Бурако Всес іст 11 кл підручник

вчальних закладах, у сфері побутового обслуговування, у гро­ мадських місцях, на транспорті.

Іскрою, що спричинила спалах «негритянської революції», став інцидент у міському автобусі у Монтгомері (штат Алабама) 1955 p., коли чорношкіра американка відмовилась поступитися місцем білому пасажирові. Незначний, на перший погляд, випа­ док викликав неочікуваний резонанс: у Монтгомері розпочалася кампанія бойкоту міського транспорту, яка поширилася на інші міста Півдня. Це спонукало Верховний суд країни оголо­ сити, що сегрегація в автобусах суперечить конституції СПІА.

Важливим об’єктом боротьби стало питання про викорінення сегрегації зі шкіл. Ще у 1954 р. Верховний суд ухвалив поста­ нову, яка оголосила антиконституційність законів про розділь­ не навчання білих і чорних дітей. Однак расисти південних штатів чинили цьому відчайдушний опір. Гостро стояло питан­ ня про виборчі права чорношкірих. На шляху їх здійснення

в південних штатах створювалися всілякі перешкоди. Конгрес

у1957 і I960 pp. ухвалив закони про громадянські права, які передбачали заходи щодо забезпечення виборчих прав афро­ американців та кримінальну відповідальність за насильницькі дії з метою перешкодити користуванню цими правами.

Негритянський рух очолив молодий баптистський пастор Мартін Лютер Кінг. Він проповідував активні, але ненасильницькі методи боротьби, засновані на християнських засадах. Рік у рік рух за громадянські права набирав дедалі більшої гостроти.

ЗМІЦНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО АВТОРИТЕТУ США

Характер зовнішньої політики СПІА у повоєнні роки обу­ мовлювався значним посиленням їх військово-політичної могутності, а отже, ролі у світі. Серйозним суперником Сполу­ чених Штатів був СРСР, який, встановивши своє панування у країнах Центральної та Східної Європи, прагнув поширити вплив на інші регіони світу. Недопущення поглинення нових країн Радянським Союзом і міжнародним комунізмом стало стратегічним завданням американської дипломатії.

Найважливішим регіоном протистояння двох наддержав стала Західна Європа. Щоб не допустити захоплення західно­ європейських країн Радянським Союзом, з боку США необхідно було надати їм економічну та політичну допомогу. На початку 1947 р. загроза нависла над Грецією й Туреччиною. Для під­ тримки тамтешніх урядів США прийняли програму допомоги цим країнам, відому під назвою «доктрина Трумена». Відповід­ но до неї Греції та Туреччині було виділено фінансову допомогу, направлено туди військові місії. Того ж року американський уряд висунув широку програму економічної відбудови Європи,

61

ДОКУМЕНТ_____________________________________ ___________

ЗАКОН «ПРО ВНУТРІШНЮ БЕЗПЕКУ» 23 ВЕРЕСНЯ 1953 р. (ВИТЯГ)

... Засновується комітет, який називатиметься Комітетом з конт­ ролю за підривною діяльністю і складатиметься з п’яти членів, призначених Президентом за згодою сенату...

До обов’язків комітету належить:

за заявою міністра юстиції... або іншої особи... визначити, чи є та або інша особа членом тієї чи іншої організації комуністичної дії, яка зареєструвалась, або до якої Комітет висунув вимогу за­ реєструватись...

Якщо існує остаточний наказ Комітету... про визнання організації організацією комуністичної дії чи організацією комуністичного фронту, вона визнається незаконною:

Членові такої організації забороняється:

•займати будь-яку невиборну посаду чи виконувати роботу за най­ мом для Сполучених Штатів...

займати посаду або працювати за наймом у робітничій організації.

(Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. Под ред. З.М. Черниловского. - Москва, 1984. - С. 394-395).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ________ ____ _____________________

1.Визначте найважливіші риси політичного життя США 40-х - 50-х років.

2.Прочитайте текст з наведеного документа і визначте, які конс­ титуційні права громадян США обмежував «закон Маккарена»?

3.Якими особливостями відзначався економічний розвиток США в 40-50-ті роки?

4.Які факти свідчать про зміцнення позицій США на міжнародній арені в повоєнні роки?

§8. США У 60-х РОКАХ

ЛІБЕРАЛЬНІ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЖ. КЕННЕДІ ТА Л. ДЖОНСОНА

У 1960 р. президентом США було обрано представника Де­ мократичної партії 43-річного Джона Кеннеді. Син мільйонера, дипломата, католик за віросповіданням, Дж. Кеннеді під час Другої світової війни був офіцером флоту США, а в повоєнний час - членом палати представників.

