Курській дузі, а після цього розпочати обхід Москви. Наступ німецьких військ розпочався 5 липня 1943 р. Біля села Прохорівка відбулася найбільша за всю війну танкова битва, в якій з обох сторін брало участь 1200 танків. У середині липня 1943 р. радянські війська перейшли у контрнаступ, який завершився в серпні 1943 р. визволенням Орла, Бєлгорода і Харкова. Пере­ мога на Курсько-Орловській дузі ознаменувала завершення пе­ релому у війні. Німецька армія втратила стратегічну ініціативу і вже не змогла її відновити.

Влітку - восени 1943 р. радянські війська продовжували наступ на широкому фронті, визволивши територію Донбасу, Лівобережної України, східної частини Білорусі. Внаслідок форсування Дніпра, на правому березі якого німецьке коман­ дування створило так званий «Східний вал», 6 листопада 1943 р. радянські війська визволили м. Київ і закріпилися на окремих плацдармах Правобережної України. Були здобуті також міста Дніпропетровськ та Запоріжжя.

ПЕРЕМОГИ СОЮЗНИКІВ В АЗІЇ ТА ПІВНІЧНІЙ АФРИЦІ.

ВИХІД ІТАЛІЇ З ФАШИСТСЬКОГО БЛОКУ

Одночасно з перемогами на радянсько-німецькому фронті союзники по антигітлерівській коаліції у 1942-1943 pp. здобу­ ли перемоги в інших регіонах світу.

На початку червня 1942 р. з’єднані сили СІЛА і Великої Бри­ танії завдали поразки японському флотові в битві біля острова Мідуей у Тихому океані. Втративши в цій битві 4 найновіші авіаносці й 330 літаків, японці змушені були відмовитися від

15

наступальних дій, і стратегічна ініціатива на Тихоокеансько­ му театрі війни поступово перейшла до союзників.

У Північній Африці починаючи з липня 1940 р. точилися бої між британськими та італійськими військами. Наприкінці 1940 - на початку 1941 р. англійці розпочали наступ з території Єгипту проти італійців у Лівії, відтіснивши їх на 800 км. Це примусило Муссоліні просити допомоги в Гітлера, який послав до Північної Африки спеціальний корпус генерала Е. Роммеля. В січні 1942 р. об’єднані німецько-італійські збройні сили раптовим ударом роз­ почали наступ у Північній Африці. Втративши 80 тис. бійців і більшу частину техніки, британці відступили до Ель-Аламейна (Єгипет), де фронт на короткий час стабілізувався.

В жовтні 1942 р. англійці під командуванням генерала Бернар­ да Монтгомері, зосередивши біля Ель-Аламейна понад 900 тан­ ків, перейшли у контрнаступ, відтіснивши німецько-іта­ лійські війська з Лівії аж до її кордону з Тунісом. Одночасно союзники у листопаді 1942 р. висадили десант в Алжирі та Марокко. Було утворено новий фронт під командуванням аме­ риканського генерала Дуайта Ейзенхауера. Затиснуті зі сходу та заходу німецько-італійські війська у травні 1943 р. капітулю­ вали. У полон потрапило 250 тис. чоловік. Розвиваючи наступ, англо-американські збройні сили 10 липня висадилися на

о.Сицилія, який до середини серпня було повністю визволено.

Управлячих колах Італії виникла криза. 25 липня 1943 р. за наказом короля було заарештовано Муссоліні. Новим прем’єрміністром Італії призначено маршала П. Бадольйо, який вступив у переговори з союзниками. На початку вересня 1943 р. на півдні Італії висадились англо-американські війська. 8 вересня 1943 р. було опубліковано акт про капітуляцію Італії, а 10 жовтня 1943 р. уряд Бадольйо оголосив війну Німеччині. У відповідь Гітлер наказав окупувати Північну і Центральну Італію, де було від­ новлено правління Муссоліні, звільненого з-під арешту німецькими десантниками. Німецький контрнаступ сповіль­ нив, але не зміг відвернути визволення Італії союзними війсь­ ками. Вона стала першою країною, яка вийшла з фашистського блоку, започаткувавши його крах. Інші сателіти Німеччини почали зондувати ґрунт для виходу з війни.

ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

Корінний перелом у ході Другої світової війни поставив перед країнами антигітлерівської коаліції питання про організацію остаточного розгрому Німеччини та її союзників. У жовтні 1943 р. в Москві відбулася зустріч міністрів закордонних справ СІЛА, СРСР і Великої Британії, метою якої було підготувати конференцію глав трьох держав. Вона відбулась у Тегерані

16

Мільйони жителів поневолених країн були насильницьки ви­ везені на каторжні роботи до Німеччини, де з ними поводилися як з рабами. Для залякування населення окупованих країн і ут­ римання його у покорі широко застосовувалась система розправ над заручниками. Символами жорстокої окупаційної політики стали населені пункти Орадур у Франції, Лідіце у Чехословаччині, Хатинь у Білорусі, де жителі були знищені, а селища спалені.

