12. Мотивація та стимулювання персоналу

1. Поняття мотивації і мотиву, природа мотивації

Мотивація – це процес спонукання людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали і т. ін.

Мотив – це усвідомлена спонуковуюча причина, основа, підстава до якоїсь дії чи вчинку

Мотивація – це процес свідомого вибору людиною того чи іншого типу поведінки, що визначається комплексним впливом зовнішніх (стимули) і внутрішніх (мотиви) чинників.

Стимулювання праці передбачає створення умов, при яких активна трудова діяльність дає певні, раніше зафіксовані результати, стає необхідною і достатньою умовою задоволення значних і соціально обумовлених потреб працівника, формування у нього мотивів до праці.

Система мотивів і стимулів праці має опиратись на певну нормативно-правову базу. Працівник має знати, які вимоги ставляться перед ним, яка буде винагорода при їх отриманні і які санкції будуть застосовуватися у випадку невиконання вимог.

Ціль стимулювання – не взагалі спонукати людину працювати, а зацікавити її працювати краще, продуктивніше, ніж це обумовлено трудовими відносинами.

Стимулювання праці – це, насамперед, зовнішнє спонукання, елемент трудової ситуації, що впливає на поведінку людини у сфері праці, матеріальна оболонка мотивації персоналу. Стимулювання виконує економічну, моральну й соціальну функцію.

1–►	Виникнення потреби
	Пошук шляхів усунення потреби
	Визначення напрямків дій
	Реалізація дії
	Здійснення дії за отримання винагороди
	Усунення потреби

Схема мотиваційного процесу

2. Матеріальна мотивація трудової діяльності

Особливо актуальною є проблема матеріальної мотивації для країн з перехідною економікою, до числа яких відноситься й Україна (низьким рівнем доходів)

Провідна роль в матеріальній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі, як основній формі доходу найманих працівників. Водночас зауважимо, що взаємозв’язок заробітної плати як і доходів в цілому і мотивації трудової діяльності складний і суперечливий.

Стимули можуть бути матеріальними (грошові – заробітна плата, премії та ін.; не грошові –путівки, безкоштовне лікування, транспортні витрати та ін.) і нематеріальними (соціальні – престижність праці, можливість професійного і службового зростання; моральні – повага з боку оточуючих, нагороди; творчі – можливість самовдосконалення і самореалізація).

До форм стимулювання персоналу належать матеріальна винагорода та додаткові стимули.

До форм матеріального стимулювання, крім заробітної плати, можна віднести бонуси. Бонуси заміняють у багатьох випадках тринадцяту зарплату. Їм передує оцінка чи атестація персоналу. Зростає важливість таких стимулів, як участь у прибутках і в акціонерному капіталі.

До нематеріальних стимулів відносяться такі основні форми, як оплата транспортних витрат, знижки на купівлю товарів фірми, медичне обслуговування, страхування життя, оплата тимчасової непрацездатності, відпустка, пенсії і деякі інші.