Розпочинаючи діяльність на посаді президента, він висунув програму досягнення «нових рубежів». Її наріжним каменем мало стати стимулювання економічного зростання США шля­ хом розширення капіталовкладень, дальшого розгортання НТР. Програма передбачала проведення важливих заходів у соціальній сфері: комплексну перебудову відстаючих районів,

53

вах різкої поляризації суспільно-політичних сил усередині СПІА 22 листопада 1963 р. в м. Даллас (штат Техас) президента Дж. Кеннеді було вбито. Ця подія вразила американський народ і всю світову громадськість.

1036 днів - менше трьох років провів Дж. Кеннеді на посту президента СІЛА. За цей короткий період він виявив себе видат­ ним діячем, людиною з широкими і нестандартними погляда­ ми. Дж. Кеннеді ввійшов в історію як один з найталановитіших і найяскравіших керівників Американської держави.

Відповідно до конституції президентські повноваження пере­ брав віце-президент Ліндон Джонсон. Наступного 1964 р. він здобув перемогу на чергових президентських виборах. У галузі внутріш­ ньої політики JI. Джонсон в основному продовжував курю, започат­ кований його попередником. Новий президент висунув широкий план соціальних реформ під гаслом побудови «великого суспіль­ ства». Вона йшла далі досягнення «нових рубежів» Дж. Кеннеді. У програмі JI. Джонсона робилася спроба комплексного розв’язан­ ня найскладніших соціальних проблем, що дозволило б значно піднести рівень життя мільйонних мас американського населен­ ня. Однак центральним завданням програми «великого суспіль­ ства» стала боротьба за викоренення бідності. Питання це було невідкладним, оскільки у СПІА налічувалося понад 36 млн грома­ дян (близько 20 % населення країни), чиї доходи були нижчими за рівень бідності. У 1964 р. з ініціативи уряду конгрес ухвалив за­ кон, який запроваджував заходи щодо подолання бідності. Наго­ лос робився на допомозі незаможним людям у здобутті освіти, на­ бутті професій, розширенні соціальних пільг. Намічені заходи вже незабаром дали відчутні результати. До 1968 р. кількість бідняків скоротилася до 25 млн чоловік - майже на ЗО %.

Адміністрація демократів в умовах небувалого піднесення антирасистського руху чимало зробила у справі ліквідації не­ рівноправності афроамериканців. Нові закони про грома­ дянські права 1964 і 1968 pp. та інші акти конгресу забороняли дискримінацію при реєстрації виборців, при наймі й звільненні працівників, у шкільництві, в громадських місцях, при прода­ жу і здачі в оренду житла. Було створено відповідні важелі для неухильного виконання цих законів.

Загалом же соціальні та політичні реформи у СПІА в сере­ дині 60-х років досягли розмаху, якого країна не знала від часів «нового курсу» Ф. Рузвелта. Однак реформаторська діяльність JI. Джонсона після багатообіцяючого старту 1964-1965 pp. за­ гальмувалась, і не в останню чергу через втягнення СПІА у війну в Індокитаї, ведення якої потребувало чимраз більших коштів. Соціальні програми стали згортатися, відповідно й па­ дала популярність адміністрації демократів.

55

ПРИСКОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Вирішальний вплив на піднесення тогочасної американ­ ської економіки справило дальше розгортання НТР. Відбулось якісне перетворення основних складових виробництва, насам­ перед його автоматизація. Значно зросло застосування комп’ю­ терної техніки. НТР дозволила США обігнати СРСР у галузі освоєння космосу, тісно пов’язаній з військовим виробництвом. Свідченням успіхів США став політ на Місяць 20 липня 1969 р. космічного корабля «Аполлон-11» з трьома астронавтами на борту.

НТР спричинила значні структурні зрушення в економіці США. Першорядного значення набули галузі промисловості, пов’язані з найновішими досягненнями науки і техніки: електро­ енергетика, радіотехніка, хімічна промисловість, найсучасніші види машинобудування. Найповнішого технічного переосна­ щення зазнало сільське господарство. Швидкими темпами НТР охоплювала й галузі невиробничої сфери - торгівлю, об­ слуговування, кредитно-фінансову систему, апарат управління.

Показником розгортання НТР став стрімкий злет освіти, зокрема вищої. Якщо в 30-х роках лише 4 % молоді студент­ ського віку навчались у вузах, то в середині 60-х - 35 %. Водно­ час суттєво підвищився рівень кваліфікації працівників.

