Зміст.

1. Комп'ютерні мережі

   1. Поняття про комп'ютерну мережу

   2. Два типи мереж

   3. Топології мереж

   4. Бездротові мережі

   5. Секрети безпеки мереж

2. Інтернет й інтранет.

3. Еталонна модель взаємодії відкритих систем й основні мережні протоколи.

1. Комп'ютерні мережі

1. Поняття про комп'ютерну мережу.

Найпростіша мережа (network) складається як мінімум із двох комп'ютерів, з'єднаних один з одним кабелем. Це дозволяє їм використати дані спільно. Всі мережі ґрунтуються саме на цьому принципі. Хоча ідея з'єднання комп'ютерів за допомогою кабелю не здається нам особливо видатною, у свій час вона з'явилася значним досягненням в області комунікацій.

Народження комп'ютерних мереж було викликано практичною потребою - мати можливість для спільного використання даних. Персональний комп'ютер - чудовий інструмент для створення документа, підготовки таблиць, графічних даних й інших видів інформації, але при цьому Ви не можете швидко поділитися своєю інформацією з іншими. Коли не було мереж, доводилося роздруковувати кожен документ, щоб інші користувачі могли працювати з ним, або в найкращому разі - копіювати інформацію на дискети. Одночасна обробка документа декількома користувачами виключалася. Подібна схема роботи називається роботою в автономному середовищі.

Мережею називається група з'єднаних комп'ютерів й інших устроїв. А концепція з'єднаних і спільно, що використають ресурси, комп'ютерів зветься мережної взаємодії.

Рис. 2. Проста мережа.

Комп'ютери, що входять у мережу можуть використати спільно:

• дані;

• принтери;

• факсимільні апарати;

• модеми;

• інші пристрої.

- Даний список постійно поповнюється, тому що виникають нові способи спільного використання ресурсів.

Локальні обчислювальні мережі

Спочатку комп'ютерні мережі були невеликими й поєднували до десяти комп'ютерів й один принтер. Технологія обмежувала розміри мережі, у тому числі кількість комп'ютерів у мережі і її фізичну довжину. Наприклад, на початку 1980-х років найбільш популярний тип мереж складався не більш, ніж з 30 комп'ютерів, а довжина її кабелю не перевищувала 600 футів (185 метрів). Такі мережі легко розташовувалися в межах одного поверху будинку або невеликої організації. Для маленьких фірм подібна конструкція підходить і сьогодні. Ці мережі називаються локальними обчислювальними мережами (ЛОМ, ЛВС або LAN).

Розширення комп'ютерних мереж

Найперші типи локальних мереж не могли відповідати потребам великих підприємств, офіси яких розташовані звичайно в різних місцях. Але як тільки переваги комп'ютерних мереж стали незаперечні й мережні програмні продукти стали заповнювати ринок, перед корпораціями - для збереження конкурентноздатності - встало завдання розширення мереж. Так на основі локальних мереж виникли більші системи.

Сьогодні, коли географічні рамки комп'ютерних мереж розсовуються, щоб з'єднати користувачів з різних міст і держав, ЛОМ перетворюються в глобальну обчислювальну мережу (ГОМ або WAN), а кількість комп'ютерів у мережі вже може варіюватися від десятка до декількох тисяч.

У цей час більшість організацій зберігає й спільно використовує в мережному середовищі величезні обсяги життєво важливих даних. От чому мережі зараз так само необхідні, як ще зовсім недавно були необхідні друкарські машинки й картотеки.