3. Лідерські якості керівника в управлінні персоналом

Лідерство – це мистецтво управлінської дія-і. Це процес несилового впливу у напрямку досягнення організацією своїх цілей; це вид діяльності, який пронизує всю систему управління.

Основні стилі керівництва – авторитарний, ліберальний, демократичний.

При авторитарному (диктатор) стилі лідер володіє достатньою владою, щоб нав‘язувати свою волю підлеглим і без коливань проводити в життя прийняті рішення, використовуючи адміністр.методи впливу на підлеглих. Висока концентрація влади в руках керівника, він одноосібно розв‘язує всі питання управління виробництвом, не враховуючи думки про це підлеглих, часто втручається в дії керівників нижчого ступеню, зв‘язує їх ініціативу. Тут лідер користується у підлеглих як формальний авторитет.

При ліберальному стилі лідерства підлеглим надається велика самостійність в роботі, в прийнятті рішень, керівник дає лише загальні настанови і час від часу контролює діяльність виконавців. Цей стиль знаходить обмежене поширення, він властивий переважно науковим установам.

Демократичний стиль хар-ся високим ступенем делегування повноважень. Підлеглі беруть активну участь у прийнятті рішень і користуються свободою у виконанні завдань. Рішення приймається тільки після виявлення думки підлеглих, лідер охоче ділиться з ними владою, надає проявити ініціативу, розвивати свої здібності. Лідер користується не тільки службовим, але і високим авторитетом у підлеглих, панує дух співробітництва і розвиваються упр.навички у підлеглих.

4. Корпоративна культура в системі управління персоналом

Корпоративна культура – могутній і потужній інструмент управління персоналом, що забезпечує довготривалий успіх підприємства на ринку. Система цінностей співробітників та всієї організації визначає даний вид культури. Розглядається роль символів, фірмового стилю, ритуалів і свят, історії організації, здорового способу життя. Розвиток корпоративної культури пояснюється у взаємозв'язку з видом менеджменту, середовищем, періодами часу, технологією і особистістю того, хто працює.

Корпоративна культура є частиною управління персоналом і включає зведення найбільш важливих положень дія-і організації, визначається місією і стратегією розвитку. Формування команди, обмін досвідом, розвитку творчого мислення і творчої компетентності співробітників.

Корпоративна культура – той комплекс духовних і матеріальних цінностей, які відображають індивідуальність компанії. підтримується колективне мислення і співпраця, які допомагають в досягненні мети підприємства – бути успішним. Командна єдність орієнтується на відвертість і справедливість.

Співробітники можуть займатися улюбленою справою, розкривати свій потенціал в особистісному і проф.напрямах. Професіоналізм і відповідальність – найвища майстерність в роботі, що дозволяє передбачати, створювати і впроваджувати інноваційні рішення.

Командний дух на всіх рівнях управління розвиває систему внутрішніх комунікацій.

5. Типи та причини конфліктів. Управління конфліктною ситуацією.

Конфлікт – це відсутність згоди між 2 або більше сторонами, де кожна хоче, щоб були прийняті саме її погляди. Основною негативною стороною конфлікту є створення перешкод для задоволення потреб як окремої особи, так і колективу в цілому.

Позитивними сторонами конфлікту є допомога у виявленні різносторонніх поглядів, джерело додаткової інформації та числа альтернатив, допомога в ефективному виконанні завдань тощо.

Функції конфліктів

Позитивні функції	Негативні функції
Розрядження напруженості між конфліктуючими сторонами	Великі емоційні, матеріальні витрати на участь у конфлікті
Одержання нової інформації про опонента	Звільнення співробітників, зниження дисципліни, погіршення соціально-психологічного клімату в колективі
Зімкнення колективу організації при протиборстві з зовнішнім ворогом	Представлення про переможені групи як про ворогів
Стимулювання до змін і розвитку	Надмірне захоплення процесом конфліктної взаємодії на шкоду роботі
Зняття синдрому покірності в підлеглих	Після завершення конфлікту – зменшення ступеня співробітництва між частиною колективу
Діагностика можливостей опонентів	Складне відновлення ділових відносин

Існує декілька ефект.засобів упр.конфліктною ситуацією – 2 категорії: структурні і міжособисті.

Починають з аналізу фактичних причин, характерів особистостей, потім застос.відповідну методику.

У конфліктній ситуації доцільно використовувати кожний з 5 стилів.

Суперництво(боротьба,конкуренція)– впевненість, рішучість, авторитет,впливовість, діловий підхід.

Запобігання(уникнення) – коли недостатньо влади,прогноз поразки,необх.інформація,аналіз,готовність)

Пристосування – зберегти позитив, переконання, наслідок є важливіший для ін.людини ніж для Вас.

Співробітництво є час на обдумання,ріш.проблеми що є важливим для обох сторін.

Компроміс – згода шляхом взаємних поступок, зберігає взаємини, краще поступитися несуттєвим.

Конфлікт можна попередити, розв’язати або управляти ним.