Результатом згаданих процесів було прискорення темпів економічного зростання. За вісім років (1961-1968) промисло­ ве виробництво США збільшилося на 50 %. Економічні успіхи сприяли зростанню життєвого рівня американців. Але Сполу­ ченим Штатам у 60-ті роки так і не вдалося подолати відставан­ ня за темпами економічного розвитку від країн Західної Євро­ пи та Японії.

НАРОСТАННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РУХІВ

Характерною рисою внутрішнього становища країни було помітне загострення соціально-політичної напруженості і в зв’язку з цим - активізація суспільно-політичних рухів різно­ манітної спрямованості. Щоправда, робітничий рух був менш інтенсивним, ніж у перші повоєнні і навіть у 50-ті роки. Це було пов’язано з невпинним поліпшенням життєвих умов широких верств народу.

Досяг небаченого досі в історії Америки щабля рух чорно­ шкірого населення. Популярності набрали такі форми боротьби проти расової дискримінації, як «сидячі демонстрації» та «рейси свободи». Групи чорних і білих борців за громадянські права вирушали автобусами до південних штатів. Зупиняю­ чись у містах Півдня, учасники рейсів домагалися, щоб афро­ американців у громадських місцях обслуговували нарівні з

56

тисяч людей. Разом з тим вимоги студентів торкалися й універ­ ситетського життя: запровадження студентського самовряду­ вання, оновлення навчального процесу тощо. Кульмінаційним моментом руху став студентський страйк, який влітку 1970 р. охопив понад 500 навчальних закладів країни.

НОВІ ПІДХОДИ У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ

Відразу ж після приходу до влади демократи вжили заходів щодо підвищення обороноздатності країни. Оскільки Радян­ ський Союз у ході гонки озброєнь домігся вагомих результатів у створенні та виробництві ракетно-ядерної зброї стратегічного призначення, США приділили першочергову увагу розгортан­ ню саме цих видів озброєння. Зросла чисельність регулярних збройних сил.

Адміністрацію Дж. Кеннеді непокоїло становище в Латин­ ській Америці та Карибському басейні. Щоб не допустити по­ ширення впливу кубинської революції (а отже, і радянської експансії) в цьому регіоні, в 1961 р. було розроблено програму «Союз в ім’я прогресу».

У зв’язку зі спробою розміщення радянських ракетно-ядер­ них установок на Кубі в 1962 р. різко загострились американорадянські відносини, що знайшло прояв у Карибській кризі. Мирне, компромісне розв’язання кризи дало американському урядові надію на можливість вирішення нагальних проблем міжнародного життя шляхом переговорів з керівництвом СРСР і взаємних поступок.

Каменем спотикання для адміністрації демократів стала, починаючи з 1964 p., безпосередня участь США у війні в Індо­ китаї. Хоча чисельність американських військових, оснаще­ них найновішою військовою технікою, у Південному В’єтнамі перевищила 500 тис. чоловік, американцям не вдалося досягти значних успіхів у цій війні. Участь США у війні розколола американське суспільство: частина американців виступала за її продовження, інші ж рішуче наполягали на припиненні втручання СПІА. Нездатність американського експедиційного корпусу у В’єтнамі добитися перелому у війні призвела до по­ слаблення позицій правлячої Демократичної партії й особисто президента JI. Джонсона.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ____________________________________

1.У чому суть програми «нових рубежів» Дж. Кеннеді?

2.Які соціальні та політичні реформи проведено в СШАу 60-ті роки?

3.Обґрунтуйте конкретними фактами прискорення економічного розвитку США у 60-ті роки.

4.Чим відзначаються суспільно-політичні рухи 60-х років у США?

58

§ 9. США У 70-х РОКАХ

ЗАГОСТРЕННЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ. «УОТЕРГЕЙТСЬКА СПРАВА»

На виборах 1968 р. президентом було обрано кандидата Республіканської партії Річарда Ніксона. У 1953-1960 pp., за президентства Д. Ейзенхауера, він був віце-президентом.

Р. Ніксон прийшов до влади в період, коли економічне ста­ новище країни ускладнювалось, і ці тенденції мали тривалий характер. Уже з другої половини 60-х років помітно сповільни­ лися темпи господарського розвитку, а згодом посилилась інф­ ляція. На початку 70-х років послабилися зовнішньоеко­ номічні позиції США, похитнулися міжнародні позиції долара. Свою економічну політику Р. Ніксон намагався узгоджувати з різкими змінами господарської кон’юнктури.