Таку ж систему масових розстрілів і розправ над заручника­ ми застосовували італійські та японські окупанти. Японія, про­ голосивши лицемірне гасло «Азія для азіатів», здійснювала ге­ ноцид щодо китайців, в’єтнамців, індонезійців та представників інших народів, яких окупанти відносили до «нижчої раси».

РУХ ОПОРУ

Незважаючи на жорстокий режим, в окупованих країнах Європи і Азії поступово зростав рух Опору. Форми його були різноманітними, поступово пройшовши у своєму розвитку ряд етапів - від саботажу на виробництві і здійснення поодиноки­ ми особами диверсій у перші роки окупації до систематичних, спланованих дій підпільних груп і організацій, а також ство­ рення озброєних партизанських загонів з метою проведення широкомасштабних операцій. З особливою силою рух Опору розгорнувся під впливом перемог союзників у 1943-1944 pp., а також на заключному етапі війни. В окремих країнах - Франції, Італії, Югославії, Польщі, Китаї, В’єтнамі, Бірмі, Малайї, Індонезії - рух Опору набрав масштабів національновизвольної війни, в якій брали участь сотні тисяч бійців.

Організатором французького руху Опору з самого початку окупації країни став еміграційний комітет на чолі з генералом Ш. де Голлем. Комуністи Франції приєдналися до антифашист­ ської боротьби лише після нападу Німеччини на СРСР. У 1943 р. у Франції було створено Національну раду Опору, яка органі­ зувала антифашистську боротьбу в масштабі всієї країни. До початку 1944 р. всі бойові організації патріотів об’єднались в єдину армію «Французькі внутрішні сили». Влітку 1944 р. в країні почалося повстання на підтримку військ союзників, які висадились у Нормандії. Ще до підходу військ союзників час­ тину території країни було звільнено бійцями руху Опору.

ВІталії на окупованій Німеччиною території створювалися численні партизанські загони, що носили ім’я Дж. Гарібальді.

Зосені 1943 р. проти окупантів розгорнулися воєнні дії, які координував Комітет національного визволення.

ВЮгославії сили руху Опору були поділені: частина підпо­ рядковувалась емігрантському урядові в Лондоні, а більшість очолювали комуністи під проводом Йосйпа Броз Тіто. Вже в

19

листопаді 1942 р. вони сформували Народно-визвольну армію, яка визволила від окупантів частину території країни.

У Польщі основною силою руху Опору була Армія крайова, яка підлягала еміграційному уряду в Лондоні. Героїчними ви­ ступами проти окупантів було повстання євреїв у Варшавсько­ му гето у квітні-липні 1943 р. і Варшавське повстання у серпні-вересні 1944 р.

В азіатських країнах - Китаї, В’єтнамі, Бірмі, Індонезії, на Філіппінах - патріотичні сили контролювали цілі райони. Се­ ред учасників антияпонського руху в цих країнах не було єдності: між собою змагалися національно орієнтовані сили й ті, на чолі яких стояли комуністи. Партизани, об’єднані в Національну армію Бірми, допомогли англійським військам визволити значну частину території країни. Значних успіхів у боротьбі з окупантами на завершальному етапі війни досягла Антияпонська армія народів Малайї.

Рух Опору в країнах Європи і Азії відіграв важливу роль у досягненні перемоги над ворогом.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ____________

1.Розкрийте суть окупаційної політики агресорів. Що спільного і відмінного є у проведенні окупаційної політики німецьких, італійських та японських загарбників?

2.Визначте, які форми боротьби характерні для руху Опору. Які особливості національно-визвольного руху в окремих країнах?

3.Назвіть країни, в яких рух Опору носив масовий характер.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ _________ ___ ___________________

Запишіть спогади людей, які перебували на окупованих тери­ торіях або були в’язнями фашистських тюрем.

§ 5. РОЗГРОМ НІМЕЧЧИНИ ТА її СОЮЗНИКІВ. ЗАВЕРШЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1944-1945)

Я кі території були звільнені військами союзників у 1943 p.? Визначте на карті лінію фронтів на початку 1944 р. Яке основне завдання для союзників на 1944 р. визначила Тегеранська конференція?

НАСТУП РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК У 1944 р.

З 1944 р. розпочинається завершальний період Другої світо­ вої війни, який характеризується наступом військ союзників на всіх фронтах, розгортанням масового визвольного руху на­ родів Європи і Азії.

20