Широкомасштабною була соціальна політика адміністрації Р. Ніксона: по суті вона становила продовження курсу, запо­ чаткованого у 60-ті роки демократами. Збільшувались обсяги виплати пенсій та інших видів соціальної допомоги; особливо широкого розповсюдження набула допомога родинам з дохода­ ми, нижчими офіційної межі бідності. Загальна кількість осіб, що одержували різні види допомоги, становила в середині 70-х років 33 млн.

На чергових президентських виборах 1972 p. Р. Ніксона було обрано президентом на новий термін. Зрештою, демократи, як і в 1968 p., здобули перемогу на виборах до конгресу, зберігши стійку більшість в обох його палатах. «Поділене правління» - коли виконавча влада належала республіканцям, а законодавчу контролювали демократи - породжувало чимраз більшу напру­ женість між цими владними структурами. Як і його поперед­ ники, Р. Ніксон прагнув до розширення президентських пов­ новажень. Не раз він діяв в обхід законодавчого органу. Роз­ дратовані цим палати конгресу нерідко «провалювали» внесені президентом законопроекти (зокрема, стосовно урядових асиг­ нувань) та пропоновані ним кандидатури на урядові посади, а президент, у свою чергу, часто-густо накладав вето на ухвалені палатами законопроекти.

Найбільш рельєфно протистояння виконавчої та законодав­ чої гілок влади проявилось у т. зв. «уотергейтській справі». Під час виборчої кампанії 1972 р. у штаб-квартирі Демокра­ тичної партії, у вашингтонському кварталі Уотергейт, поліція затримала групу зловмисників, які намагалися встановити підслуховуючу апаратуру. Спочатку на цей, здавалося б, дрі­ б’язковий епізод не звернули особливої уваги, і він нітрохи не перешкодив Р. Ніксону здобути перемогу. Однак після виборів

59

було оприлюднено факти про те, що президент і його найближче оточення не тільки були поінформовані щодо згаданої акції, але й всіляко намагалися затушкувати цей неприємний інцидент. Вибухнув гучний скандал, справа стала предметом розсліду­ вання у конгресі та вищих судових інстанціях.

Тим часом назрів новий скандал: віце-президенту Спіро Агню було пред’явлено офіційні звинувачення у хабарництві, здирстві та ухилянні від сплати податків. Під тягарем доказів С. Агню визнав себе частково винним і подав у відставку. Відповідно до конституції, Р. Ніксон призначив на посаду віце-президента Джеральда Форда - лідера республіканців у палаті представників.

Що ж до самого Р. Ніксона, то слідство у його справі зайшло так далеко, що конгрес розпочав процедуру імпічменту - усу­ нення президента від займаної посади. За такої ситуації Р. Нік­ сону не залишалося нічого іншого, як піти у відставку (серпень 1974 p.), президентом став Дж. Форд.

Хоч «уотергейтська справа» була явно роздута засобами ма­ сової інформації й спрямовувалася з-за лаштунків політичними колами, зацікавленими у «поваленні» Р. Ніксона, тим не мен­ ше, ця кампанія сколихнула всю американську громадськість. У ширшій перспективі вона пішла на користь суспільству: роз­ слідування «уотергейтської справи» засвідчило непохитність засад американської демократії й те, що у правовій державі ніхто не може безкарно зловживати владою, в тому числі й президент.

Дж. Форд «амністував» Р. Ніксона, якому загрожував судо­ вий процес. Громадська думка піддала за це нового президента гострій критиці. Не дуже вдалою виявилася й економічна політика Дж. Форда. Не найкращим чином складались і його відносини з конгресом.

На президентських виборах 1976 р. переміг кандидат від Демократичної партії Джеймс Картер - колишній губернатор штату Джорджія. Він наголошував на своїй непричетності до корумпованої вашингтонської верхівки, афішував близькість до простолюду, побожність (за віросповіданням - баптист), під­ креслював важливість у політиці високих моральних норм і правил. У результаті виборів до конгресу демократи зберегли більшість в обох палатах.

Дж. Картер прийшов у Білий дім у час, коли економічне ста­ новище країни покращувалося, криза 1974-1975 pp. лишилася позаду. Зусилля його адміністрації в господарській сфері були спрямовані на якнайшвидшу ліквідацію наслідків спаду: прискорення темпів економічного зростання, скорочення без­ робіття. На відміну від попередніх адміністрацій демократів, Дж. Картер обрав інші засоби для досягнення своїх цілей: ско­ рочення державних видатків, насамперед на соціальні потреби,

60